Невірний колонізатор нав’язує через свої власні медіаканали, а також через підвладні ЗМІ у мусульманських країнах хибний міф про «глобальний мир і стабільність», створюючи у слухача ілюзію, нібито політики усього світу прагнуть до досягнення цієї цілі в ім’я збереження життів невинних і турботи про процвітання народів. Звичайно ж, правителі-агенти в наших країнах підхоплюють західну риторику і його терміни, бездумно повторюючи їх на усіх заходах і зібраннях. На кожному кроці вони наперебій заявляють про свою прихильність миру, забезпечення стабільності і боротьбу з «позаправовими елементами», які нібито прагнуть розпалити війни в регіоні. Навіть коли єврейське утворення принижує їх своїми черговими атаками, вони біжать скаржитись американському істукану про те, що дії євреїв «підривають мир» і «погрожують стабільності»!
Проте усілякий, хто має хоча б крихту проникливості, розуміє: колоніальний Захід використовує фрази «мир» і «стабільність» як палицю, якою він погрожує народам, смокче їх кров і грабує їх багатства. Він вдається до цих гасел, щоб позбавити їх права опору його тиранії, грабуванню і агресії. А сам у цей час, не вагаючись, вторгається до інших країн і розв’язує руйнівні війни, якщо це відповідає його інтересам, а «мир і стабільність» у цьому випадку нехай котяться куди подалі!
Залишається важливе питання: це новоявлена єресь, з якою виступили торговці релігією і провладні глашатаї. Вони стверджують, нібито Іслам — це релігія миру, і однією із його цілей є встановлення миру. За їх словами, Іслам прагне до спокою і стабільності з усіма народами світу, і, відповідно, зовнішня політика наших країн повинна бути зосереджена на досягненні цієї цілі. І кожен, хто прагне до «дестабілізації», — це «терорист», який порушує закони Ісламу, слугує підозрілим планам, ворожим людству і релігіям, і у першу чергу самому Ісламу!
І хоча ці заяви очевидно служать в інтересах колоніальних проектів і скеровані на збереження стабільності їх панування і закріплення їх контролю над ресурсами наших земель, тим не менш вкрай необхідно, щоб мусульмани, особливо ті, які трудяться на ісламському полі, ясно розуміли суть своєї релігії і основи своєї шаріатської системи. Вони не повинні дозволяти, щоб крізь них проходили терміни і поняття, наповнені хибним і спотвореним змістом, які перекручують суть ісламського законодавства і його ціль.
Тому необхідно зупинитись на наступних істинах:
Усі положення Шаріату обертаються навколо однієї основної цілі — затвердження істини і скидання брехні, навіть якщо для цього вимагається озброєне зіткнення з носіями брехні, тобто джихад і битва. Навіть якщо це буде супроводжуватись тим, що люди падуть шахідами, і вони будуть просто вбиті, навіть якщо заради цього доведеться витратити величезні засоби на ведення війни, адже це те, за що Аллах дарує велику нагороду. Він високо звеличив тих, хто веде джихад, і пообіцяв їм вищий ступінь Раю.
Отож, спокій, мирі стабільність не є самоціллю в Ісламі. Істинною ціллю є затвердження істини і справедливості, адже справедливість — це забезпечення права кожного, кому воно належить.
А право Аллаха на Своїх рабів — це те, щоб Він був Єдиним, кому поклоняються на Його землі, і щоб ніхто не долучав до Нього співтоваришів. Тому Всевишній сказав:
إِنَّ الشِّرْكَ لَظُلْمٌ عَظِيمٌ
«Воістину, многобожжя — велика несправедливість» (31:13)
Також Його правом є, щоб Його слово було вище решти інших слів, Його Шаріат — пануючим, а закони Його релігії — запроваджуваними. Як сказав Всевишній:
هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَى وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ
«Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом і релігією істини, щоб піднести її над рештою усіх інших релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (61:9).
Із згадування про неприязнь до многобожників ясно, що звеличення релігії і Шаріату відбудеться із застосуванням матеріальної сили. А це суперечить тому положенню «миру і стабільності», яким прикриваються обманщики.
