Разом з благородним хадісом (17)
З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного
Вітаємо вас, дорогі друзі з усього світу! Ми раді знов зустрітись з вами у черговому випуску нашої програми «Разом з благородним хадісом». І починаємо з найкращого привітання і найдобріших побажань: Мир вам, милість Аллаха і Його благословення!
Аль-Байхакі у книзі «Шуаб аль-Іман» передає від Зіяда ібн Іляка, який сказав: «Я чув, як Джарір ібн Абдуллах говорив:
بَايَعْتُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَاشْتَرَطَ عَلَيَّ النُّصْحَ لِكُلِّ مُسْلِمٍ
«Я присягнув Посланцю Аллаха ﷺ, і він наказав мені бути щирим у відношенні кожного мусульманина».
Цей хадіс також наводиться у «Сахіху» у Бухари від Абу Нуайма, а також у Мусліма від Ібн Уяйни і від Зіяда.
Окрім того, Муслім передав в своєму «Сахіху» від Таміма ад-Дарії (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
الدِّينُ النَّصِيحَةُ. قُلْنَا: لِمَنْ؟ قَالَ: للهِ وَلِكِتَابِهِ وَلِرَسُولِهِ وَلِأَئِمَّةِ الْمُسْلِمِينَ وَعَامَّتِهِمْ
«Релігія — це щирість і щире наставляння (ан-Насіха)». Ми спитали: «по відношенню до кого?» Він відповів: «по відношенню до Аллаху, Його книги, Його Посланця, правителів мусульман і усієї общини».
Щира порада (ан-Насіха) має величезне значення як в житті окремого мусульманина, так і в житті усієї Умми. Вона служить основою, на якій будується Умма, і захистом, по милості Аллаха, від роз’єднання, конфліктів і інтриг, які диявол розпалює між мусульманами. Як повідомляється в «Сахіху» Мусліма від Джабіра (р.а.), Пророк ﷺ сказав:
إِنَّ الشَّيْطَانَ قَدْ أَيِسَ أَنْ يَعْبُدَهُ الْمُصَلُّونَ فِي جَزِيرَةِ الْعَرَبِ، وَلَكِنْ فِي التَّحْرِيشِ بَيْنَهُمْ
«Шайтан втратив надію, що йому будуть поклонятись ті, хто молиться на Аравійському півострові, але він продовжує розпалювати ворожнечу між ними». Таким чином, Шайтан зосереджується на інтригах, суперечках, ненависті і задовольняється цими діями, оскільки вони ведуть до ворожнечі, роз’єднання, конфліктів, війн і ослаблення Умми.
Найбільш змістовним хадісом, в якому пояснюється поняття і межі щирого наставляння, є хадіс Мусліма:
الدِّينُ النَّصِيحَةُ. قُلْنَا: لِمَنْ؟ قَالَ: للهِ وَلِكِتَابِهِ وَلِرَسُولِهِ وَلِأَئِمَّةِ الْمُسْلِمِينَ وَعَامَّتِهِمْ
«Релігія — це щирість і щире наставляння (ан-Насіха)». Ми спитали: «по відношенню до кого?» Він відповів: «по відношенню до Аллаху, Його книги, Його Посланця, правителів мусульман і усієї общини».
Цей хадіс має велике значення. Він вказує, що основою і опорою релігії є щирість. Якщо вона втілюється, то релігія процвітає в Уммі, а її відсутність призводить до занепаду в усіх аспектах життя.
Метод пророків і посланців Аллаха по відношенню до своїх народів ґрунтувався на щирості і турботі про них.
Пророк Нух (а.с.) говорив своєму народу:
أُبَلِّغُكُمْ رِسَالَاتِ رَبِّي وَأَنصَحُ لَكُمْ وَأَعْلَمُ مِنَ اللَّهِ مَا لَا تَعْلَمُونَ
«Я повідомляю вам послання мого Господа і даю вам щирі поради. Я дізнаюсь від Аллаха те, чого ви не знаєте» (7:62).
Пророк Саліх (мир йому) сказав своєму народу:
فَتَوَلَّىٰ عَنْهُمْ وَقَالَ يَا قَوْمِ لَقَدْ أَبْلَغْتُكُمْ رِسَالَةَ رَبِّي وَنَصَحْتُ لَكُمْ وَلَـٰكِن لَّا تُحِبُّونَ النَّاصِحِينَ
«Він відвернувся від них і сказав: «О, мій народе! Я доніс до вас послання мого Господа і щиро бажав вам добра, але ви не любите тих, хто бажає вам добра»» (7:79).
