Адресована Salem Jaradat
Питання:
Ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятух, наш шейх!
Існують категоричні переносні (наклій) докази про існування джинів, при тому, що не існує жодного матеріального відчутного доказу, який приводить до віри в них на основі розуму.
Питання: як поєднується зі сказаним вище висловлювання вчених про існування дотиків і втілень або чогось подібного з роду матеріального втручання між джинами і людьми?
Як вони можуть говорити про зв'язок джинів із заздрістю і здатності накласти на людину хвороби і кризи (випадки припинення працездатності) тощо?
І останнє: як пояснюються аяти і хадіси, передані зокрема зі словами “дотик” і т.д., якщо їх не можна розуміти так, як зрозуміли їх ті вчені?
Відповідь: Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!
1 – джини приховані від нас, ми не бачимо їх. Всевишній сказав:
يَرَاكُمْ هُوَ وَقَبِيلُهُ مِنْ حَيْثُ لا تَرَوْنَهُمْ
«він і його родичі бачать вас звідти, де ви їх не бачите» (7:27).
Тобто Ібліс і його родичі або іншими словами джини, адже Ібліс з числа джинів:
إِلا إِبْلِيسَ كَانَ مِنَ الْجِنِّ
«окрім Ібліса, він був одним із джинів» (18:50).
2 – основою відносин між нами і ними є те, що вони здатні підмовляти. Всевишній сказав:
فَوَسْوَسَ لَهُمَا الشَّيْطَانُ
«Сатана став підмовляти їх» (7:20)
І сказав:
فَوَسْوَسَ إِلَيْهِ الشَّيْطَانُ
«Але сатана став нашіптувати йому» (20:120).
І сатана тут – це Ібліс, і він із джинів.
3 – сатана і його родичі не мають жодної влади над людиною, окрім як якщо людина не піде за ним сама добровільно. Всевишній сказав:
وَقَالَ الشَّيْطَانُ لَمَّا قُضِيَ الأمْرُ إِنَّ اللَّهَ وَعَدَكُمْ وَعْدَ الْحَقِّ وَوَعَدْتُكُمْ فَأَخْلَفْتُكُمْ وَمَا كَانَ لِي عَلَيْكُمْ مِنْ سُلْطَانٍ إِلا أَنْ دَعَوْتُكُمْ فَاسْتَجَبْتُمْ لِي
«Коли справа звершиться, сатана скаже: «Воістину, обіцянка Аллаха була правдивою, а я обіцяв вам, але не стримав даного вам слова. У мене не було над вами жодної влади. Я тільки кликав вас, і ви послухались мене» (14:22).
І сказав Всевишній:
إِنَّ عِبَادِي لَيْسَ لَكَ عَلَيْهِمْ سُلْطَانٌ إِلا مَنِ اتَّبَعَكَ مِنَ الْغَاوِينَ
«Воістину, ти не владний над Моїми рабами, за виключенням заблукалих, які підуть за тобою» (15:42).
І сказав Всевишній:
فَإِذَا قَرَأْتَ الْقُرْآنَ فَاسْتَعِذْ بِاللَّهِ مِنَ الشَّيْطَانِ الرَّجِيمِ (٩٨) إِنَّهُ لَيْسَ لَهُ سُلْطَانٌ عَلَى الَّذِينَ آمَنُوا وَعَلَى رَبِّهِمْ يَتَوَكَّلُونَ (٩٩) إِنَّمَا سُلْطَانُهُ عَلَى الَّذِينَ يَتَوَلَّوْنَهُ وَالَّذِينَ هُمْ بِهِ مُشْرِكُونَ
«Коли ти читаєш Коран, то шукай захисту від вигнаного і побиваємого сатани в Аллаха. Воістину, він не владний над тими, які увірували і сподіваються лише на свого Господа. Йому підвладні лише ті, які вважають його (сатану) своїм помічником і заступником і які долучають до Нього співтоваришів» (16:98-100).
4 – будь-який інший зв'язок, окрім того, що привів Всевишній, потребує особистого тексту, що роз'яснює його. Якщо існує текст про дане положення, то ми увіруємо в це положення згідно з цим текстом.
