Разом з благородним хадісом (15)
З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного
Ми вітаємо вас, дорогі слухачі з усього світу! Раді зустрітись з вами у новому випуску нашої програми «Разом з благородним хадісом». Почнемо з найкращого привітання і побажання миру: Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
Імам Ахмад передав в своєму «Муснаді» від Абу Саіда аль-Худрі, що до Пророку ﷺ прийшли люди із ансарів з проханнями і він дав їм те, що вони попросили. І прохання жодного із них не залишилась без відповіді. Так тривало, поки у нього не закінчилось те, що було. І тоді він сказав їм:
وَمَا يَكُونُ عِنْدَنَا مِنْ خَيْرٍ فَلَنْ نَدَّخِرَهُ عَنْكُمْ، وَإِنَّهُ مَنْ يَسْتَعْفِفْ يُعِفَّهُ اللَّهُ، وَمَنْ يَسْتَغْنِ يُغْنِهِ اللَّهُ، وَمَنْ يَتَصَبَّرْ يُصَبِّرْهُ اللَّهُ، وَلَنْ تُعْطَوْا عَطَاءً خَيْراً وَأَوْسَعَ مِنَ الصَّبْرِ
«Я ніколи не буду утримувати вас від благ, які у мене є. Проте, хто прагне до стриманості, тому Аллах допоможе в цьому; хто прагне до достатку, того збагатить Аллах, хто прагне до терпіння, тому Аллах дарує терпіння. І немає більш кращого і обширного дару, аніж терпіння».
В «Сахіху» Ібн Хіббана також передається від Абу Саіда аль-Худрі: «Його родина поскаржилась йому на нужду, і він вирушив до Посланця Аллаха ﷺ, щоб попросити для них що-небудь. Коли він пришов, то застав Пророка ﷺ на мінбарі говорячим:
أَيُّهَا النَّاسُ، قَدْ آنَ لَكُمْ أَنْ تَسْتَغْنُوا عَنِ الْمَسْأَلَةِ، فَإِنَّهُ مَنْ يَسْتَعْفِفْ يُعِفُّهُ اللَّهُ، وَمَنْ يَسْتَغْنِ يُغْنِهِ اللَّهُ، وَالَّذِي نَفْسُ مُحَمَّدٍ بِيَدِهِ مَا رُزِقَ عَبْدٌ شَيْئاً أَوْسَعَ مِنَ الصَّبْرِ، وَلَئِنْ أَبَيْتُمْ إِلَّا أَنْ تَسْأَلُونِي لَأُعْطِيَنَّكُمْ مَا وَجَدْتُ
«О, люди! Прийшов час вам перестати просити. Воістину, той, хто прагне до стриманості, тому Аллах допоможе в цьому. Той, хто прагне до достатку, того збагатить Аллах. Клянусь Тим, в Чиїй длані душа Мухаммада, жоден раб не отримував нічого більш обширного, аніж терпіння. Але якщо ви наполягаєте, щоб я дав вам, я дам усе, що у мене є».
Пророк ﷺ був надзвичайно щедрим, даючим так, ніби не боявся бідності. Він говорив Білялю (р.а.):
انفِقْ بِلالا, وَلا تَخْشَ مِنْ ذِي العَرشِ إِقلالا
«Витрачай, о, Біляль! І не бійся, що Володар Трону зменшить твій прожиток».
Коли до нього прийшли люди із ансарів, він роздав їм усе, що у нього було, поки нічого не залишилось.
В «Муснаді» Ахмада використовується слово «نَفِدَ» з кясрою над «фа», і з «даль» наприкінці, що означає повне вичерпання (закінчення без решти). Проте в інших джерелах помилково зустрічається слово «نَفَذَ» з фатхою над «фа» і з «заль» наприкінці, що означає «проходити» чи «проникати», як говориться в Корані:
يَا مَعْشَرَ الْجِنِّ وَالْإِنسِ إِنِ اسْتَطَعْتُمْ أَن تَنفُذُوا مِنْ أَقْطَارِ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ فَانفُذُوا لَا تَنفُذُونَ إِلَّا بِسُلْطَانٍ
«О сонмище джинів і людей! Якщо ви можете проникнуть за межі небес і землі, то проникніть. Але ви не проникнете, не володіючи владою (чи ясним доводом)!» (55:33).
В «Муснаді» Ахмада слова: «ما يكون» (те, що є), в іншій версії хадісу, наведеної в «Сахіху» Ібн Хіббана, передаються як «ما يكن» (те, що є) — з видаленням букви «واو» (вав), що також є правильним варіантом. Хафіз в своєму коментарі в книзі «Аль-Фатх» пояснив значення фрази «ما يكون» наступним чином: слово «ما» є відносним займенником, яке включає до себе умовне значення. А в версії, схваленої ад-Дімьяті, «ما يكن» (те, що є), слово «ما» стає умовним займенником. Проте перший варіант також не є помилковим.
Щодо слів: «فلن ندَّخِرَهُ عنكم» (Ми не будемо стримувати від вас), то Хафіз в «Аль-Фатх» роз’яснює їх значення: «Я ніколи не буду стримувати від вас» — це означає, що ми не будемо ховати чи приховувати його і залишати тільки для себе, позбавляючи вас. Ці слова також вказують на щедрість Пророка ﷺ, його прагнення виконувати повеління Аллаха, а також на його деяке вибачення перед просячими.
