По-перше, почнемо з уточнення поняття «окупація». В даний час «окупація» визначається як «тимчасовий контроль силами озброєних сил суверенної держави над іншою суверенною територією, яка виходить за межі її юрисдикції». Правила, права і обов’язки такого феномена як «окупація» регулюється і ґрунтуються на таких фундаментальних документах, як «Гаагські конвенції і декларації», «Женевські конвенції» і «Міжнародне право ведення військових конфліктів» («Закони війни»). Таким чином, окупація означає тимчасове утримання державою території іншої держави, якій вона об’явила війну. Окупуюча країна повинна забезпечити порядок на окупованій території і передати контроль народу, якщо окупація тимчасова. Якщо територія приєднується, така дія називається «анексією», а не окупацією. Саме так США окупували Ірак і припинили свою окупацію в 2011 році. Вторгнення недержавної структури, організації чи банди не відповідає юридичному поняттю «окупація». Тому, якщо загарбник не є державою з армією і його окупація не носить тимчасовий характер, вторгнення не має юридичного підґрунтя.