Пророк Худ (а.с.) сказав:
أُبَلِّغُكُمْ رِسَالَاتِ رَبِّي وَأَنَا لَكُمْ نَاصِحٌ أَمِينٌ
«Я доношу до вас послання від вашого Господа, і я для вас — надійний і щирий порадник» (7:68).
Щире наставляння — це слова, які виражають побажання добра тому, кому дається ця порада. Це є тією єдиною фразою, яка у повній мірі виражає суть наставляння.
Щирість і щире наставляння вбирає в себе п’ять напрямків, згаданих в хадісі Мусліма, переданого від Таміма ад-Дарій:
1. Щирість по відношенню до Аллаху — це визнання Його Єдиності, досконалості Його якостей і визнання тільки Його у якості законодавця, слідуючи Його наказам, уникаючи заборон, звертаючись до Нього з покаянням.
2. Щирість по відношенню до книги Аллаха — це визнання її конституцією Умми, її запровадження в усіх аспектах життя, відмова від інших систем, вигаданих людиною, вивчення, заучування, міркування над її значенням та її застосування у повсякденному житті.
3. Щирість по відношенню до Посланця Аллаха ﷺ — це віра в нього, слідування його прикладу, любов до нього, віддаючи йому перевагу над собою, своєю родиною і своїм майном, слідування йому в релігії, піднесення його слів над словами решти інших, слідування його керівництву і Сунні.
4. Бути щирим до правителів мусульман — це ставитись до законних халіфів, обраних Уммою для правління на основі Книги Аллаха і Сунни Його Посланця, а також до валіїв, суддів і усіх, хто має владу, з покорою. Ця щирість полягає у визнанні їх влади і підкоренні їм в дозволених Аллахом межах, спонуканні людей до цього, а також у наданні порад у справі їх правління, які допоможуть їм виконувати свої обов’язки, принесуть користь їм і суспільству. Це також включає наставляння їх на праведний шлях, утримання їх від зла і висловлювання істини перед ними без страху докорів.
5. Щирість по відношенню до решти мусульман полягає у тому, щоб бажати їм добра, як людина бажає його собі, і не бажати їм зла, як вона не бажає його для себе.
Для дотримання щирості в наставлянні необхідно враховувати чотири чинники:
1. Щирість заради Аллаха, оскільки вона є основою усіх справ. Порада не повинна переслідувати особисті цілі, погані наміри, які можуть призвести до ворожнечі і зіпсувати взаємовідносини.
2. М’якість у пораді: відсутність м’якості перетворює пораду на докір, який не буде прийнятий. Пророк ﷺ сказав, що той, хто позбавлений м’якості, той позбавлений блага.
3. Прояв терпіння після надання поради: радник може стикнутись з грубістю чи відмовою, і йому слід проявляти стриманість, приховуючи недоліки інших і уникаючи образ.
4. Прояв терпіння перед труднощами: той, хто робить наставляння, може піддаватись нападкам з боку несправедливих правителів, які упорствують у брехні, не хочуть слідувати істині і пригноблюють закликаючих до істини. Аллах говорить:
وَالْعَصْرِ. إِنَّ الْإِنسَانَ لَفِي خُسْرٍ. إِلَّا الَّذِينَ آمَنُوا وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ وَتَوَاصَوْا بِالْحَقِّ وَتَوَاصَوْا بِالصَّبْرِ
«Клянусь передвечірнім часом! Воістину, людина у збитку, окрім тих, які вірували, робили праведні діяння, заповідали один одному істину і заповідали один одному терпіння!» (103:1-3).
Мудрість у пораді вимагає знання положення людей, вибору підходящого часу і методу використання добрих слів, посмішки і відкритого серця, що сприяє прийняттю поради і примножує нагороду у Аллаха. В іншому випадку це буде поширенням брехливих чуток, докором і спотворенням фактів, що є ознакою лицемірства. Як сказав Алі (р.а.): «Віруючий покриває і робить наставляння, а нечестивець порочить, докоряє і ганьбить».
Пророк ﷺ пояснив, як ці п’ять напрямків щирості охоплюють усі аспекти релігії: права Аллаха, Його книги, Його Посланця, а також усіх мусульман, незалежно від їх положення, що включає до себе усю релігію. Це підводить нас до того, що щирість повинна стати моральною основою у відносинах мусульман. Саме це сприяє єдності, любові заради Аллаха і зміцненню общини.
Дорогі слухачі, дякуємо вам за увагу. Якщо на то буде воля Аллаха, зустрінемось у наступному випуску. А поки ми ввіряємо вас під захист і опіку Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
Мухаммад Ахмад ан-Наді, Йорданія
14.09.2014
