Після падіння тирана Башара Асада і звільнення столиці Дамаску слідом за повним звільнення Ідлібу, Алеппо, Хами і Хомсу, усі землі Шаму охопила радість. Такбіри лунали із мечетей, на площах, вулицях і біля в’язниць, де революціонери звільнили усіх ув’язнених — жінок і чоловіків. Багато хто думав, що це сон, а не реальність. Земля буквально дрижала під ногами муджахідів, революціонерів і народу, які раділи падінню режиму, який десятиріччями коїв вбивства, поширював порочність і усілякі злочини проти народу Сирії. Його жорстокість і звірства були скеровані проти усіх, хто виступав наперекір режиму і прагнув звільнитись від тиранії.
Всевишній Аллах сказав:
قُلِ اللَّهُمَّ مَالِكَ الْمُلْكِ تُؤْتِي الْمُلْكَ مَن تَشَاءُ وَتَنزِعُ الْمُلْكَ مِمَّن تَشَاءُ وَتُعِزُّ مَن تَشَاءُ وَتُذِلُّ مَن تَشَاءُ بِيَدِكَ الْخَيْرُ إِنَّكَ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ قَدِيرٌ
«Скажи: «О, Аллах, Володар царства! Ти даруєш владу, кому побажаєш, і відбираєш владу, у кого побажаєш. Ти звеличуєш, кого побажаєш, і принижуєш, кого побажаєш. Усе благо — в Твоїй Руці. Воістину, Ти здатен на усіляку річ» (3:26).
Вітаємо народ Сирії з цією великою перемогою і явними завоюваннями!
Залишивши в стороні політичні аналізи причин, які спонукали «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), Сирійську національну армію (СНА) та інші групи діяти після тривалого ігнорування закликів до відкриття фронтів і звільнення Сирії, які лунали роками від щирих носіїв заклику, слід зазначити швидкість подій, які відбулись. Усього за десять днів революціонери і муджахіди змогли добитись цього великого успіху. Проте іще більш важливим є інше питання: що буде після падіння режиму?
Поза сумнівів, Америка та її приспішники в регіоні, такі як Туреччина під керівництвом Ердогана, зроблять усе можливе, щоб не допустити звільнення Сирії від колоніального впливу. Вони будуть використовувати усі ресурси і можливості, щоб обманом переконати революціонерів погодитись на зміни, які не зачеплять суті держави і світський характер влади. Це нагадує ситуацію, коли Америка за допомогою Пакистану і Катару досягла угоди з «Талібаном» в Афганістані. Тому революціонерам і муджахідам треба бути вкрай обережними, щоб не потрапити у пастку і не допустити реалізації планів, скерованих на підрив корінних змін у Сирії.
Корінна зміна, яка дійсно перетворить Сирію, — це повне скинення існуючого режиму разом з усіма його структурами, представниками і законами. На його місці повинно бути встановлено ісламське правління, де будете об’явлений Праведній Халіфат. Ця держава повинна бути повністю ісламською, без яких-небудь спотворень чи домішок, а її правителями стануть благочестиві і богобоязливі раби Аллаха.
Прийняття світської держави або гібридної моделі, яка об’єднує Іслам і світськість, означає, що ситуація залишається такою, яка вона є. Це додасть іще одне штучне утворення до вже існуючим 56 мусульманським країнам. Такий крок лише зміцнить контроль колонізаторів на чолі з Америкою над нашими землями, ресурсами і життями. Це буде означати збереження пригноблення, порочності і лих, з якими продовжать стикатись мусульмани.
Америка та її прибічники, зокрема Ердоган, упевнені, що завдяки своєму впливу і вибудованим за роки революції зв’язкам з лідерами угрупувань вони зможуть звести зміни лише до деталей, не зачіпаючи основи світської держави. Навіть якщо для цього треба буде надати їй якогось ісламського вигляду. Тому революціонерам і муджахідам необхідно проявляти максимальну пильність, щоб не дозволити втілитись цим планам у життя.
Ті жертви, які принесли революціонери і народ Сирії, не мають собі рівних. Пережиті ними страждання, несправедливість і жорстокість перевершили усі мислимі межі. Ці зусилля не повинні бути марними чи витраченими на зміни, які не зачіпають корінь проблем, який спіткав сирійський народ і усіх мусульман. Усі ці лиха — пригноблення, приниження і нестерпні страждання стали наслідком руйнування Халіфату і втрати Ісламу як основи життя. Коренем лих Умми є відсутність власної держави — Праведного Халіфату.
Усі щирі прибічники революції повинні твердо вирішити, що не заспокояться і не відступлять, поки не проголосять Другий Праведний Халіфат. Але цього неможливо буде досягти без повного розриву усіх зв’язків з турецьким режимом, іноземними спонсорами, а також з рештою правителів регіону, які є агентами колонізаторів. Необхідно опиратись тільки на щирих і правдивих синів Умми та її муджахідів, готових віддати свої сили для досягнення цієї великої цілі. Нехай благословить Аллах муджахіда, який після звільнення Хомсу сказав: «Ми продовжимо рухатись уперед, поки не досягнемо Гази, щоб проголосити її центром Праведного Халіфату за методом пророцтва».
وَنُرِيدُ أَن نَّمُنَّ عَلَى الَّذِينَ اسْتُضْعِفُوا فِي الْأَرْضِ وَنَجْعَلَهُمْ أَئِمَّةً وَنَجْعَلَهُمُ الْوَارِثِينَ
«Ми побажали надати милість тим, хто був приниженим на землі, зробити їх ватажками і спадкоємцями» (28:5).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Бахір Саліх
Член Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
6 Джумада ас-Сані 1446 р.х.
8 грудня 2024 р.
