З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного
Разом з благородним хадісом
Ми вітаємо вас, дорогі слухачі, з усього світу! Ми раді зустрітись з вами у новому випуску нашої програми «Разом з благородним хадісом». Почнемо з найкращого привітання і побажання миру. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
Повідомляється, що Муслім у своїй збірці передав хадіс: Абу Бакр ібн Абу Шайба і Абу Курайб сказали: «Нам розповів Абу Муавия від аль-Амаша, від Абу Саліха, від Абу Хурайри (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
أَتَاكُمْ أَهْلُ الْيَمَنِ، هُمْ أَلْيَنُ قُلُوباً وَأَرَقُّ أَفْئِدَةً، الْإِيمَانُ يَمَانٍ، وَالْحِكْمَةُ يَمَانِيَةٌ، وَرَأْسُ الْكُفْرِ قِبَلَ الْمَشْرِقِ
«До вас прийшли жителі Ємену. Їх серця найбільш м’які, а душі добрі. Віра /іман/ — в Ємені, і єменцям притаманна мудрість. Голова невір’я ж (підніметься) на сході».
Шановні слухачі!
Слово قُلُوبُ (серця) — це множина від слова قَلْبٌ (серце). Серця ж бувають як жорстокі, так і м’які. Всевишній сказав:
ثُمَّ قَسَتْ قُلُوبُكُم مِّن بَعْدِ ذَٰلِكَ فَهِيَ كَالْحِجَارَةِ أَوْ أَشَدُّ قَسْوَةًۚ وَإِنَّ مِنَ الْحِجَارَةِ لَمَا يَتَفَجَّرُ مِنْهُ الْأَنْهَارُ ۚ وَإِنَّ مِنْهَا لَمَا يَشَّقَّقُ فَيَخْرُجُ مِنْهُ الْمَاءُ ۚ وَإِنَّ مِنْهَا لَمَا يَهْبِطُ مِنْ خَشْيَةِ اللَّهِ ۗ وَمَا اللَّهُ بِغَافِلٍ عَمَّا تَعْمَلُونَ
«Після цього ваші серця стали жорстокими і стали немов каміння, або навіть іще жорсткіше. Воістину, серед каміння є такі, із яких б’ють джерела. Серед них є такі, які розколюються і виливають воду. Серед них є такі, які падають від страху перед Аллахом. Аллах не знаходиться в невіданні про те, що ви робите» (2:74).
Також Всевишній сказав:
أَفَمَن شَرَحَ اللَّهُ صَدْرَهُ لِلْإِسْلَامِ فَهُوَ عَلَىٰ نُورٍ مِّن رَّبِّهِ ۚ فَوَيْلٌ لِّلْقَاسِيَةِ قُلُوبُهُم مِّن ذِكْرِاللَّهِ ۚ أُولَٰئِكَ فِي ضَلَالٍ مُّبِينٍ.* اللَّهُ نَزَّلَ أَحْسَنَ الْحَدِيثِ كِتَابًا مُّتَشَابِهًا مَّثَانِيَ تَقْشَعِرُّ مِنْهُ جُلُودُ الَّذِينَ يَخْشَوْنَ رَبَّهُمْ ثُمَّ تَلِينُ جُلُودُهُمْ وَقُلُوبُهُمْ إِلَىٰ ذِكْرِ اللَّهِ ۚ ذَٰلِكَ هُدَى اللَّهِ يَهْدِي بِهِ مَن يَشَاءُ ۚ وَمَن يُضْلِلِ اللَّهُ فَمَا لَهُ مِنْ هَادٍ
«Хіба той, чиї груди Аллах розкрив для Ісламу, хто на світлі від свого Господа, рівний невіруючому? Горе тим, чиї серця черстві до поминання Аллаха! Вони перебувають в очевидній омані. Аллах ниспослав найкращу оповідь — Писання, аяти якого схожі і повторюються. У тих, хто бояться свого Господа, від нього по шкірі проходить тремтіння. А потів їх шкіра і серця пом’якшуються при поминанні Аллаха. Це — вірне керівництво Аллаха, за допомогою якого Він веде прямим шляхом того, кого побажає. А кого Аллах введе в оману, тому не буде наставника» (39:22,23).
Слово أَفْئِدَةٌ (душі) — це множина від слова فُؤَادٌ (душа). Серед них є як добрі, так і не такі добрі. Всевишній сказав:
قُلْ هُوَ الَّذِي أَنشَأَكُمْ وَجَعَلَ لَكُمُ السَّمْعَ وَالْأَبْصَارَ وَالْأَفْئِدَةَ ۖ قَلِيلًا مَّا تَشْكُرُونَ
«Скажи: «Він — Той, Хто створив вас і наділив вас слухом, зором і душею (серцем). Якою ж малою є ваша вдячність!»» (67:23).
