Новина:
Тимчасова сирійська адміністрація продовжує звільняти членів «Шабіха», які підтримували Асада, і надавати деким з них вплив у країні, у той час як в’язниці раніше звільнених районів як і раніше переповнені революціонерами, муджахідами і політв’язнями.
Коментар:
Сирійський народ був у жаху від того, що солдатів і офіцерів армії Башара Асада відпускали зі словами: «Ідіть, ви вільні!», хоча битва іще не закінчена. Спочатку деякі подумали, що це хитрий виверт, щоб посіяти розкол у їх рядах і схилити решту до здавання. Але згодом сирійський народ спіткало іще більше потрясіння. Мало того, що політика прощення злочинців триває, так іще прибічників колишнього режиму намагаються вбудувати до системи нової держави.
Тут необхідно зазначити наступні моменти:
1. Нинішня адміністрація не володіє законним представництвом народу ані з ісламської точки зору, оскільки вона не була приведена до влади за допомогою присяги мусульман на основі Книги Аллаха і Сунни Його Посланця ﷺ, ані з точки зору світських національних стандартів, оскільки вона не була обрана народом. Хоча управління у країні і здійснюється на хвилі народної симпатії до військового керівництва, яке зіграло роль у скиненні тирану Башара, ці почуття не дають їй права говорити від імені народу і розпоряджатись його правом на помсту, прощати і відпускати злочинців.
2. Народна підтримка нової влади почала неухильно знижуватись через її позиції по різним питанням, в яких прості люди ясно побачили її некомпетентність, а інколи і відверте зрадництво. Звільнення злочинців з подальшим піднесенням їх статусу, приниження перед єврейським утворенням, готовність приєднатися до диявольських «Угод Аврааму», плазування перед Трампом з вихвалянням його як «миротворця», сумнівні інвестиційні угоди, які стосуються ресурсів країни, які багато хто розцінили як розпродаж Сирії оптом і в роздріб і так далі, завдали удару по фундаменту нової адміністрації, прискоривши крах народної довіри до неї, а також усвідомлення її повної нездатності до правління.
3. Нинішня адміністрація так і не змогла надати народу переконливі відповіді на питання щодо звільнення членів «Шабіха» і прибічників Асада, при цьому революціонери, політичні опоненти і учасники повстання усе іще перебувають у в’язницях. Виникає питання: чи пов’язано це з тим, що при відкритті старих справ можуть послідувати розслідування і Джулані доведеться самому відповідати за невинну кров, пролиту його угрупуванням чи союзними його формуваннями? Або ж це міжнародне рішення, продиктоване злісним планом, якому він не в силах протистояти?
4. Дії нинішньої адміністрації зводяться до зближення з ворогом і віддалення друзів, внаслідок якого ворог залишається ворогом, а друг перетворюється на ворога. В політичному розумінні це рівносильне самогубству, якщо б вони тільки усвідомлювали це.
5. Звільнення членів «Шабіха» без якого-небудь покарання підштовхне постраждалих від рук їх родин до помсти, тим самим відкрито кидаючи виклик рішенням нинішньої адміністрації. В такому випадку нова сирійська адміністрація встане перед вибором: або закрити очі на акти помсти, сподіваючись таким чином розрядити народне напруження, що призведе до спалаху міжконфесійної різанини з непередбачуваними наслідками і остаточно поховає ідею держави і громадянського миру, щоб почати репресії проти цих родин, арештовуючи їх гідних синів замість помилуваних членів «Шабіха», що може призвести до відкритої громадянської війни між прибічниками помсти і підконтрольними владі озброєними силами. Другий варіант найбільш небезпечний.
6. Раніше сам Джулані застерігав «Братів-мусульман» в Єгипті від того, що шлях поступок і слідування вказівкам Америки та її союзників із числа арабських правителів призведе лише до приниження від Аллаха, а потім до перевороту проти них самих за підтримкою і з боку Америки. Саме це і відбулось з Мурсі, виконавши вказівки США по відношенню до єврейського утворення, зберігши основи глибинної держави і привівши до влади її людину — ас-Сісі, він в ітозі заплатив це власним життям. Невже тепер Джулані потребує наставляння, яким раніше застерігав інших?
На завершення. Сирійському народу, чия кров проливалась річками заради істини, справедливості, в ім’я релігії Аллаха і прагнення до Його довольства, слід отямитись і почати вимагати звіт від нинішньої адміністрації і зупинити її падіння, яке уносить країну у провалля. Можливо, їх голоси будуть почуті, і народний тиск примусить нинішніх правителів Сирії переглянути свої кроки, щоб врятувати те, що залишилось від революції.