Наприклад, влада Сулеймана (а.с.) над джинами полягала у наказах і заборонах для них..., з цього приводу передані тексти, тому ми віруємо в них. Всевишній приводить у сурі «Мурахи» про Сулеймана (а.с.):
قَالَ يَا أَيُّهَا الْمَلأ أَيُّكُمْ يَأْتِينِي بِعَرْشِهَا قَبْلَ أَنْ يَأْتُونِي مُسْلِمِينَ (٣٨) قَالَ عِفْريتٌ مِنَ الْجِنِّ أَنَا آتِيكَ بِهِ قَبْلَ أَنْ تَقُومَ مِنْ مَقَامِكَ وَإِنِّي عَلَيْهِ لَقَوِيٌّ أَمِينٌ
«Він сказав: «О, знатні люди! Хто з вас принесе мені її трон до того, як вони постануть переді мною покірними?». Силач з числа джинів сказав: «Я принесу його тобі раніше, ніж ти встанеш зі свого місця (до завершення зібрання). Я достатньо сильний і заслуговую на довіру для цього» (27:38,39).
І сказав Всевишній:
وَلِسُلَيْمَانَ الرِّيحَ غُدُوُّهَا شَهْرٌ وَرَوَاحُهَا شَهْرٌ وَأَسَلْنَا لَهُ عَيْنَ الْقِطْرِ وَمِنَ الْجِنِّ مَنْ يَعْمَلُ بَيْنَ يَدَيْهِ بِإِذْنِ رَبِّهِ وَمَنْ يَزِغْ مِنْهُمْ عَنْ أَمْرِنَا نُذِقْهُ مِنْ عَذَابِ السَّعِيرِ (١٢) يَعْمَلُونَ لَهُ مَا يَشَاءُ مِنْ مَحَارِيبَ وَتَمَاثِيلَ وَجِفَانٍ كَالْجَوَابِ وَقُدُورٍ رَاسِيَاتٍ اعْمَلُوا آلَ دَاوُدَ شُكْرًا وَقَلِيلٌ مِنْ عِبَادِيَ الشَّكُورُ
«Ми підкорили Сулейману (Соломону) вітер, який зранку пролітав місячний шлях і після півдню пролітав місячний шлях. Ми змусили для нього текти джерело міді. Серед джинів були такі, хто працював перед ним дозволу його Господа. А тому з них, хто ухилився від Нашого веління, Ми дамо скуштувати муки в Пеклі. Вони створювали чудові будівлі, скульптури, миски, подібні до водойм і нерухомі котли. О рід Давуда (Давіда)! Трудіться у знак вдячності. Але серед Моїх рабів мало вдячних» (34:12,13).
5 – Посланець Аллаха ﷺ розглядав будь-які матеріальні людські проблеми до тих пір, поки «за допомогою одкровення» не посилався особистий текст, який говорив, що це взаємовідносини з джинами, у силу свого зв'язку з ними, як і всі інші питання. Так, наприклад, якщо наштовхнулися на вбиту людину, то в голову не приходило, що це джини вбили його, окрім якщо не пошлеться одкровення з цього приводу тощо. Та у випадку з вбитою людиною при Хайбарі почалися пошуки того, хто вбив його з числа людей і пошуки не проводились серед джинів:
Вивів Муслім у своєму “Сахіху”, що (у свій час) Абдулла ібн Сахль і Мухайіса вийшли на Хайбар збіднілі і у важкому положенні. А потім Мухайіса розповів, що Абдулла ібн Сахль вбитий і кинутий в криницю (або: у джерело). Тоді він явився до іудеїв і сказав: «Клянусь Аллахом, це ви вбили його!» — вони же сказали: «Присягаємося Аллахом, ми його не вбивали!» …. Справа дійшла до Посланця Аллаха ﷺ і він сказав: «Або вони виплатять викуп за кров(дійа) вашого вбитого, або їм буде проголошено війну!». Посланець Аллаха ﷺ написав їм про це, на що вони відповіли: «Присягаємося Аллахом, ми його не вбивали!». Дана історія відома. І в рішенні даного питання тема джинів жодним чином не була порушена.