Всевишній також сказав:
وَإِذْ يَعِدُكُمُ اللهُ إِحْدَى الطَّائِفَتَيْنِ أَنَّهَا لَكُمْ وَتَوَدُّونَ أَنَّ غَيْرَ ذَاتِ الشَّوْكَةِ تَكُونُ لَكُمْ وَيُرِيدُ اللهُ أَن يُحِقَّ الْحَقَّ بِكَلِمَاتِهِ وَيَقْطَعَ دَابِرَ الْكَافِرِينَ * لِيُحِقَّ الْحَقَّ وَيُبْطِلَ الْبَاطِلَ وَلَوْ كَرِهَ الْمُجْرِمُونَ
«Ось Аллах обіцяв вам, що вам дістанеться один із двох загонів (торговий караван чи озброєний загін мекканців). Ви побажали, щоб вам дістався неозброєний загін. Але Аллах бажає підтвердити істину своїми словам і викоренити невіруючих, щоб восторжествувала істина і зникла брехня, навіть якщо це ненависно грішникам» (8:7,8).
Отож, Аллах звів два війська у битві при Бадрі, щоб невіруючі були переможені, утвердилась істина і розвіялась брехня.
Також Всевишній сказав:
أُذِنَ لِلَّذِينَ يُقَاتَلُونَ بِأَنَّهُمْ ظُلِمُوا وَإِنَّ اللهَ عَلَى نَصْرِهِمْ لَقَدِيرٌ * الَّذِينَ أُخْرِجُوا مِن دِيَارِهِم بِغَيْرِ حَقٍّ إِلَّا أَن يَقُولُوا رَبُّنَا اللهُ وَلَوْلَا دَفْعُ اللهِ النَّاسَ بَعْضَهُم بِبَعْضٍ لَّهُدِّمَتْ صَوَامِعُ وَبِيَعٌ وَصَلَوَاتٌ وَمَسَاجِدُ يُذْكَرُ فِيهَا اسْمُ اللهِ كَثِيراً وَلَيَنصُرَنَّ اللهُ مَن يَنصُرُهُ إِنَّ اللهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ
«Дозволено тим, проти кого б’ються, битись, тому що з ними вчинили несправедливо. Воістину, Аллах здатен допомогти їм. Вони були несправедливо вигнані із своїх осель тільки за те, що говорили: «Наш Господь — Аллах». Якщо б Аллах не дозволив одним людям захищатись від інших, то були б зруйновані келії, церкви, синагоги і мечеті, в яких багато поминають ім’я Аллаха. Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:39,40).
Цей текст ясно вказує на те, що згідно встановленому порядку Аллаха, невірні і пригноблювачі будуть насильно відвертати людей от істини, справедливості і єдинобожжя. І якщо б не дозвіл на битву, були б зруйновані дома поклоніння, і восторжествували б невір’я, несправедливість і брехня.
Також сказав Аллах:
وَقَاتِلُوهُمْ حَتَّى لَا تَكُونَ فِتْنَةٌ وَيَكُونَ الدِّينُ كُلُّهُ لِلَّهِ فَإِنِ انتَهَوْا فَإِنَّ اللهَ بِمَا يَعْمَلُونَ بَصِيرٌ
«Бийтесь з ними, поки не зникне спокуса і поки релігія (поклоніння) не буде повністю присвячена Аллаху. Якщо ж вони припинять, то адже Аллах бачить те, що вони роблять» (8:39).
Це є прямою вказівкою на те, що метою Ісламу є усунути спокусу, яка відвертає людей від істинної релігії, і добитись панування «релігії істини» над хибними переконаннями і законами. А шлях до цієї цілі — битва і джихад, що прямо протилежно закликаємому «миру і стабільності».
