07
Ср., трав.

Останні публікації

مِنَ الْمُؤْمِنِينَ رِجَالٌ صَدَقُوا مَا عَاهَدُوا اللَّهَ عَلَيْهِ فَمِنْهُمْ مَنْ قَضَى نَحْبَهُ وَمِنْهُمْ مَنْ يَنْتَظِرُ وَمَا بَدَّلُوا تَبْدِيلاً

«Серед віруючих є мужі, які вірні заповіту, який вони уклали з Аллахом. Серед них є такі, які вже виконали свої зобов’язання (або померли), і такі, які ще очікують, але ніяк не змінюють своєму заповіту» (33:23).

Турецька газета «Сабах» оприлюднила новину на сторінці англомовної версії свого сайту від 13.12.2014 про жахаючий злочин, який стався зранку у середу 10.12.2014 у Стамбулі.

Кожна людина, яка стверджує про те, що є пророком, повинна обґрунтувати свою правоту і привести докази того, що користується підтримкою Бога. І таким доказом є її здатність здійснити таку дію, яка кидає виклик природним закономірностям, і жоден з людей не в силах її повторити. Це неодмінно буде свідчити про те, що дана дія була створена Богом для того, щоб підтвердити особистість людини, яка здійснила цю дію, що вона дійсно є посланцем Бога. Іншими словами, цей пророк повинен зробити диво, непідсильне людині  – аль-муджиза.

Цьому запобіжить тільки армія Халіфату за методом пророкування, над поверненням якої працюють щирі мужі з числа синів Шаму

У неділю 07.12.2014 «ізраїльські» ВПС провели бомбардування військових об’єктів у передмісті Дімас і поблизу міжнародного аеропорту Дамаску. І одразу ж той, хто «у війнах – страус», поспішив до подачі термінової скарги у Раду Безпеки ООН із засудженням цієї атаки! Атаки євреїв на землі Шаму не є чимось новим. Як і відсутність реакції з боку режиму «протистояння», вбраного у ганьбу і сором, не є чимось новим. Проте, ми хотіли б повернутися до цього і відзначити у цій новині наступне:

Тепер, після того як ми відповіли на питання «Звідки я прийшов?» з категоричним доказом існування Аллаха і з правильним висновком відносно деяких Його атрибутів, нам варто зосередитися на двох основних питаннях, а саме – «Навіщо я прийшов?» і «Куди я йду?».

Питання:

Любий шейху, ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Раніше я читав Вашу відповідь з приводу одягання штанів жінкою перед родичами, що подібне недопустиме, але, на жаль, я не знайшов у відповіді доказів. У відповіді було вказано на те, що ця дія відноситься до табаруджу. Ми ж знаємо, що табаруджем називається усе те, що привертає увагу. У свою чергу, погляд відносно того, привертає увагу одяг жінки або ні, відрізняється серед людей у силу відмінностей середовища мешкання. Штані, як мені відомо, у нашому особистому житті, де будуються взаємовідносини між чоловіками та жінками в колі родичів, не є об’єктом, який привертає увагу, тому що усі в своїх оселях в особистому житті одягаються у довгий верх і штані. Це не привертає уваги тому, що всі одягаються таким чином, адже суспільство, у якому ми живемо, виступає в ролі оцінювача погляду на вбрання – можна його віднести до табаруджу або ні, іншими словами – привертає воно увагу або ні. Прошу більш докладного роз’яснення…

На думку спадає закономірне питання відносно існуючого навколо нас порядку: чи є це наслідком чиєїсь волі або ні?

Це питання очікує на конкретну відповідь: так або ні. Причому ці дві відповіді неможливо сумістити між собою. Одна з них повинна бути вірною, а інша – помилковою, і немає третього варіанту. А тому достатньо дослідити одну з двох гіпотез, щоб зрозуміти, яка з них правильна. І якщо ми рішуче доведемо, що перша гіпотеза є правильною або помилковою, це буде означати, що ми привели докази відносно правильності або помилковості і другої гіпотези.

І немає можливості її перемогти, окрім як за допомогою праведного Халіфату, основаного за методом пророкування, який дасть силу Ісламові і його носіям і принизить невір’я та його носіїв

Новий посланець ООН Стаффан де Містура почав своє турне від Стамбулу до Газіантепу, щоб викликати прихильність політиків і військових з числа сирійської опозиції до свого плану із заморожування бойових дій у Сирії загалом, і в Алеппо – особливо, зосередившись на ньому як на точці відліку за початком заморожування конфлікту, щоб зробити цей регіон «вільним від конфлікту», впустити в обложені райони гуманітарну допомогу, прокласти шлях до мирних переговорів між повстанцями і режимом та почати процес «національного перемир’я».

Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ проголосив, що 2014 рік був «руйнівним роком для мільйонів дітей», які стали жертвами конфліктів, особливо – у Сирії, Іраку, Газі, в Судані, Демократичній Республіці Конго і в Україні.

Під час однієї з бесід братів з Хізб ут-Тахрір на задньому дворі університету «Умм Дурман аль-Іслямій» з людьми з факультету освіти, група студентів, які перебувають у правлячому Національному конгресі, почала розштовхувати інших студентів, погрожуючи їм батогами, металевими прутами і мачете, після чого вони схопили братів з Хізб ут-Тахрір, зав’язали їм очі і увели їх вглиб університету. Деяких побили так, що пролили їх чисту кров, більше того – їх стали бити електричним током, ображати їх і відбирати у них всю їх літературу.

Кенійський уряд прагне зареєструвати усі релігійні організації під приводом «стримування небезпеки». Уряд заявляє, що подібні дії будуть вжиті і у відношенні церков у якості засобу боротьби з шахрайством священнослужителів. Це пов’язано з тим, що у п’ятницю Дженніфер Андерсон, начальник департаменту по боротьбі з тероризмом при Міністерстві закордонних справ і зі справ Британської Співдружності, зустрілася з керівництвом антитерористичного підрозділу (ATPU) у Найробі. У ході зустрічі вона заявила: «Великобританія сприяє Кенії у справі боротьби з тероризмом і визнає важку роботу у привертанні терористів до відповідальності з боку Управління генерального прокурора (ODPP) і антитерористичного підрозділу поліції (ATPU)».