Всевишній також сказав:
وَلَا تَقْفُ مَا لَيْسَ لَكَ بِهِ عِلْمٌ ۚ إِنَّ السَّمْعَ وَالْبَصَرَ وَالْفُؤَادَ كُلُّ أُولَـٰئِكَ كَانَ عَنْهُ مَسْئُولً
«І не слідуй тому, про що у тебе немає знання. Воістину, слух, зір і душі (серця) — усі вони будуть закликані до відповіді» (17:36).
Тут виникає питання: чи є різниця між словом قُلُوبُ (серця) і أَفْئِدَةٌ (душі)? Чи ці обидва слова означають одне і теж саме?
Відповідь: Багато вчених досліджували це питання, серед них доктор Фаділь ас-Самарраі і доктор Хусам ан-Нуаймі. Ось деякі їх висновки:
Деякі вважають, що فُؤَادٌ (душа) — це те ж саме, що і серце. Інші ж вважають, що فُؤَادٌ (душа) — це не серце, а його оболонка, оскільки арабська мова відрізняється високою точністю, де кожна частина чого-небудь має свою власну назву.
Із хадісів Пророка ﷺ і текстів Корану можна зробити висновок, що فُؤَادٌ (душа) — це оболонка серця. Проте, коли в Корані і хадісах згадується слово فُؤَادٌ (душа), воно має на увазі як оболонку серця, так і його внутрішній зміст. Оскільки корінь слова вказує на «палання» і «жар», які асоціюються з емоційним станом, який відбувається у серці. Таким чином, серце є місцем прояву цього стану, що робить використання слова فُؤَادٌ (душа) в даному контексті зрозумілим.
Посланець Аллаха ﷺ любив жителів Ємену і говорив: «Віра /іман/ — в Ємені». Він також говорив: «До вас прийшли жителі Ємену. Їх серця найбільш м’які, а душі добрі».
В словнику «Лісан уль-араб» говориться «فأدَ (пік) хліб на вугіллях, піджаривши його». Подібно цьому серце спалахує від почутого і сказаного, але не в буквальному змісті. Серце називають فُؤَادٌ, тому що воно ніби палає, горить, немов вогонь. Деякі вважають, що فُؤَادٌ — це центр серця. Інші говорять, що це його оболонка. Ми дотримуємось останньої думки.
Проте, вибираючи це значення, ми не відкидаємо інші трактування, адже вони належать нашим вченим, зробленим на основі глибокого розуміння арабської мови. Кожен може схилитись до того значення, яке йому здається найбільш обґрунтованим, адже в цьому питанні серед вчених є різні думки.
Наведений вище хадіс підтверджує наш вибір, адже в ньому згадуються як слово فُؤَادٌ (душа), так і слово قَلْبٌ (серце):
أَتَاكُمْ أَهْلُ الْيَمَنِ، هُمْ أَلْيَنُ قُلُوباً وَأَرَقُّ أَفْئِدَةً
«До вас прийшли жителі Ємену. Їх серця найбільш м’які, а душі добрі». Тут опис розділяється, відносячи доброту до душі, а м’якість — до серця. Доброта застосовується до прозорого і витонченого, а м’якість — до щільності і товщини.
Таким чином, душа — це ніжна добра оболонка, а серце — це м’яка плоть. Хадіс використовує обидва терміни в одному контексті, що іще більше переконує у такому тлумаченні.
Хтось може спитати, що якщо те, що ви говорите є правильним, то яким є тоді зміст аяту:
وَأَصْبَحَ فُؤَادُ أُمِّ مُوسَى فَارِغًا إِنْ كَادَتْ لَتُبْدِي بِهِ لَوْلَا أَنْ رَبَطْنَا عَلَى قَلْبِهَا لِتَكُونَ مِنَ الْمُؤْمِنِينَ
«Душа (فُؤَادُ) матері Муси спорожніла (переповнилась тривогою і виявилась позбавленою решти почуттів). Вона готова була розкрити його (свій вчинок), якщо б Ми не зміцнили її серце (قَلْب), щоб вона залишалась віруючою» (28:10)?
Відповіддю буде наступне, араби використовували обидва ці слова в одному значенні, але в хадісі Пророк розділив ці два слова, надавши їм трохи інших один від одного змістів. Ми ґрунтуємо свою думку на тому, що говориться в словнику «Лісан уль-араб», і це не суперечить вищенаведеному аяту в тому контексті, що فُؤَادٌ (душа) включає до себе емоційний стан, а قَلْبٌ (серце) пов’язано з терпінням і стійкістю.
Шановні слухачі!
Деякі вчені зазначили, що Посланець Аллаха ﷺ охарактеризував жителів Ємену як таких, що мають м’які і добрі серця, а також пов’язав з ними віру і мудрість. Тим самим ніби вказавши, що віра ґрунтується на співчутті до створінь Аллаха і доброму ставленні до них. Саме ці якості були притаманні тим, кому він приписав віру, сказавши: «Віра /іман/ — в Ємені».
