Індія і Пакистан, припинення вогню

Відповіді на питання
Друкарня

Питання:

Учора, у суботу, 10 травня 2025 року, президент США Дональд Трамп у пості на своїй сторінці в Truth Social неочікувано заявив: «Після тривалої ночі переговорів я радий об’явити, що Індія і Пакистан домовились про повне і негайне припинення вогню. Вітаю обидві країни із застосуванням здорового глузду і великого розуму» (Al Jazeera, 11.05.2025).

Напруженість між Індією і Пакистаном різко зросла після озброєного нападу, який трапився 22 квітня 2025 року, внаслідок якого загинуло 25 індійців і один непалець. Напад був скоєний на туристів у долині Байсаран у місті Пахалгам поруч зі суперечливою територією Індії і Пакистану — Джамму і Кашмір. 23 квітня 2025 року у відповідь Індія об’явила про призупинення дії договору про води річки Інд, підписаної в 1960 році у межах низки каральних заходів проти Пакистану. Пакистан же у відповідь на це призупинив дію Сімлської угоди 1972 року, яка регулює двобічні відносини між двома країнами. 7 травня Індія об’явила про початок військової операції під назвою «Сіндур», на яку Пакистан також відреагував. І тепер, як заявив Трамп, його посередництво призвело до припинення вогню. Яка істинна причина цієї напруженості і конфлікту? Що собою представляє договір про води річки Інд, дію якого Індія тимчасово призупинила? Чи має Америка відношення до початку конфлікту так само, як і до його зупинення?

Відповідь:

Щоб прояснити відповідь на ці питання, необхідно розглянути наступні факти:

1. Партія Бхаратія Джаната, яка прийшла до влади в Індії під керівництвом Атал Біхарі Ваджпаі у період з 1998 по 2004 рік, а потім повернулась до влади в 2014 році на чолі з Нарендрою Моді після 10 років правління пробританської партії «Індійський національний конгрес», є прозахідною силою, орієнтованою на США. Її політика відповідає американській євразійській стратегії, скерованої на протистояння і стримування Китаю. Очевидно, що термінові інтереси США на Дальньому Сході стояли за перемогою Моді — індуїстського націоналіста — на виборах 2014 року, які підтримують його. Моді служив незмінно американським інтересам, будь то анексія Кашміру в 2019 році, прикордонні зіткнення з Китаєм в 2014, 2017 і 2020 роках, роль в Афганістані чи підрив китайсько-пакистанського економічного коридору.

2. Після того, як Моді прийшов до влади в 2014 році, Америка почала ефективно використовувати Індію, щоб підсилити тиск на Китай, оточити його, завадити контролювати прилеглі регіони і обмежити його межами своїх територій. Особливо після того, як Америка фактично об’явила економічну війну Китаю, Трамп ввів високі мита на китайські товари з метою підірвати економіку Китаю. Внаслідок цих заходів з’явились повідомлення про намір найбільших технологічних компаній, таких як Apple, перенести свої виробничі потужності до Індії. «За даними Financial Times, Apple об’явила, що планує перенести зборку усіх iPhone, продаваємий в США, до Індії» (Euronews, 26.04.2025). Таким чином, у межах своєї стратегії протистояння Китаю Сполучені Штати прагнуть посилити Індію як регіональну економічну і військову державу.

3. Для цього, з однієї сторони, вимагалось надати Індії військової і економічної підтримки, а с другої — врегулювання її проблем з Пакистаном. Адже обидва режими, як індійський, так і пакистанський, є прозахідними і перебувають під впливом США. Це зроблено, щоб Індія могла зосередитись на протистоянні Китаю.

Щодо першої сторони, США надавали Індії всебічну підтримку, в тому числі у військовій сфері, передаючи їй американські ядерні технології. Питання протистояння Китаю займало ключове місце на зустрічі Трампа з прем’єр-міністром Індії у Вашингтоні. «Два лідери також обговорили зміцнення альянсу безпеки QUAD в Індо-Тихоокеанському регіоні, до якого також входять Японія і Австралія. Індія планує прийняти лідерів альянсу наприкінці цього року, що розглядається як противага зростаючій військовій активності Китаю» (Reuters, 14.02.2025).

