Новина:
У суботу низка арабських країн осудили іранські атаки на декілька держав регіону, назвавши їх агресією і порушенням своєї безпеки і суверенітету. Це відбулось на тлі триваючої агресії єврейського утворення і США проти Ірану, водночас Тегеран заявляє про продовження своєї воєнної відповіді. Офіційні заяви із осудом були випущені декількома країнами, на території деяких із яких американські військові бази зазнали іранських ударів. (TRT Arabic).
Коментар:
Нахабність і приниженість цих режимів досягли вражаючого ступеня. Правителі, які осуджують удари Ірану по американським базам на своїй території, навіть не намагаються приховати сам факт існування цих баз у себе. Вони чудово знають, що якщо б цих баз не було, Америка не змогла б здійснювати свої воєнні операції з такою легкістю. І незважаючи на це вони поводять себе так, нібито ці бази — гуманітарні центри, які використовуються для поширення любові і роздачі солодощів і квітів.
Ці правителі з власної волі віддали землі мусульман Америці, щоб та створила на них бази і зосередила там свою військову міць. Протягом десятиріч ці бази слугували плацдармом для агресії. Саме з них велась війна проти Іраку, з них було зруйновано Сомалі, потім окуповані Афганістан та Ірак. З цих же баз завдавались удари по Іраку, Сирії і Ємену під приводом боротьби з тероризмом, і саме через них йшло забезпечення єврейського утворення для геноциду у Газі і руйнування Лівану.
Іронія полягає у тому, що ці правителі самі відмовились від суверенітету, погодившись на створення цих баз на підставі угод, які вони називають «суверенним правом» і «стратегічною необхідністю». До того ж, вони самі оплачують витрати на їх будівництво і утримання під приводом того, що це слугує їх безпеці. Але варто цим базам зазнати атаки, як вони починають гучно волати про «порушення суверенітету». Про який суверенітет вони взагалі говорять?!
Хіба хоч один із них в силах завадити Америці використовувати ці бази для нападу на мусульманські країни і вбивства їх жителів? Чи наважиться хтось із них хоча б осудити подібні дії Америки? Чи хтось здатен заборонити Америці і єврейському утворенню нападати на Іран?
Мова тут йде не про іранський режим чи ставлення до нього. Першочергово питання стосується самого факту існування цих баз. До того ж, це стосується переміщення американських і західних сил, їх використання морів, проток і водяних шляхів, а також повітряного простору і аеропортів. Усе це результат боягузтва правителів, їх зрадництва і прислужництва Заходу і Америці. Це прямий наслідок їх позиції, яка дозволяє Америці безкарно зазіхати на наші землі, створювати бази і безперешкодно проходити через наші території, захоплюючи одну мусульманську країну за одною.
Іранський режим, який зараз п’є гірку чашу, не є невинним у тому, що відбувається. Він мовчав і навіть допомагав в окупації Афганістану та Іраку, вважаючи, що, відкривши шлях Америці і зберігаючи мовчання щодо присутності її баз на мусульманських землях, він заслужить визнання своїх заслуг, і це стане для нього захистом перед Америкою.
Своїм зрадництвом ці правителі повністю віддалились від Умми. Поки вони зайняті осудом атак на американські бази у своїх країнах і використовують свою зброю для забезпечення безпеки єврейського утворення, прагнучи збити будь-яку ракету чи безпілотник, які летять у його бік, народи у мусульманських країнах виходять на вулиці, радіючи ударам по американським базам. Вони проклинають режими, які дозволили Америці вбивати нас, перетворивши себе на щит для захисту єврейського утворення. Умма знає, що справа не в іранському режимі, а в американському вторгненні на наші землі, знищенні нашої сили і захисті цього утворення, яке окупувало землю Ісра і Мірадж. Це лише питання часу, коли Умма скине ці режими і оберне ситуацію проти Америки та її незаконного єврейського утворення.
وَيَقُولُونَ مَتَى هُوَ قُلْ عَسَى أَنْ يَكُونَ قَرِيباً
«Вони питають: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).
