Новина:
В інтерв’ю CNBC Трамп заявив: «Іран повинен припинити розробку ядерної зброї, Сполучені Штати будуть стежити за планами Ірану стосовно його ядерної програми».
Коментар:
Ця заява прозвучала на тлі безладів в Ірані, де вимоги про покращення економічних умов змішались із закликами до переходу до системи, більш відкритої світу і менш залежної від правління «Вілаят аль-Факіх» і шиїтської моделі влади. З початку січня 2026 року найбільші міста Ірану буди охоплені протестами на тлі обвалу національної валюти і різкого подорожчання життя. Іран неодноразово заявляв, що демонстрації, які почались як мирні і законні вимоги народу, були використані Моссадом. Міністр закордонних справ Ірану заявив, що надав Америці докази причетності Моссада до цих протестів та їх перетворення на масові безлади і вбивства співробітників служби безпеки. Він зазначив: «Тепер Трампу стало відомо, куди направити свою зброю, щоб покласти край безладам і вбивствам на вулицях Тегерану», маючи на увазі єврейське утворення.
Заява Трампа перевела питання із площини вуличних безладів і сваволі влади у площину іранської ядерної програми, яке насправді є суттю конфлікту і основною усіх проблем. Ядерне питання Ірану лежить в основі геополітичної стабільності «Нового Близького Сходу». Це особливо важливо, враховуючи, що Америка фактично інтегрувала Іран до цього неспокійного регіону і ефективно використала його протягом десятиріч у своїх інтересах. Зокрема, створення і підтримка своєї партії у Лівані і управління ним з-за лаштунків, підтримка Башара Асада і зміцнення його влади при одночасному руйнуванні інфраструктури Сирії, а також надання допомоги Америці в Іраку для досягнення ступеня стабільності, який дозволив би йому функціонувати як стабільна держава під американським контролем. Крім того, Іран зіграв важливу роль у зміцненні американського впливу в Афганістані після виведення радянських військ в 1989 році.
Так Іран став ключовим гравцем на Близькому Сході, і США змогли ефективно і істотно використати його з миті Іранської революції 1979 року і донині. Америці вдалось переконати, перш за все, держави Перської затоки, особливо Саудівську Аравію, в тому, що Іран буде чинником стабільності у регіоні і не стане загрозою ані для загального регіонального балансу, ані для безпеки Затоки зокрема. Проте Сполученим Штатам досі не вдалось заспокоїти єврейське утворення і переконати його у необхідності долучити Іран до рішення гострих проблем Близького Сходу. Для єврейського утворення Іран не повинен володіти ані стримуючою, ані наступальною силою, рівною йому чи такою, що перевершує його. Це розглядається ним як питання існування, а не просто стратегії: тобто само існування єврейського утворення, за його логікою, опиняється під загрозою, якщо яка-небудь країна регіону отримає стратегічну зброю, зіставну з ним за силою чи такою, що перевершує його.
Саме у цьому і полягає суть проблеми, яка досить залишається серйозною перешкодою на шляху реалізації остаточного американського проекту «стабільного Близького Сходу». Мова йде про таке влаштування регіону, при якому його ресурси безперебійно підживлюють життєво важливі інтереси Заходу у цілому і США зокрема, морські шляхи ніколи не закриваються для міжнародної торгівлі, а політичний Іслам більше не повертається у цей регіон. Проблема тут у тому, що притаманна регіону стабільність вимагає наявності власних сил при зовнішніх гарантіях, які вибудовує Америка. Такий баланс сил припускає, що жодна держава у регіоні не повинна володіти абсолютною стратегічною перевагою, як одноосібне володіння ядерною зброєю. З цієї точки зору, володіння Іраном ядерною зброєю є чисто стратегічним питанням, яке слугує майбутньому американському проекту і не суперечить йому, але у той же час позбавляє сну і спокою єврейське утворення.
Під час геноциду у Газі ми бачили, як єврейське утворення намагалось завдати удару по іранським ядерним об’єктам. Ми також спостерігали, як Америка стримувала цей порив, завдаючи нових обмежених авіаударів, після яких було об’явлено про «знищення» ядерного потенціалу Ірану. Це відбулось всупереч політичним і технічним звітам, зокрема від МАГАТЕ, які вказували на те, що Іран не втратив своїх можливостей по збагаченню урану, а його запаси, накопичені раніше, не були знищені.
Саме тому єврейське утворення почало шукати інші шляхи, щоб не допустити перетворення Ірану на силу, рівну йому на Близькому Сході. Воно задіяло свою мережу агентів всередині Ірану, щоб перетворити мирні ходи і демонстрації на криваве насильство, яке могло б сприяти краху режиму. Тим самим воно сподівалось вигнати примару появи нової ядерної держави у регіоні.
Тому 22 січня 2016 року Трамп зробив заяву для CNBC, повторивши свою загрозу на адресу Ірану відносно його ядерної програми. Ця заява не була скерована проти Ірану, оскільки Америка повністю проінформована про те, що відбувається там. Сам же Трамп іще у травні 201року призупинив дію Угоди про контроль за ядерною програмою Ірану, яка була підписана і ухвалена Радою Безпеки ООН після підписання його групою «5+1», створеною у 2015 році, до якої увійшли США, Росія, Великобританія, Франція, Німеччина і Китай, а також Іран. Призупинивши дію цієї угоди, Трамп фактично надав Ірану повної свободи дії без якого-небудь міжнародного контролю.
Таким чином, заява Трампа насправді розкриває суть того, що відбувається в Ірані і відображає прагнення єврейського утворення стримувати потенціал Ірану, щоб він не досяг рівня сили, зіставного з його власною. США можуть повторити подібні дії, провівши превентивні удари і знов заявивши про нібито знищення ядерних об’єктів Ірану. Водночас це створює для іранського режиму можливість стабілізувати ситуацію всередині країни, використовуючи зовнішню загрозу для консолідації суспільства, зміцнення внутрішньої єдності і пробудження національного і патріотичного духу серед населення.
До того часу, поки Аллах не предопределить встановлення Праведного Халіфату, регіон Близького Сходу, який є серцем ісламських земель, буде залишатись ареною ворогів Ісламської Умми, які будуть продовжувати вбивати і виганяти її синів, грабувати і марнотратити її багатства, а також підривати і руйнувати її цінності.
وَنُرِيدُ أَن نَّمُنَّ عَلَى الَّذِينَ اسْتُضْعِفُوا فِي الْأَرْضِ وَنَجْعَلَهُمْ أَئِمَّةً وَنَجْعَلَهُمُ الْوَارِثِينَ
«Ми побажали надати милість тим, хто був принижений на землі, зробити їх ватажками і спадкоємцями» (28:5).