Аллах повідомив, що піддасть нас випробуванням за допомогою джихаду і битв, незважаючи на те, що душі це неприємно, адже вона не любить вбивства і витрати майна на знаряддя руйнування і знищення. Проте Аллах роз’яснив, що саме Він знає, в чому є благо, у той час як ми цього не знаємо, навіть якщо нам здається інакше. Всевишній сказав:
كُتِبَ عَلَيْكُمُ الْقِتَالُ وَهُوَ كُرْهٌ لَّكُمْ وَعَسَى أَن تَكْرَهُوا شَيْئاً وَهُوَ خَيْرٌ لَّكُمْ وَعَسَى أَن تُحِبُّوا شَيْئاً وَهُوَ شَرٌّ لَّكُمْ وَاللهُ يَعْلَمُ وَأَنتُمْ لَا تَعْلَمُونَ
«Вам приписано битись, хоча це вам неприємно. Можливо, вам неприємно те, що є благом для вас. І можливо, ви любите те, що є злом для вас. Аллах знає, а ви не знаєте» (2:216).
А також Всевишній сказав:
وَلَا تَهِنُوا وَلَا تَحْزَنُوا وَأَنتُمُ الْأَعْلَوْنَ إِن كُنتُم مُّؤْمِنِينَ * إِن يَمْسَسْكُمْ قَرْحٌ فَقَدْ مَسَّ الْقَوْمَ قَرْحٌ مِّثْلُهُ وَتِلْكَ الْأَيَّامُ نُدَاوِلُهَا بَيْنَ النَّاسِ وَلِيَعْلَمَ اللهُ الَّذِينَ آمَنُوا وَيَتَّخِذَ مِنكُمْ شُهَدَاءَ وَاللهُ لَا يُحِبُّ الظَّالِمِينَ
«Не падайте духом і не сумуйте, адже ви вище, якщо ви віруючі. Якщо вам завдано рани, то адже подібної рани вже було завдано і тим людям. Ми чергуємо дні (щастя і нещастя) для людей, щоб Аллах впізнав тих, хто увірував, і обрав серед вам павших мучеників, адже Аллах не любить беззаконників» (3:139,140).
Ці аяти ясно дають зрозуміти тим, хто бажає розібратись, що досягнення істини, усунення несправедливості і перемога Шаріату ставиться вище болю і страждань. Усі жертви жалюгідні перед лицем цієї цілі. А шахіди і загиблі серед мусульман — це обранці Аллаха, ступінь яких Він підніс.
Також в одкровеннях міститься спонукання мусульман до джихаду заради допомоги релігії і звільнення пригноблених, де б вони не були. Аллах сказав:
وَمَا لَكُمْ لَا تُقَاتِلُونَ فِي سَبِيلِ اللهِ وَالْمُسْتَضْعَفِينَ مِنَ الرِّجَالِ وَالنِّسَاءِ وَالْوِلْدَانِ الَّذِينَ يَقُولُونَ رَبَّنَا أَخْرِجْنَا مِنْ هَٰذِهِ الْقَرْيَةِ الظَّالِمِ أَهْلُهَا وَاجْعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ وَلِيّاً وَاجْعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ نَصِيراً
«Чому б вам не битись на шляху Аллаха і заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: «Господь наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є беззаконниками. Признач нам від Себе покровителя і признач нам від Себе помічника»?» (4:75).
Більше того, Коран закликає мусульман не проявляти слабкості перед воюючими невірними, не починати з ними переговорів про мир, адже це є поступливістю перед брехнею та її носіями. Аллах сказав:
فَلَا تَهِنُوا وَتَدْعُوا إِلَى السَّلْمِ وَأَنتُمُ الْأَعْلَوْنَ وَاللهُ مَعَكُمْ وَلَن يَتِرَكُمْ أَعْمَالَكُمْ
«Не проявляйте слабкості і не закликайте до миру, оскільки ви вище решти інших. Аллах з вами і не зменшить ваших діянь» (47:35).
Якщо ж з їх боку надійде прохання про перемир’я, тоді ми розглянемо це крізь призму користі для істини: або приймемо, або відкинемо це згідно до цієї основи.
Таким чином, мир і стабільність не є метою Ісламу. Метою Ісламу є затвердження істини і усунення несправедливості, навіть якщо заради цього проллється кров і будуть витрачені багатства. І сьогодні обов’язок Умми — віддати усе цінне і дороге заради повернення своєї Держави, своєї виконавчої структури — Халіфату, який об’єднає зусилля Умми і мобілізує її у затвердженні істини і руйнуванні брехні.
