У той час як тривають протести проти відкриття КПП злочинним режимом, 3 вересня 2024 року турецькі політичні і військові структури провели розширену зустріч у турецькому місті Газіантеп.
Заявляється, що метою зустрічі було обговорення семи питань, включаючи питання відкриття КПП «Абу аз-Зендін» у східній частині провінції Алеппо. На зустрічі брали участь лідери сирійської світської коаліції, яка підтримується Туреччиною і Заходом, її переговорна група, тимчасовий уряд, командири Національної армії і так звана Рада племен і кланів. Тимчасовий уряд в своїй заяві повідомив, що на зустрічі обговорювалась ситуація у Сирії і шляхи подолання виниклих проблем.
Щодо КПП «Абу аз-Зендін», учасники обговорювали його важливість як «гуманітарного і економічного» коридору, який буде сприяти покращенню економічної і гуманітарної ситуації в регіоні. Учасники стверджували, що відкриття КПП не пов’язано з питаннями нормалізації відносин з сирійським режимом, а є кроком до покращення умов життя, спрощення торгівлі і полегшення пересунення гуманітарних вантажів у звільнених районах.
Через декілька днів після зустрічі в Газіантепі так званий Тимчасовий уряд Сирії випустив заяву, в якій попередив про «підступні спроби» підірвати безпеку на звільненій півночі Сирії і підтримку урядом прав людей на мирні демонстрації і його зобов’язання захищати їх, що було явним натяком на придушення протестів проти відкриття КПП «Абу аз-Зендін». Ця заява була зроблена після штучно створеного конфлікту між протестуючими і військовою поліцією в цьому районі.
Турецький режим, використовуючи маріонеткові псевдоуряди і лідерів фракцій, прагне усунути усі перешкоди на шляху до нормалізації відносин і передачі звільнених територій злочинному режиму. Цей процес почався з питання відкриття КПП «Абу аз-Зендін», який стане першим кроком на шляху нормалізації відносин і врешті решт призведе до придушення революції і реалізації американського політичного рішення, передбаченого резолюцією ООН 2254. Проте відкриття КПП виявилось непростим кроком для турецького режиму на тлі активних протестів щирих революціонерів Шаму, які викрили цю змову і організували сидячу протестну акцію, щоб запобігти цьому зрадництву. Це відкриття ними розглядається як перший крок на шляху до інших небезпечних дій, які турецький режим має намір здійснити.
Через два дні після візиту президента Єгипту Абдель-Фаттаха ас-Сісі до Туреччини президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган виступив на конференції перед студентами шкіл, імамами і проповідниками в провінції Коджаелі на північному заході Туреччини. В ході даного заходу він заявив, що його країна вживає кроки для зміцнення відносин з Єгиптом і Сирією з метою створення вісі солідарності проти того, що він назвав зростаючою експансіоністською загрозою з боку єврейського утворення. Колишній заступник міністра іноземних справ Єгипту Алі Ханафі зазначив, що візит президента Єгипту до Туреччини був скерований на координацію дій і консультації по різним регіональним питанням, у першу чергу по палестинському питанню і сирійській справі. В ході зустрічі в межах трибічних консультацій між Єгиптом, Туреччиною і Сирією сторони досягли розуміння про необхідність активних дій в сирійському питанні з метою повернення Сирії в нормальне русло. Турецькі заяви про нормалізацію відносин з сирійським режимом, які лунали протягом останніх місяців, були підтверджені міністром іноземних справ Росії Сергієм Лавровим, який нещодавно заявив, що Туреччина готова обговорювати виведення своїх військ із Сирії. Лавров також повідомив, що російська сторона добилась значного прогресу в організації зустрічі між Ердоганом і сирійським тираном Башаром Асадом, яка повинна відбутись наприкінці вересня.
Загроза розширення сіоністського утворення, яку Ердоган використав як привід для відновлення відносин з тиранами Сирії і Єгипту, розкриває змову, скеровану на реабілітацію сирійського режиму. Це також підтверджує, що зустріч в Газіантепі, організована революційними фракціями і опозицією, підкореними Туреччині, є великим зрадництвом революції Шаму і націлена на підготовку умов для нормалізації і усунення перешкод для капітуляції революціонерів. Успіх Туреччини в цьому стане першим кроком до реалізації інших дій, які призведуть до придушення революції і знецінення усіх жертв, принесених народом Шаму.
