Шаріат визначає те, невіруючий чоловік чи ні

Від Ібн Умара передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَيُّمَا رَجُلٍ قَالَ لِأَخِيهِ يَا كَافِرُ فَقَدْ بَاءَ بِهَا أَحَدُهُمَا إِنْ كَانَ كَمَا قَالَ، وَإِلَّا رَجَعَتْ عَلَيْهِ

«Якщо чоловік скаже своєму брат: «О, невірний!» — це вернеться до одному із них, і якщо той такий, як про нього було сказано, отож, він заслуговує на це, в протилежному ж випадку сказане повернеться до тому, хто це сказав» (Бухарі, Муслім).

Краща мова — мова Аллаха, кращий шлях — шлях Його Посланця ﷺ.

Цей благородний хадіс вказує нам на відношення одного з іншим. Хадіс починається зі слів: «Якщо чоловік скаже своєму брату», — говориться «своєму брату». Так хадіс виключає кяфіра, який відкрито говорить про своє невір’я і усі про це знають. Тому ми повинні бути дуже уважними, коли звертаємось один до одного і звинувачуємо в чому-небудь.

В хадісі говориться: якщо один звинуватив іншого в невір’ї і якщо він був правий в своєму звинуваченні, то в цьому немає проблем. Але якщо він помилився, то це гріх. Перш ніж говорити іншому мусульманину про його невір’я , необхідно вивчити закони Шаріату в цьому питанні і переконатись, що звинувачуваний чоловік насправді відповідає якостям невіруючого . Усе ж таки, це не означає, що ми повинні вишукувати серед людей подібні якості і звинувачувати в невір’ї кожного зустрічного.

Ми повинні бути обережними , тому що невір’я — це із справ серця. Ми не можемо зазирнути всередину кожного чоловіка. Якщо мусульманин своїми словами або діями робить дещо, на що Законодавець вказав, що це відноситься до невір’ю, то на такого чоловіка дозволяється сказати, що він невіруючий . Таким чином, ми будемо стримувати свої судження в рамках Шаріату і не впадемо в гріх.

О, Аллах! Ми просимо Тебе уберегти наші язики від помилок і від квапливих суджень! Амін.

До наступних зустрічей, дорогі брати, на нашій передачі «Разом з благородним хадісом». Нехай збереже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Махір Саліх
17.07.2022