Прес-реліз
У неділю в силу вступила угода, досягнута сирійською владою з лідерами і шейхами друзької общини відносно провінції Ес-Сувейда. Згідно до інформації, до села Сура аль-Кубра увійшли місцеві поліцейські, а співробітники служби безпеки вийшли за адміністративні кордони між провінціями Ес-Сувейда і Дара на півдні Сирії. Про це повідомили джерела у сфері безпеки у бесіді з виданням «Аль-Кудс аль-Арабі».
Силам безпеки і військовим, розташованим навколо мухафази Ес-Сувейда у населених пунктах Сура-ель-Кубра і Ель-Мазраа, відданий наказ повернутись на свої початкові позиції після того, як угода вступила у першу фазу реалізації.
Згідно до досягнутої угоди з лідерами і шейхами друзької общини, а також представниками релігійних і громадських організацій, передбачається активація ролі Міністерства внутрішніх справ і судової поліції у провінції Ес-Сувейда силами місцевих жителів. В обмін на це усі силові і військові структури повинні покинути околиці провінції.
За даними джерел, угрупування, які будуть здійснювати контроль всередині і за межами провінції, будуть укомплектовані із місцевих жителів, який пройшли набір до Міністерства внутрішніх справ і оборони.
Угода була охарактеризована як «крок до розширення місцевого самоуправління — крок до децентралізації».
Виведення співробітників служб безпеки, які підкоряються владі Дамаску, із міста і заміна їх на поліцейські сили, які складаються із самих жителів Ес-Сувейди, згідно з останньою угодою між в Дамаском і Ес-Сувейдою, а також формальна присутність губернатора Мустафи Бакура вважаються ознакою формування нової політичної мапи Сирії, яка включає три окремо позначених регіони: регіон Дамаску, регіон Східного Євфрату і регіон Ес-Сувейди.
Слабкість політичних заходів, які вживаються урядом Дамаску у відношенні так званих «меншостей», а також відсутність шаріатського рішення по цьому питанню — усе це лише закладає основи для розділу країни, підсилює чинник «меншостей» як загрози і відкриває двері для закордонного втручання і створення внутрішніх важелів тиску за допомогою цих меншостей.
Коли почалась революція в 2011 році, сирійський народ чітко позначив свої цілі і принципи, серед яких було рішуче припинення зовнішнього втручання і недопущення його у справи жителів Сирії та їх земель. Проте дивно, як сьогодні це втручання стало очевидним і відкритим! Те, що у євреїв є слово у внутрішніх справах Сирії після втечі колишнього голови режиму — це серйозно і небезпечно, починаючи з контактів єврейського утворення з деякими друзськими шейхами і аж до вимоги децентралізації, що відображено у положеннях угоди, досягнутої з представниками провінції Ес-Сувейда. Ця угода фактично надає їм майже автономне управління. Це може вселити у багатьох сміливість іти по тому ж шляху, дотримуючись аналогічної лінії, особливо враховуючи, що багато сторін спостерігають і вичікують, щоб реалізувати свої сепаратистські інтереси і амбіції.
Зброя залишається в їх руках, що це означає?!
Що означає, що вони будуть управляти своїми справами самостійно, а посада губернатора буде формальною?!
Що означає те, що зброя залишається у них за їх проханням, щоб вони нібито захищали себе?! Від кого вони збираються захищатись?!
І як держава може допустити, щоб її влада була обмежена частиною своїх громадян?!
Те, що відбулось в Ес-Сувейді, — це явне порушення принципу суверенітету, до якого повинна прагнути держава на усій своїй території. Таке ж саме порушення відбулось при укладанні угоди з СДС в районах, які знаходяться східніше Євфрату. Це також є об’єктом зазіхань решток колишнього режиму на узбережжя, що і спонукало їх до дій, вжитих у місяць Рамадан.
Те, що відбулось, — це не просто згода на обмежений суверенітет, а швидше початок формування автономного управління. Якщо таке управління дійсно встановиться, то у майбутньому це призведе до річок крові, які проллються перш, ніж ці райони повернуться під контроль держави. Так навіщо усе це? Заради чого?
Вираження згоди з цією угодою, за якою відбудуться серйозні наслідки, стало обов’язком. Народ вийшов на революцію не для того, щоб погодитись на розділ своєї країни, а щоб вона об’єдналась під владою Ісламу — влади, яка забезпечує права усіх громадян без дискримінації, згідно з нормами Шаріату.
Рішення, які надають окремій секті чи групі особливі привілеї чи автономію, суперечать Шаріату і ніколи не будуть прийняті народом Сирії. Вони служать лише інтересам зовнішніх сил та їх прислужникам, які замислюють змову проти сирійського народу.
Очевидно, що єврейське утворення втручається у те, що відбувається. І саме воно просуває реалізацію цього плану через своїх агентів. Саме воно виступило на передній план, заявляючи про захист цих груп і необхідність забезпечення їх безпеки. Очевидним підсумком стала угода, яка прямо підтримує вимоги прихвоснів єврейського утворення.
Останні події вимагають чіткої і рішучої відповіді. Подібні зазіхання будуть зберігатись до того часу, поки відсутня твердість і справедлива відплата, і поки є вуха, які прислухаються до зовнішніх сил, відвертаючись від Шаріату свого Господа і від вимог революції.
Ця революція піднялась заради великої цілі і встановила міцні принципи, якими неможна нехтувати при жодних обставинах. Наш обов’язок — захистити революцію та її плоди, утвердивши Шаріат нашого Господа у затишку Праведного Халіфату. Тільки так ми зможемо зберегти принципи, заради яких почалась революція, і не дозволити зовнішнім силам нав’язати нам свої плани, інтереси та амбіції.
إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَذِكْرَى لِمَن كَانَ لَهُ قَلْبٌ أَوْ أَلْقَى السَّمْعَ وَهُوَ شَهِيدࣱ
«Воістину, у цьому міститься нагадування для тих, у кого є серце, хто прислухається і присутній при цьому» (50:37).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Сирія
Понеділок, 7 зуль-када 1446 року хіджри
05.05.2025
№ 18 / 1446 р.х.
