Новина:
30 березня єврейське утворення ухвалило новий фашистський закон, який передбачає автоматичне призначення смертної кари для палестинських ув’язнених. Вирок буде приводитись у виконання через повішання протягом 90 днів після його винесення.
Смертна кара застосовується тільки у випадку, якщо ціллю атаки є заперечення існування єврейського утворення, і, таким чином, вона не поширюється на його солдатів і поселенців, які вбивають палестинців. Ітамар Бен-Гвір, міністр національної безпеки, який раніше мав судимості за звинуваченнями у тероризмі, відзначив прийняття закону, відкривши пляшку шампанського і заявив, хизуючись: «Скоро ми будемо страчувати їх одного за іншим». Еріка Гевара-Росас, правозахисниця і старший директор з досліджень в Amnesty International, заявила: «Ізраїль» зухвало надає собі зелене світло на страти палестинців».
Коментар:
Після принижень, тортур, голоду, зґвалтувань і вбивств, яким піддаються палестинські ув’язнені, цей новий закон є лише черговою сторінкою жорстокості, яка практикується цим єврейським окупаційним утворенням, дозволяючи йому швидше вбивати ув’язнених і за меншим рівнем контролю. У даний час від 9500 до 11100 палестинців — чоловіків і жінок — утримуються у в’язницях цього утворення, причому біля половини із них перебувають під арештом без суду. Серед них — сотні дітей, багато із яких піддавались жорстоким побиттям і поганому обходженню з боку тюремної охорони.
Згідно зі звітом організації «Лікарі за права людини — Ізраїль», принаймні 94 засуджених померли під час утримання під вартою менше ніж за два роки — з 7 жовтня 2023 року по 31 серпня 2025 року, при цьому припускається, що реальне число може бути вище. Ці смерті стали результатом тортур, медичної недбалості і примусового голодування. Організація заявила, що ізолятори сіоністської окупації «фактично перетворились на місця тортур і знущань», охарактеризувавши те, що відбувається, як «систематичні вбивства і операції по їх прихованню».
Звіт спеціального доповідача ООН з питання прав людини на палестинських територіях Франческі Альбанезе, опублікований у березні 2026 року, підтвердив, що спроби стали державною доктриною у цьому утворенні. У звіті вказано, що в’язниці є невід’ємним інструментом і частиною триваючого геноциду проти палестинців. Документ зафіксував застосування до палестинських затриманих найжахливіших форм насильства, включаючи зґвалтування з використанням пляшок, металевих прутів і ножів, навмисне ламання кісток і вибивання зубів, спалення заживо, примусове голодування, нацьковування собак і навіть сечовипускання на полонених.
Вбивство палестинських ув’язнених не є чимось новим для цього кривавого утворення. Однак цей останній закон дає йому «законне» прикриття для страти будь-якого палестинського полоненого, якого воно порахує ворогом чи терористом, при мінімальній увазі з боку ЗМІ. Водночас триває геноцид у Газі, зростають напади поселенців на Західному березі, посилюється їх агресія і розширюються поселення. При цьому мечеть Аль-Акса залишається закритою на найбільш тривалий строк з часів Хрестових походів.
Хто врятує наших братів, сестер і дітей, які знаходяться у полоні цієї жорстокої окупації? Хто захистить нашу Умму у Палестині від загибелі? Хто захистить і звільнить мечеть Аль-Акса?
Хіба не очевидно, що порятунок життів і захист мечеті Аль-Акса можливі тільки через ліквідацію цього утворення і повне звільнення землі Палестини шляхом мобілізації армій мусульман.
Ми питаємо наших братів в арміях: на що чи на кого ви чекаєте? Ви чудово знаєте, що у вас є військова міць, щоб покінчити з цією окупацією?! Хіба ви не зрозуміли, що режими, яким ви служите, захищають це утворення і інтереси західних держав замість того, щоб захищати свою Умму?!
Так що ж вас стримує? Де ваша честь і хоробрість?! Встаньте і послідуйте прикладу великого полководця Салахуддіна, визволителя Палестини від хрестоносців, який сказав: «Клянусь Аллахом, мені соромно перед Аллахом сміятись, поки мечеть Аль-Акса знаходиться у полоні».
Що ви відповісте своєму Господу?! Всевишній Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُواْ مَا لَكُمْ إِذَا قِيلَ لَكُمُ انفِرُواْ فِي سَبِيلِ اللّهِ اثَّاقَلْتُمْ إِلَى الأَرْضِ أَرَضِيتُم بِالْحَيَاةِ الدُّنْيَا مِنَ الآخِرَةِ فَمَا مَتَاعُ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا فِي الآخِرَةِ إِلاَّ قَلِيلٌ إِلاَّ تَنفِرُواْ يُعَذِّبْكُمْ عَذَاباً أَلِيماً وَيَسْتَبْدِلْ قَوْماً غَيْرَكُمْ وَلاَ تَضُرُّوهُ شَيْئاً وَاللّهُ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ قَدِيرٌ
«О ті, які увірували! Чому, коли вас закликають виступити у похід на шляху Аллаха, ви тяжко припадаєте до землі? Невже ви вдовольняєтесь мирським життям більше, аніж Останнім життям? Але мінливе задоволення мирського життя порівняно з Останнім життям жалюгідне. Якщо ви не виступите у похід, то Він піддасть вас тяжким стражданням і замінить вас іншим народом. Ви нічим не нашкодите Йому, адже Аллах здатен на усіляку річ» (9:38,39).