6 – тому, до тих пір, поки не передано текст, який інформує про будь-який матеріальний зв'язок з джинами за будь- якої ситуації, то весь цей зв'язок між джинами і людьми залишається у межах підмов, не переходячи їх.
І оскільки послання, з яким прийшов Пророк ﷺ є завершальним і одкровення припинилося після нього, то не може бути жодного іншого нового тексту. А тому немає жодного матеріального зв'язку між нами і джинами, навпаки це лише підмовляння, як ми про це сказали. Джини не мають влади над людиною, окрім як якщо людина відповість на ці їх підмовляння добровільно.
Так само вирішувалися матеріальні проблеми у часи праведних халіфів: ні за якої матеріальної проблеми, будь то вбивство чи крадіжка, шахрайство чи обман..., у голову ніколи не приходило, що це могли зробити джини. Навпаки, тільки людина. Оскільки зв'язок джинів з людьми — це зв'язок підмов, окрім як якщо передано особистий текст Посланця Аллаха ﷺ. Тому усі матеріальні випадки відбуваються лише від людей, а не від джинів; їх світ відрізняється від нашого світу, і їх зв'язок з нами обмежується лиш наущеннями і більше нічим.
Опираючись на це, якщо людина захворіла, то тут немає жодного зв'язку з джинами, навпаки, її хвороба лікується згідно з тим, що передано в Ісламі, тобто лікуванням:
Не важливо, чи є лікування матеріальним, як це передано в хадісі від Усами ібн Шурейк, який сказав: «Я прийшов до Пророка ﷺ, його сподвижники сиділи, немовби на їх головах птахи. Я привітався і присів. Потім з різних сторін прийшли бедуїни і сказали: «О, Посланець Аллаха, чи лікуватися нам?», на що він відповів: «Лікуйтеся, адже яку б хворобу не ниспослав Аллах, воістину, Він ниспослав також і її лікування. Окрім однієї – старість». Тобто окрім смерті. Вивів Абу Дауд.
Або ж лікуванням було дуа і рукья, як це передається в хадісі, виведеному Муслімом від Аїші — Матері Правовірних (р.а.): «Що Посланець Аллаха ﷺ читав рукья наступним чином:
اذْهِبْ الْبَاسَ رَبَّ النَّاسِ بِيَدِكَ الشِّفَاءُ لاَ كَاشِفَ لَهُ إِلاَّ أَنْتَ
«Відведи від людей (хворобу), адже лиш у Твоїй руці вилікування. І жоден не здатен (розкрити хворобу) окрім Тебе!», чи дещо подібне цьому з молитов (дуа) Корану або Сунни, або будь якого іншого дуа, подібного цим.
Що ж стосується звернення з метою зцілення до тих, хто стверджує, що має матеріальний зв'язок з джинами, то усе це — шахрайство і обман з боку брехунів (даджалей), які обводять простаків з людей круг пальця, викрадаючи і поїдаючи їх майно брехнею.
7 – що ж стосується тафсіру аяту, в якому приводиться словоالمس «дотик», немовби ти маєш на увазі аят 275 з сури Аль-Бакара:
الَّذِينَ يَأْكُلُونَ الرِّبَا لا يَقُومُونَ إِلا كَمَا يَقُومُ الَّذِي يَتَخَبَّطُهُ الشَّيْطَانُ مِنَ الْمَسِّ ذَلِكَ بِأَنَّهُمْ قَالُوا إِنَّمَا الْبَيْعُ مِثْلُ الرِّبَا وَأَحَلَّ اللَّهُ الْبَيْعَ وَحَرَّمَ الرِّبَا
«Ті, які пожирають лихву, повстануть, як повстає той, кого сатана повергнув своїм дотиком. Це тому, що вони говорили: «Воістину, торгівля подібна до лихварства». Але Аллах дозволив торгівлю і заборонив лихварство» (2:275).
