Разом з благородним хадісом (18)
З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного
Ми вітаємо вас, дорогі слухачі з усього світу! Ми раді зустрітись з вами у новому випуску нашої програми «Разом з благородним хадісом». Почнемо з найкращого привітання і побажання миру: Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
В книзі «Аль-Муватта» імама Маліка від Абу Муси аль-Ашарі передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
الاسْتِئْذَانُ ثَلاَثٌ، فَإِنْ أُذِنَ لَكَ، وَإِلَّا فَارْجِعْ
«Тричі проси дозволу увійти, якщо буде дозволено, (то входь), а якщо ні, то повертайся».
Цей благородний хадіс демонструє висоту красномовності Пророка ﷺ, оскільки в ньому використовується лаконічність шляхом опускання слів. Пророк сказав: «Тричі», опустивши слово «рази». Також використані два умовних речення. У першому опущена відповідь «то входь», оскільки його зміст ясний із другої відповіді «то повертайся». У другом упущене умовне дієслово «якщо тобі не дозволено», оскільки воно розуміється із першої частини «якщо буде дозволено».
Повністю хадіс без скорочень звучав би так:
«Проси дозволу (увійти) три рази, якщо тобі буде дозволено, то входь, а якщо тобі не буде дозволено (увійти), то повертайся».
Прошення дозволу — це благородний етикет, який свідчить про скромність, благородство, правильне виховання і чистоту душі. Адже людина може невільно побачити те, що їй не слід бачити, або почути розмову, яку вона не повинна почути. Також раптова поява може поставити людей в незручне становище.
Незважаючи на розвиток цивілізації, наявність зачинених домів і запертих дверей, деякі люди усе ж таки заходять до чужих домів без привітання і дозволу, порушуючи норми пристойності.
Тому Іслам приділяє особливу увагу нормам етикету прошення дозволу при відвідуванні чужого дому.
Прошення дозволу — це звернення за дозволом увійти до дому, яким не володіє той, хто просить.
Шаріат забороняє входити до чужих домів без дозволу.
Це підтверджується словами Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَدْخُلُوا بُيُوتاً غَيْرَ بُيُوتِكُمْ حَتَّى تَسْتَأْنِسُوا وَتُسَلِّمُوا عَلَى أَهْلِهَا
«О ті, які увірували! Не входьте до чужих домів, поки не спитаєте дозволу і не привітаєте миром їх мешканців» (24:27).
Мудрість заборони входу без дозволу полягає у збереженні недоторканості приватного життя і заборони вторгнення до особистого простору.
Пророк ﷺ суворо забороняв заглядати всередину чужого дому: Сахль ібн Сад (р.а.) передав: «Один чоловік підглядав крізь щілину у кімнаті Пророка ﷺ, а у Пророка ﷺ був гребінець, яким він розчісував голову. Коли він побачив того чоловіка, то сказав:
لَوْ أَعْلَمُ أَنَّكَ تنظرني لَطَعَنْتُ بِهِ فِي عَيْنِكَ. إِنَّمَا جُعِلَ الْإِذْنُ مِنْ أجل البصر
«Якщо б я знав, що ти підглядаєш, я б ткнув тобі в око! Воістину, дозвіл на вхід дається через погляд».
Щодо форм питання дозволу, то в іншому хадісі наводиться випадок, коли чоловік із племені Бану Амір, бажаючи побачити Пророка ﷺ, підійшов до його дому і сказав: «Можна мені увійти?». Пророк ﷺ сказав своєму слузі:
اخرُجْ إِلَى هَذَا فَعَلِّمْهُ الاستِئذَانَ, فَقُلْ لَهُ: قُلِ: السَّلامُ عَلَيكُمْ أأدخُل؟
«Увійди до нього і навчи його, як правильно просити дозволу. Скажи йому: «Спочатку привітай, а потім спитай: Можна увійти?»».
Коли цей чоловік почув це, він сказав: «Ас-саляму алейкум, можна мені увійти?» Тоді Пророк ﷺ дозволив йому увійти (Абу Дауд).