Щодо другої сторони, то найважливішими із цих проблем є:

а. Пакистанські озброєні сили, розташовані на кордоні з Індією, які обмежують пересунення індійських військ у напрямку до китайського кордону. Тому США підштовхнули Пакистан до відведення своїх військ від індійського кордону до племінних районів Вазірістану для боротьби з пакистанським «Талібаном», до Белуджистану — для придушення Армії звільнення Белуджистану, а також до афганського кордону. Це дозволило Індії свобідно передислокувати війська до китайського кордону, замість того, щоб розтушовувати їх на пакистанському кордоні. Потім США почали вимагати від Пакистану усе більше поступок Індії, щоб полегшити для неї виведення із конфронтації з Пакистаном і зосередження сил на протистоянні з Китаєм. У межах цієї стратегії, як вже згадувалось, Пакистан перекинув значну кількість своїх армійських підрозділів з індійського кордону для ведення внутрішньої війни проти джихадістських угрупувань, а також вступив до озброєних зіткнень з рухом «Талібан» на території Афганістану.

б. Суперечка навколо Кашміру. Індія анексувала його своїм однобічним рішенням від 5 серпня 2019 року. Ми вже згадували про це у відповіді на питання від 18 серпня 2019 року:

«Після подій 11 вересня 2001 року адміністрація Буша-молодшого зосередилась на Індії, і більша частина дій США була скерована на скорочення військового розриву між Індією та Китаєм згідно з американськими програмами. У цьому контексті між США та Індією була укладена ядерна угода».

в. Америка розуміє, що напруженість навколо Кашміру між Індією і Пакистаном ослабляє протистояння індійського субконтиненту Китаю. Щоб зняти цю напруженість, Сполучені Штати почали процес нормалізації між Індією і Пакистаном. Ціль нормалізації полягала у тому, щоб не допустити індійсько-пакистанські зіткнення у боротьбі за Кашмір і скерувати їх зусилля на співпрацю зі Сполученими Штатами у протистоянні росту Китаю. Америка вважає, що, приєднавши Кашмір до Індії і спричинивши тиск на режим у Пакистані, щоб запобігти військовому сценарію, скерувавши проблему в русло, вона зможе закрити питання і запобігти військовому конфлікту між двома країнами. Подібним чином вона діє у відношенні уряду Аббаса у Палестині і арабських країн навколо неї, які не вступають до військового конфлікту з єврейським утворенням, тоді як сіоністи окупують і анексують усе, що захочуть у Палестині! Так Моді почав реалізовувати план по анексії Джамму і Кашміру і зміненню демографічного складу регіону. Насамперед 5 серпня 2019 року Моді прийняв рішення про скасування 370-ї статті індійської конституції про статус Кашміру. США вважали, що це рішення примусить мусульман забути про Кашмір і усуне проблеми між Індією і Пакистаном, адже обидва ці режими слідують американській політиці. Америка та Індія забули, або зробили вигляд, що забули про те, що Кашмір живе у серцях мусульман, і з дозволу Аллаха він обов’язково повернеться.

г. Проблема розподілу водних ресурсів з Пакистаном. Індія давно добивається перегляду існуючої угоди по річці Інд, підписаної в 1960 році з посередництвом Всесвітнього банку. У якості обґрунтування вона посилається на швидкий ріст населення. Проте Пакистан відкидає будь-які переговори по угоді. «Газета India Today з посиланням на невідомі джерела повідомила, що Індія припинила подачу води із греблі Баглихар на річці Ченаб до Пакистану. Також зазначається, що Індія планує перекрити подачу води із греблі Кішанганга на річці Джелам» (Anadolu, 5.05.2025). Враховуючи цей однобічний крок Індії по призупиненню дії угоди та її багаторічні вимоги про її перегляд, рішення уряду Нарендри Моді призупинити угоду після нападу у Пахалгамі можна трактувати як спробу спричинити тиск на Пакистан і вимусити його погодитись на перегляд договору. «В останні роки уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді намагався переглянути угоду. Обидві країни намагались врегулювати свої розбіжності у Постійній палаті третейського суду у Гаазі, зокрема з питань обсягу водосховищ у гідроелектростанцій Кішанганга і Ратле...» (Arabi21, 27.04.2025).

Слід зазначити, що угода по воді річки Інд представляє собою договір про розподіл водних ресурсів між Індією і Пакистаном. Вона була підготовлена і узгоджена під егідою Всесвітнього банку. Церемонія підписання цієї важливої угоди відбулась у Карачі 19 вересня 1960 року. Пакистану були надані права на використання води трьох річок у західній частині басейну Інду (річки Джелам, Чінаб і сам Інд), у той час, як Індія зберегла повний контроль над водами трьох східних річок (Сатледж, Беас і Раві).