Тафсір цього аяту наступний:
1) Всевишній Аллах порівняв того, хто поїдає лихву з тим, кого повергнув напад епілепсії: він встає і падає, спотикається у кроках, не може ні стояти, ні сидіти. Божевілля повністю оволодіває ним — це тому, що він порахував лихву торгівлею, а Аллах заборонив лихву і дозволив торгівлю.
الَّذِينَ يَأْكُلُونَ الرِّبَا
«Ті, які пожирають лихву», тобто беруть лихву, дане засудження охоплює усі види її застосування (або придбання користі), адже يَأْكُلُونَ «пожирають» використовується в Корані для засудження:
إِنَّ الَّذِينَ يَأْكُلُونَ أَمْوَالَ الْيَتَامَى ظُلْمًا إِنَّمَا يَأْكُلُونَ فِي بُطُونِهِمْ نَارًا وَسَيَصْلَوْنَ سَعِيرًا
«Воістину, ті, які несправедливо пожирають майно сиріт, наповнюють свої животи Вогнем і будуть горіти у Полум'ї» (4:10).
يَتَمَتَّعُونَ وَيَأْكُلُونَ كَمَا تَأْكُلُ الأنْعَامُ وَالنَّارُ مَثْوًى لَهُمْ
«користуються благами і їдять, подібно до скоту. Їх притулком буде Вогонь» (47:12).
У цих аятах це слово приведено з таким самим сенсом.
يَقُومُونَ «повстануть» - тобто обов'язково повстануть.
إِلا كَمَا يَقُومُ الَّذِي يَتَخَبَّطُهُ الشَّيْطَانُ «як повстає той, кого сатана повергнув» - тобто їх воскресять зі своїх могил, і повстануть подібно до того, як встає повергнутий епілепсією у цьому світі – тобто божевіллям – і це приниження для них у той день. Це є каріною (вказівкою) на рішучу заборону лихви, повтор в аяті для підтвердження заборони.
مِنَ الْمَسِّ «своїм дотиком» - тобто божевіллям, кажуть: مُسّ الرجل فهو ممسوس إذا جن - (торкнута людина, тобто збожеволіла). Повергнути – означає вдарити навмання.
Також передано велику кількість ріваятів у тафсірі аяту: إِلا كَمَا يَقُومُ الَّذِي يَتَخَبَّطُهُ الشَّيْطَانُ مِنَ الْمَسِّ «як повстає той, кого сатана повергнув своїм дотиком». Але найбільш переважаючим (раджих) з них є те, що коли людина піддається божевіллю, то сатана має на неї іще більший вплив через підмовляння, надаючи її уяві багато речей, повергаючи божевільного.
Що ж стосується висловлювання, що сатана — це він доводить до епілепсії або приводить до божевілля, то аят не говорить про це. Всевишній не сказав: يتخبطه الشيطان بالمس тобто «повергає людину за допомогою дотику», тобто кого сатана своїм дотиком перетворив у безумця. Навпаки, аят каже يَتَخَبَّطُهُ الشَّيْطَانُ مِنَ الْمَسِّ , тобто сатана повергає його з причини його божевілля, тобто божевілля передувало поверженню.
Це і є переважаюче (раджих) у мене в тафсірі даного аяту. І поїдаючий лихву подібний до того, кого повергнув сатана своїм дотиком з причини його божевілля, тобто божевілля передувало повергненню людини сатаною. А тому людина божеволіє з якоїсь із причин, а потім сатана повергає її своїми підмовляннями і представленнями його уяві.
Тому сатана не доводить людину до епілепсії і не робить її божевільною, а інакше благородний аят звучав би: يتخبطه الشيطان بالمس , і الباء у даному висловлюванні несе сенс прикріплення тобто за допомоги божевілля, тобто доводить до божевілля. Даний приклад в аяті є відчутним жахливим уособленням степеню злочину лихваря...
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
15 сафара 1435 р.х.
18/12/2013
Нізка відповідей аміра Хізб у-Тахрір, шейха Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів його сторінки у Facebook.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=242711772563574