Не слід вставати прямо перед дверима, що не побачити те, що всередині.
Передано, що Сад ібн Убада (р.а.) сказав:
«Один чоловік встав біля дверей Пророка ﷺ, просячи дозволу, і повернувся обличчям прямо до дверей. Пророк ﷺ сказав йому:
هَكَذَا عَنْكَ فَإِنَّمَا الاستِئذَانُ مِنْ أجْلِ البَصَرِ
«Відійди убік, адже дозвіл просять через погляд» (Абу Дауд).
Також Абдуллах ібн Буср передаі: «Коли Посланець Аллаха ﷺ підходив до дверей якого-небудь дому, він не ставав прямо перед дверима, а відходив праворуч чи ліворуч і говорив: «Ас-саляму алейкум, ас-саляму алейкум»» (Абу Дауд).
При вході до дому необхідно привітати його мешканців, так як Аллах велів:
فَإِذَا دَخَلْتُم بُيُوتاً فَسَلِّمُوا عَلَى أَنفُسِكُمْ تَحِيَّةً مِّنْ عِندِ اللَّهِ مُبَارَكَةً طَيِّبَةً
«Коли входите до домів, вітайте один одного благословенним і благим привітанням від Аллаха» (24:61).
Також хазяї дому повинні відповідати на привітання:
وَإِذَا حُيِّيْتُم بِتَحِيَّةٍ فَحَيُّواْ بِأَحْسَنَ مِنْهَا أَوْ رُدُّوهَا
«Коли вас вітають, відповідайте іще кращим привітанням або тим же самим» (4:86).
Імам Ан-Нававі в своєму коментарі до «Сахіху» Мусліма» сказав: Усі вчені одностайні у тому, що прохання про дозвіл увійти є встановленою нормою, підтвердженою Кораном, Сунною і одностайною думкою сподвижників. Сунною встановлено, що людина повинна привітати хазяїв і попросити дозволу увійти тричі, це об’єднання привітання і прохання дозволу увійти відображається і в Корані. Проте в деталях серед вчених існують розбіжності. Одні стверджують, що спочатку треба привітати, а потім попросити дозволу увійти – ця думка підкріплюється достовірними хадісами. Інші порахували, що спочатку треба попросити дозволу, а потім привітати. В третій думці, думці аль-Маварді, стверджується, що якщо людина вже побачила хазяїна дому до входу, то вона повинна спочатку привітати його, а потім спитати дозволу. Проте достовірно передається, що Пророк ﷺ спочатку вітав, а потім просив дозволу увійти.
Припустимість вираження дозволу на вхід не словами, а жестом чи знаком.
Передається від Ібн Масуда (р.а.), що Пророк ﷺ сказав йому:
إِذنُكَ عَلَيَّ أنْ تَرفَعَ الحِجَابَ، وَأنْ تَسمَعَ سِوَادِي حَتَّى أنهَاكَ
«Твоїм дозволом увійти до мене буде підняття завіси і можливість чути мій голос, поки я сам не забороню» (Муслім).
Тобто, якщо Ібн Масуд чув голос Пророка ﷺ, він міг увійти без словесного дозволу, якщо тільки це окремо не було йому заборонено. Можливо, це допускалось, якщо в домі не було жінок, які знаходились в усамітненні, оскільки Ібн Масуд прислуговував Пророку в різних справах: готував йому воду для омовіння, підносив воду, коли Пророк збирався зробити омовіння, прибирав взуття, коли Пророк сідав чи вставав. Тому йому часто приходилось входити до Пророку без формального дозволу. Імам ан-Нававі сказав: «Цей хадіс є доказом того, що дозвіл на вхід може бути виражений не тільки словами, а й певним знаком чи дією».