д. Джихадістські рухи у Кашмірі викликали занепокоєння в Індії, і США вирішили спровокувати там бойові дії, щоб обґрунтувати індійські удари по корінням цих рухів у Кашмірі, а також спробувати втягнути пакистанський режим у боротьбу з цими рухами на території Пакистану. Цей процес проходив у два етапи:

Перший етап: інсценування нападу у Кашмірі, який приписується цим рухам, щоб використати це як привід для масштабних військових дій проти центрів цих угрупувань у Пакистані, а також у Кашмірі і проти мусульман там, що вбити їх чи виселити під приводом підтримки опору. Потім створюється незручна ситуація для пакистанського режиму, щоб він не міг підтримати Кашмір, оскільки напад ініціювали саме ці джихадістські рухи.

Таким чином, Індія за вказівкою США почала цю інсценовану атаку у Кашмірі. Доказ цьому наступний:

- Напад на туристів у долині Байсаран в районі Бахалгам у Кашмірі, який перебуває під контролем Індії, трапився 22 квітня 2025 року. Індія заявила, що цю атаку здійснила озброєна група, підтримувана Пакистаном, тоді як Пакистан це заперечує. Цей напад трапився 22 квітня 2025 року, коли віце-президент США Ді Венс перебував у Нью-Делі. «Віце-президент США Джей Ді Венс прибув до Індії у понеділок, почавши чотириденний візит, в ході якого він проведе переговори з прем’єр-міністром Нарендрою Моді», (Bahrain News Agency, 21.04.2025). Під час візиту американського віце-президента в Нью-Делі Індія вжила усіх необхідних заходів проти Пакистану, включаючи призупинення дії угоди про річку Інд. Це свідчить про координацію США та Індії. І неприпустимо вважати, що усе це — просто збіг.

- Уряд Інд поквапився звинуватити Пакистан через декілька хвилин після нападу 22 квітня, іще до початку якого-небудь розслідування чи вивчення, незважаючи на вимогу Пакистану провести міжнародне розслідування того, що трапилось. Окрім того, індійські ЗМІ поквапились пов’язати напад з «Фронтом опору» (TRF), який вважається крилом організації Лашкар-е-Тайба (LET), хоча сама організація спростувала свою причетність до нападу. «У соціальних мережах «Фронт опору» взяв на себе відповідальність за напад, але пізніше відмовився від цих слів, пославшись на злом …» (24.ae, 30.04.2025).

Потім почався другий етап — ввечері 6 травня 2025 року Індія завдала ракетного удару по Пакистану. При цьому удар був завданий не тільки по пакистанській частині Кашміру, як це зазвичай було, але і по цілям у провінції Пенджаб. Пакистан не відповів ударами по територіям Індії, обмежившись прикордонними зіткненнями і збиванням індійських літаків на кордоні. Індія спробувала пом’якшити наслідки свого удару, заявивши, що «атакувала не військові об’єкти пакистанської армії, а тільки «терористів» (Al Arabiya, 7.05.2025). Зіткнення між двома сторонами продовжили загострюватись. «Уздовж лінії контролю у Кашмірі спалахнули запеклі бої між індійськими і пакистанськими військами, було чути вибухи, надходили повідомлення про загиблих», — повідомляли індійські ЗМІ (Al Arabiya, 9.05.2025). Індія заявила про втрату трьох своїх літаків і загибель семи цивільних осіб у контрольованій нею частині Кашміру внаслідок пакистанських атак. Пакистан, у свою чергу, заявив, що збив п’ять індійських літаків, включаючи трьох французьких винищувачів «Rafale», а також 25 дронів єврейського виробництва. «Прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф заявив: «Ми могли б збити десять індійських винищувачів у відповідь на атаку, але проявили «поблажливість» і обмежились п’ятьма» (Al Sharq News,7.05.2025). «Представник пакистанської армії Ахмад Шаріф Чоудрі об’явив, що армія завдала ударів по 26 військовим об’єктам, а десятки безпілотників пролетіли над крупними містами Індії, включаючи столицю Нью-Делі» — (Sky News, 10.05.2025). Здається, Пакистан був нездатний почати крупномасштабний наступ, вступити у зіткнення з Індією і завдати їй поразки. Але він зв’язаний з Америкою, яка не дозволяє йому здійснити подібне і завдати руйнівної поразки Індії, що призведе до падіння його агента Моді. Незважаючи на те, що США змогли спричинити тиск на маріонетковий режим у Пакистані, і той обмежився стриманою відповіддю на індійську агресію, дана обмежена відповідь усе ж таки показала героїзм мусульманських солдатів Пакистану та їх рішучість до боротьби. Хоча режим Пакистану співпрацював з США і стримував дії армії, пакистанські військові усе ж таки завдали помітних втрат многобожникам, як ви ми вже згадували вище. Усе це примусило США згорнути військову кампанію, яку вони почали, і перейти до припинення зіткнення за допомогою підступних політичних переговорів між двома лояльними їй режимами, Індією та Пакистаном, тим самим добившись для Індії того, чого вона не змогла добитись для себе за допомогою військової агресії.