Цей аналіз нинішньої змови проти революції, зрадництво її цілей лідерами фракцій не є тим, на що неможна вплинути. Навпаки, даний аналіз закликаний виявити помилки і запропонувати рішення. Зв’язок революції з турецьким режимом, прийняття брудних політичних грошей, втрата самостійності, використання революції в інтересах Туреччини, її безпеки і інтересах Америки — усе це можна виправити, відкинувши риторику про «єдиного союзника», «спільні інтереси» і «спільну долю», які лунають в епоху політики меркантильних інтересів і відсутності принципів і моралі.
«Хворобу» революції, викликану зв’язком її лідерів з зовнішніми силами, можна вилікувати, що дозволить їй повернутись на шлях скинення злочинного режиму, який усі прагнуть врятувати. І найнебезпечнішим способом його порятунку є примушення революції до нормалізації відносин з ним через відкриття КПП, що в довгостроковій перспективі ослабить позиції революціонерів. Важливо зазначити, що лідери фракцій, особливо Джулані, свідомо попирають права щирих революціонерів у звільнених районах, щоб зломити їх волю, спричиняючи економічний і політичний тиск, який більш руйнівний, аніж військовий. Джулані діє через службу безпеки, пов’язану з іноземними розвідками, і через «податковий уряд», який піддає жителів звільнених територій голоду і зубожінню. Одночасно він підриває революцію зсередини розважальними програмами, як Олімпіади та інші заходи, які проводяться в Ідлібі, у той час як регіон переживає кризу і протистоїть спробам знищити революцію.
Це показує, що Джулані став важливою частиною цих змов, оскільки неможливість силою придушити революцію стала очевидною. Вона вистояла перед об’єднаними силами іранських ополченців, російської армії зі злочинним режимом, проте підла «допомога» Туреччини її ледве не зломила. Як тільки революція вийде з-під впливу Туреччини, тоді вона знов набуде свободи і скерує свої сили на режим, який ослаб і розкладається.
Благословенна революція Шаму зараз переживає найбільш запеклі політичні зіткнення, будучи в центрі змови, за допомогою якої зовнішні сили прагнуть розколоти ряди революціонерів і примусити їх відмовитись від основоположних принципів, головним із яких є скинення режиму з його структурами, символами і світською конституцією. Єдиний шлях до перемоги — це повернутись до незмінного гасла «О Аллах, у нас немає нікого, окрім Тебе», і втілити його як на словах, так і на ділі, відкинувши решту усього іншого, звертаючись до Аллаху з мольбами про прощення, адже Він — Прощаючий і Милосердний. Тільки так ми зможемо повернути собі ініціативу на полі бою, яка осяє шлях революції і обрушить змови на голови тих, хто їх плете, особливо на голови внутрішніх зрадників в лиці усіляких урядів і лідерів фракцій. Аллах дарував їм силу для надання допомоги пригнобленим, але вони зрадили Аллаха, приєднавшись до пригноблювачів, і за це на них чекає приниження в цьому світі і ганьба в Вічному житті, якщо вони не покаються і не повернуться до відданості своїй Уммі і революції, замість укладання миру з режимом і його шабіхою, на що їх штовхає Ердоган.
Залишатись вірним велінню Аллаха — це велика нагорода, якою Він вшановує своїх рабів, які міцно тримаються за Його вервь, тих, хто слідує Його вказівкам і проголошує істину в епоху зрадництва і тиску з боку «друзів» і ворогів. Революція Шаму — це яскрава сторінка в історії Умми, яка намагається підвестись з колін, щоб повернути свою велич і гідність, і це може відбутись тільки зі встановленням законів Аллаха на землі. Мусульмани повинні повернутись до своєї головної місії, покладеної на них Аллахом — донесення Його послання людству шляхом створення Держави, яка буде виконувати цю задачу за допомогою заклику і джихаду. Ми не зможемо позбутись від приниження, яке охопило нас, поки в кожному аспекті свого життя, особливо в правлінні і політиці, не повернемось до нашої релігії. Тому ми закликаємо наш народ і революціонерів Шаму: тримайтесь за вервь Аллаха і розірвіть зв’язки з усіма державами і оманливою міжнародною спільнотою, які плетуть проти вас підступи, але уникають відповідальності як лиси. Давайте піднімемось, щоб повернути керівництво нашою революцією і почати її другу хвилю, скеровуючись до Дамаску, не звертаючи уваги на тих, хто нас зрадив або став нашим ворогом. Перемога буде на нашому боці, з дозволу Аллаха.
Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ تَنْصُرُوا اللهَ يَنْصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُم
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і утвердить ваші стопи» (47:7).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
18.09.2024