Тому, хто просить дозволу увійти, треба назвати своє ім’я
Передається від Джабіра (р.а.):
أتَيتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيهِ وَسَلَّمَ فَي دَيْنٍ كَانَ عَلَى أبِي فَدَقَقْتُ البَابَ فَقَالَ: مَنْ ذَا؟ فَقُلتُ أنَا، فَقَالَ: أنَا أنَا كَأنَّهُ كَرِهَهَا
«Я прийшов до Пророка ﷺ, щоб повернути борг батька, і постукав у двері. Пророк ﷺ спитав: «Хто це?» Я відповів: «Я». Тоді він сказав: «Я? Я?» — ніби виразив невдоволення» (хадіс узгоджений).
Ібн аль-Джаузі пояснив, що причина невдоволення Пророка ﷺ полягала в тому, що фраза «Я» виражає невизначеність і може вказувати на зарозумілість, як нібито людина вважає, що її повинні впізнавати без необхідності називати своє ім’я.
Щодо трикратного прохання про дозвіл та його мудрості, то передається від Абу Муси (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِذَا أستَأذَنَ أحَدُكُم ثَلاثًا فَلَمْ يُؤذَنْ لَهُ فَليرْجِعْ
«Якщо хтось із вас попросив дозволу тричі і йому не відповіли, нехай він уходить» (хадіс узгоджений).
Ібн Абд аль-Бар в книзі «Ат-Тамхід» сказав: «Деякі вчені пояснили, що перший раз – це прохання дозволу, другий – це дати можливість порадитись, давати дозвіл чи ні, а третій – знак того, що слід піти. І не слід просити дозволу більше трьох разів».
Дітей також слід привчати питати при вході дозволу з миті їх статевого дозрівання. Аллах сказав:
وَإِذَا بَلَغَ الْأَطْفَالُ مِنكُمُ الْحُلُمَ فَلْيَسْتَأْذِنُوا كَمَا اسْتَأْذَنَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ
«Коли діти із вашого числа досягнуть статевого дозрівання, то нехай вони питають дозволу, як питають дозволу ті, хто старший за них» (24:59).
Передається від Ібн Умара (р.а.): «Коли хто-небудь із моїх дітей досягав статевого дозрівання, він не входив до мене без дозволу» (Бухарі в «Аль-Адаб аль-Муфрад»).
Також слід просити про дозвіл перед входом до матері і сестер.
Передається від Ібн Масуда (р.а.):
عَلَيكُمْ أنْ تَستَأذِنُوا عَلَى أمَّهَاتِكُمْ
«Ви повинні просити дозволу перед входом до своїх матерів» (Табарані).
Передається, що Ата спитав Ібн Аббаса (р.а.): «Чи повинен я питати дозволу перед входом до своїх сестер?» Він відповів: «Так». Я спитав: «Але ж вони під моєю опікою?» Він сказав: «Ти хотів би побачити їх оголеними?»
Також передається, що один чоловік спитав Хузайфу (р.а.): «Чи повинен я просити дозволу перед входом до своєї матері?» Він відповів: «Якщо не будеш, то можеш побачити те, чого не хотів би бачити» (обидва хадіси передані Бухарі в «Аль-Адаб аль-Муфрад»).
Проте прохання про дозвіл не є обов’язковим перед входом до дружини. Муса ібн Талха сказав: «Я увійшов до дому разом з батьком, а потім послідував за ним. І він відштовхнув мене у груди і сказав: «Ти входиш без дозволу»!» (Передано Аль-Бухарі в «Аль-Адаб аль-Муфрад»).
Не слід стукати у двері грубо. Анас ібн Малік (р.а.) сказав: «В двері Пророка ﷺ стукали нігтями», (Бухарі в «Аль-Адаб аль-Муфрад»).
Хафіз Ібн Хаджар в книзі «Фатх аль-Барі» сказав: «Це вказує на їх прагнення до дотримання етикету, і це добре для тих, хто знаходиться близько до дверей. А якщо людина стоїть далеко і її стук нігтем не буде чутний, то їй дозволено постукати більш гучно згідно з ситуацією».
Шановні слухачі, дякуємо вам за увагу. Зустрінемось у наступному випуску, якщо на те буде воля Аллаха. Ввіряємо вас під захист і охорону Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення!
Мухаммад Ахмад ан-Наді, Йорданія