4. Таким чином, через чотири дні після початку індійської атаки, 10 травня 2025 року, за наказом США було об’явлено про припинення вогню. 10 травня 2025 року президент США Трамп написав на своїй сторінці в Truth Social: «Після тривалої ночі переговорів я радий об’явити, що Індія і Пакистан домовились про повне і негайне припинення вогню. Вітаю обидві країни із застосуванням здорового глузду і великого розуму. Дякую за вашу увагу до цього питання!». Держсекретар США Марко Рубіо повідомив в X, що за останні 48 годин він та віце-президент США Джей Ді Венс провели переговори з офіційними особами Індії і Пакистану, включаючи прем’єр-міністрів Нарендру Моді і Шахбаза Шаріфа, міністра закордонних справ Індії Субраманьяма Джайшанкара, начальника штаба сухопутних військ ВС Пакистану Асіма Муніра і радників по національній безпеці Індії і Пакистану Аджіта Довала і Асіма Маліка. Рубіо на своїй сторінці в X 10 травня 2025 року написав: «Уряди Індії і Пакистану домовились про негайне припинення вогню і початок переговорів по широкому колу питань на нейтральній території». Тобто Америка не оцінила героїзм пакистанської армії, незважаючи на лояльність її керівництва. Америка побоюється, що якщо Моді продовжить боротьбу, то втратить владу, замість того, щоб виконувати вимоги Америки по протистоянню Китаю. Потім вона наказала припинити війну і вдалась до політичної підступності, щоб досягти своїх цілей шляхом переговорів між двома лояльними їй режимами!

5. На завершення. Партія «Хізб ут-Тахрір» застерігає усіх мусульман і народ Пакистану зокрема, що політичні інтриги і переговори з ворогами Ісламу і мусульман, а саме з індуїстськими многобожниками в Індії та іудеями у Палестині, не принесуть ніякого блага, особливо, якщо ці переговори ведуться під контролем невіруючої колоніальної Америки, як це відбувається сьогодні. Вони завжди і скрізь воюють проти Аллаха і Його Посланця ﷺ. Посланець Аллаха ﷺ повідомив нам про битву з ними і перемогу над ними, а також про те, що у цьому велика нагорода. Передав Муслім від Ібн Умара, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَتُقَاتِلُنَّ الْيَهُودَ فَلَتَقْتُلُنَّهُمْ...

«Ви неодмінно битиметесь з іудеями і неодмінно подолаєте їх».

Передали Ахмад і ан-Насаі від вільновідпущеника Посланця Аллаха ﷺ Савбана, що Пророк Аллаха ﷺ сказав:

عِصَابَتَانِ مِنْ أُمَّتِي أَحْرَزَهُمَا اللهُ مِنَ النَّارِ؛ عِصَابَةٌ تَغْزُو الْهِنْدَ، وَعِصَابَةٌ تَكُونُ مَعَ عِيسَى ابْنِ مَرْيَمَ عَلَيْهِمَا السَّلَام

«Аллах захистить від Вогню дві групи із моєї общини: групу, яка здійснить військовий похід до Індії, і групу, яка буде з Ісою ібн Марьям, мир їм обом»

Битва з іудеями у Палестині та їх знищення, а також похід проти Індії і перемога Ісламу у цих країнах неодмінно відбудуться з дозволу Аллаха, адже це — слова правдивого і довіреного ﷺ. Проте Всевишній Аллах встановив, що перемога не ниспосилається з небес, і янголи не принесуть її тим, хто бездіє. Навпаки, ми повинні діяти, проявляти старанність, прагнути і бути щирими і правдивими у своїх справах. Якщо ми будемо такими, тоді, безперечно, з дозволу Аллаха прийде Його допомога. Ми з надією дивимось на народ Пакистану, оскільки це сильна країна, де коріння Ісламу міцні і глибокі, ісламські почуття киплять, його армія жадає джихаду на шляху Аллаха, а прагнення мусульман встановити Халіфат з кожним днем ростуть. З дозволу Аллаха вже скоро прийде допомога для щирого лідера, який не обманює свій народ, і тоді виконаються слова Посланця Аллаха ﷺ про встановлення Праведного Халіфату після епохи тиранії, в якій ми живемо сьогодні. Вивів Ахмад від Хузайфи, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

..ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ. ثُمَّ سَكَتَ

«Потім буде тиранія, яка буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає прибрати її і прибере. Потім буде Халіфат, правління в якому буде здійснюватись за методом пророцтва», потім він замовчав».

У той день зрадіють віруючі.

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4-5).

 

17 Зуль-Када 1446 р.х.
15 травня 2025 р.