Мудрість же — це здатність діяти в угоду Аллаху, залишаючи те, що викликає Його гнів. Ця якість притаманна тільки тим, чиї серця є м’якими і добрими, адже тільки таке серце здатне осягнути заборони Аллаха. Тому мудрість приписана тим, чиє серце є найбільш м’яким.
Можна сказати, що згадування قَلْبٌ (серце) і فُؤَادٌ (душа) описують одне і теж саме. Проте припустимо і те, що فُؤَادٌ (душа) — це внутрішня частина грудей.
Пророк ﷺ описав серце як м’яке, оскільки м’якість дозволяє йому бути гнучким і мінливим. Вважається, що серце названо «кальбом» через його здатність вагатись. Як сказав Ібн Аббас (р.а.): «Серце названо «кальбом», тому що воно вагається».
Пророк ﷺ також сказав:
مَثَلُ الْقَلْبِ مَثَلُ رِيشَةٍ بِفَلاةٍ مِنَ الأَرْضِ تُقَلِّبُهَا الرِّيَاحُ ظَهْرًا لِبَطْنٍ
«Серце подібно перу на відкритій рівнині, яке вітер перегортає з одного боку на інший».
Таким чином, жителі Ємену описані як ті, чиї серця більш м’які і рухомі, схильні до віри і мудрості більше, аніж до чого-небудь іншого. Їх душі більш витончені, що робить їх більш сприйнятливими до сокровенного, адже тонкість дозволяє проникати крізь завіси, які не можуть осягнути грубі і жорстокі люди. Той, хто здатен подолати ці завіси, осягає істинну віру і мудрість.
Також можливо, що згадування про м’якість сердець стосується їх поступливості, смирення, готовності підкоритись істині, терплячості і відмови від зарозумілості і пихатості. Ці якості зазвичай проявляються у тих, чиї серця м’які. І це їх зовнішній опис.
А згадування про їх добрі душі вказує на їх співчуття до людей, милосердя, турботу, щирість і бажання для інших того, що вони бажають для себе. Ці якості відносяться до внутрішнього світу. Таким чином, мова йде про те, що жителі Ємену мають найкращі риси як в прояві своєї поведінки, так і в своїй внутрішній сутності.
Пророк ﷺ сказав:
أَكْمَلُ الْمُؤْمِنِينَ إِيمَانًا أَحْسَنُهُمْ خُلُقًا
«Найбільш досконалий у своїй вірі — це той, хто має найкращий нрав».
І слова Пророка «Віра /іман/ — в Ємені», можуть означати те, що жителі Ємену є найбільш досконалими в своїй вірі людьми. А мудрість є якістю тих, чия віра і переконаність досягли досконалості.
Також можна припустити, що згадування м’якості їх сердець є вказівкою на їх готовність приймати істину. Жителі Ємену відгукнулись на заклик до Ісламу без необхідності вести з ними війну. Вони прийняли істину завдяки м’якості своїх сердець. Той, чиє серце є жорстоким, не приймає істину, навіть якщо доказів тому буде багато і аргументи будуть переконливими.
Всевишній сказав:
فَقُلْنَا اضْرِبُوهُ بِبَعْضِهَا كَذَلِكَ يُحْيِي اللَّهُ الْمَوْتَى وَيُرِيكُمْ آيَاتِهِ لَعَلَّكُمْ تَعْقِلُونَ.* ثُمَّ قَسَتْ قُلُوبُكُمْ مِنْ بَعْدِ ذَلِكَ فَهِيَ كَالْحِجَارَةِ أَوْ أَشَدُّ قَسْوَةً
«Ми сказали: «Вдарте його (вбитого) частиною її (корови)». Так Аллах воскрешає мертвих і показує вам Свої знамення, — можливо, ви зрозумієте. Після цього ваші серця стали жорстокими і стали немов каміння, або навіть іще більш жорсткішими» (2:73,74).
Посланець Аллаха ﷺ повідомив, що той, чиє серце є жорстоким, не звертається до істини, навіть якщо її знамення є очевидними. Воістину, усвідомлюють її тільки ті, чиї якості є протилежні якостям людей з жорстокими серцями. Тому віра була приписана жителям Ємену, тому що вони прийняли її без примушення. Мудрість також приписана їм, тому що мудрість — це досягнення істини. Вони досягли істини і увірували завдяки м’якості своїх сердець, їх готовності і здатності приймати істину.
Можливо, слова «доброта їх душ» вказують на їх чуттєвість у розумінні прихованого і їх уважне ставлення до цих аспектів. Їх поведінка підтверджує це, і той, хто спостерігає за ними, бачить це очевидно. Можливо, Пророк ﷺ ніби вказав, що вони є сильнішими як у зовнішніх проявах, так і у внутрішніх.
А Всевишній Аллах знає краще.
Шановні слухачі, дякуємо вам за увагу. Зустрінемось у наступному випуску, якщо на те буде воля Аллаха. Ввіряємо вам під захист і охорону Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення!
Мухаммад Ахмад ан-Наді, Йорданія
8.03.2024