Хафіз в «Аль-Фатх» також зазначив: «В хадісі міститься заклик до відмові від жебрацтва у людей і до стриманості до звернення до них за допомогою, закликаючи їх до терпіння і уповання на Аллаха, а також очікування того, чим наділить Аллах. Терпіння — це найкращий дар, яким може бути обдарована людина, оскільки нагорода за терпіння не має ані міри, ані крайньої межі».
Щодо слів:
وَإِنَّهُ مَنْ يَسْتَعْفِفْ يُعِفَّهُ اللَّهُ
«хто прагне до стриманості, тому Аллах допоможе в цьому».
Зміст слова «يَسْتَعْفِفْ» (прагне до стриманості) полягає у прагненні до «чистоти і невинності». «العَفَافُ» має на увазі уникання забороненого і відмову від того, що не дозволено.
Імам Ахмад в своєму «Муснаде» передав від Абдуллаха ібн Масуда, що Пророк ﷺ звертався до Аллаху з такою мольбою:
اللهُمَّ إِنِّي أَسْأَلُكَ الْهُدَى وَالتُّقَى وَالْعَفَافَ وَالْغِنَى
«О Аллах, я прошу Тебе наставити мене на праведний шлях, і прошу богобоязливості, стриманості і достатку».
Щодо слів:
وَمَنْ يَسْتَغْنِ يُغْنِهِ اللَّهُ
«хто прагне до достатку, того збагатить Аллах».
Якщо розглядати зміст слова «يَسْتَغْنِ» (прагнути до достатку), то тут під «достатком» мається на увазі внутрішнє довольство і незалежність від людей та їх майна. Істинний віруючий, якщо йому треба що-небудь у рішенні мирських нужд, звертається за цим тільки до Аллаху, що відповідає словам, 17 разів промовляємих на день, під час молитви при читанні сури аль-Фатіха:
إِيَّاكَ نَعْبُدُ وَإِيَّاكَ نَسْتَعِينُ
«Тобі одному ми поклоняємось, і до Тебе одного ми взиваємо за допомогою» (1:5).
Також це відповідає словам Пророка ﷺ, сказаним Абдуллаху ібн Аббасу:
يَا غُلَامُ إِذَا سَأَلْتَ فَاسْأَلِ اللَّهَ، وَإِذَا اسْتَعَنْتَ فَاسْتَعِنْ بِاللَّهِ
«О, юначе, якщо просиш, проси у Аллаха. Якщо шукаєш допомоги, шукай її у Аллаха».
Воістину, Аллах — даруючий, Він — підтримуючий. Істинно віруючому досить Аллаха і він не потребує звернення до людей.
Імам ат-Табарані в «Аль-Муджам аль-Кабір» передав хадіс від Сахля ібн Саада, в якому говориться: «Один чоловік спитав Пророка ﷺ: «О, Посланець Аллаха, вкажи мені на справу, через яке люди полюблять мене». Пророк ﷺ відповів:
ازْهَدْ فِي الدُّنْيَا يُحِبَّكَ اللهُ، وَازْهَدْ فِيمَا فِي أَيْدِي النَّاسِ يُحِبَّكَ النَّاسُ
«Будь байдужим до мирському — тебе полюбить Аллах. Будь байдужим до того, чим володіють люди — тебе полюблять люди».
Щодо слів Пророка ﷺ:
وَمَنْ يَصْبِرْ يُصَبِّرْهُ اللَّهُ
«а хто прагне до терпіння, тому Аллах дарує терпіння».
Терпіння — це ключ до позбавлення від труднощів. Його суть полягає у стриманні себе від нетерплячості і невдоволення.
Терпіння проявляється у стриманні себе від забороненого, стійкості в виконанні обов’язкового і утримання від скарг людям.
Як говорили вчені, терпіння — це відмова від скарг про свої нужди кому-небудь, окрім Аллаха. Це також утримання душі в межах того, що вимагає розум і Шаріат.
Терпіння припускає стійкість перед труднощами і випробуваннями, будь то під час голоду і спраги при пості чи при пораненні під час джихаду.
Пророк ﷺ сказав:
وَلَنْ تُعْطَوْا عَطَاءً خَيْراً وَأَوْسَعَ مِنَ الصَّبْرِ
«І немає більш кращого і обширного дару, аніж терпіння».
Терпіння — це одна із найбільших якостей, за які нагорода у Аллаха безмежна. Аллах говорить:
وَإِن تَصْبِرُوا وَتَتَّقُوا فَإِنَّ ذَٰلِكَ مِنْ عَزْمِ الْأُمُورِ
«Але якщо ви будете терплячими і богобоязливими, то адже в цих справах належить проявляти рішучість» (3:186).
Він також сказав:
إِنَّمَا يُوَفَّى الصَّابِرُونَ أَجْرَهُم بِغَيْرِ حِسَابٍ
«Воістину, терплячим їх нагорода воздасться повністю без рахунку» (39:10).
І досить терплячим того, що Аллах з ними:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَعِينُوا بِالصَّبْرِ وَالصَّلَاةِ إِنَّ اللَّهَ مَعَ الصَّابِرِينَ
«О ті, які увірували! Зверніться за допомогою до терпіння і намазу. Воістину, Аллах — з терплячими» (2:153).
Нехай зробить Аллах нас і вас із числа терплячих!
Шановні слухачі, дякуємо вам за увагу. Зустрінемось у наступному випуску, якщо на то буде воля Аллаха. Ввіряємо вас під захист і охорону Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення!
Мухаммад Ахмад ан-Наді, Йорданія
13.09.2014
