ГУАНТАНАМО – ГАНЕБНА ПЛЯМА НА ЛОБІ АМЕРИКАНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ, І ЗАТЯГУВАННЯ ЧАСУ НЕ ЗІТРЕ ЇЇ!
Після більше ніж 11 років з миті створення найзлощаснішої в’язниці у сучасній епосі, адміністрація в’язниці Гуантанамо проводить примусове годування двадцяти ув’язнених із ста в’язнів, які об’явили голодовку. Єменський в’язень Самір Наджі Хасан Мукбіль, у статті, яку потайки виніс його адвокат та оприлюднив на сторінках газети «New York Times» за 14 квітня, під назвою «Гуантанамо вбиває мене», виразив гучний крик із глибин його ув’язнення, кажучи: «Я не буду приймати їжу, доки не поверну свою гідність». У цій статті він описав жахливий біль, який відчувається від тієї процедури: «вісім офіцерів навалюються на нього – хворого на лікарняному ліжку у в’язниці – і примусово вводять годувальні трубки у шлунок через ніс». Він каже: «Я ніколи не забуду це.. Неможливо описати словами, як це боляче». Він каже: «Мене тримають під арештом у Гуантанамо вже 11 років та три місяці. Я ніколи не був звинувачений у будь-якому злочині. Не було ніякого суду і ніякого слідства. Як зазначають адвокати, що голодовка була на знак протесту проти ганьблення над особистими речами та свитками Корану ув’язнених під час перевірки у в’язниці.