18 лютого відбувся саміт між американськими і російськими офіційними особами в Ер-Ріяді, на якому обговорювалась ситуація в Україні. Проте на цю зустріч не запросили ані саму Україну — основну сторону конфлікту, ані Європейський Союз — ключового учасника війни проти Росії.
Разом з тим американські чиновники заявляють, що Україна повинна передати половину своїх рідкісноземельних металів США в обмін на допомогу, а Євросоюзу прямо вказують: «Європейці не будуть брати участі в мирних переговорах по Україні».
Цими діями Америка переслідує дві цілі. Перша — примусити Європу виконати вимогу Трампа, висунуту іще під час його першого президентського строку: збільшити внески до НАТО з 2% до 4% від ВВП країни. Це б принесло додаткові фінансові вигоди його адміністрації. Друга — більш важлива ціль — схилити Росію на свій бік, заманивши її до пастки спокуси військового домінування над Європою. Про це свідчить заява міністра оборони США Піта Хегсетса: «Сполучені Штати більше не є гарантом безпеки в Європі».
Якщо цей план вдасться, розгориться широкомасштабна війна, яка принесе руйнування як Росії, так і Європі. Америці вже вдалось розпалити війну між Росією і Європою на українській території,залишаючись при цьому осторонь, щоб уникнути наслідків цієї війни.
Щоб завдати максимального збитку і Росії, і Європі, США будуть періодично змінювати свою позицію, підтримуючи то Росію, то Європу з ціллю затягнути війну якомога довше. Цьому сприяє нездатність російської політики протистояти американській стратегії і перехопити ініціативу на зовнішньополітичній арені, а також залежність Європи від США. Країни Євросоюзу не можуть відмовитись від американської військової присутності і командування в НАТО, введеного після Другої світової війни, і вимушені слідувати вимогам США, які стосуються військових витрат. Неможна вважати мінливість американської політики від демократів до республіканців, від підтримки України до підтримки Росії необдуманими.
В даному випадку Трамп перейшов до другого етапу американської стратегії, продовжуючи робити те, що почав його попередник Байден: розпалювання конфлікту між Росією і Європою і завдання збитку Росії, втягнувши її у виснажливу війну, яка триває вже три роки. Ця війна виснажила російську економіку надмірними військовими витратами, позбавила країну доходів від експорту газу до Європи і підсилила її політичну ізоляцію на світовій арені.
У той же час сама Америка страждає від тяжкої економічної кризи і балансує на грані руйнівної фінансової катастрофи. Ані примушення Європи до закупки американського газу, незважаючи на його високу вартість порівняно з російським, ані скорочення витрат і змішення дефіциту бюджету наполовину, ані інші заходи Трампа не здатні врятувати її від цього положення.
Відчуття слабкості Америки в політичній, економічній і соціальній сферах стало очевидним для світових аналітиків і стало предметом занепокоєння для частини американських політиків і експертів. Саме цей страх перед кризою, яка насувається, спонукав Білий дім з початку нового сторіччя шукати способи ослаблення головних геополітичних конкурентів. Після розпаду Радянського Союзу і відокремлення України в 1991 році першою ціллю стала Росія.
З того часу Вашингтон почав перетворювати Україну, яка межує з Росією, на свій форпост, підтримуючи антиросійських кандидатів в українські президенти: від Віктора Ющенко, лідера «помаранчевої революції» 2004 року, до Петра Порошенко в 2014 році і Володимира Зеленського в 2019 році. Протягом 30 років США надавали Києву масштабну підтримку, прокладаючи шлях для його вступу до НАТО. Це викликало жорстку протидію Росії, яка почала вимагати від Америки надати їй гарантії не розширяти альянс за рахунок України. Проте на саміті Байдена і Путіна в Женеві 16 червня 2021 року Вашингтон відмовився виконати цю вимогу.
Так Америка запалила полум’я війни 24 лютого 2022 року, реалізувавши свій перший етап — втягування Росії до конфлікту. Ця стратегія дозволила США вдарити одразу по двом цілям: по Росії, яка претендує на спадщину Радянського Союзу в міжнародній політиці, і по Європі, яка прагне звільнитись від американського домінування.
Україна — це частина Центральної Європи, багата на ресурси, яка споконвіку є об’єктом зазіхань найсильніших європейських держав, а також ключовою ареною війн протягом усієї кривавої історії Європи. Це також ісламська земля з османських завоювань в Європі, оскілки вона розташована на північному березі Чорного моря, навпроти південного берегу Стамбулу, разом з Болгарією, Югославією, Албанією, Угорщиною, Румунією і Молдовією. З цих територій Османи двічі доходили до стін Відня після завоювання Константинополя султаном Мухаммад Фатіхом 29 травня 1453 року, після чого місто стало Ісламбулом — Містом Ісламу і столицею Халіфату з 1517 року.
Ті, хто дійсно прагнуть припинити війни, — це люди, які володіють істинним світоглядом і правильним поглядом на всесвіт, людину і життя. Саме вони приносять мир і процвітання на землю, пропонуючи вирішення усіх людських проблем, і несуть щастя не тільки своїм єдиновірцям, але й усьому людству. На відміну від них, підпалювачі війн, які прагнуть лише до наживи, — це носії порочних ідеологій, які заповнили світ стражданнями, розпустою, хворобами і голодом заради досягнення своїх егоїстичних цілей і інтересів. Саме перших світ потребує і жадає їх появи.
Світ досить широкий для встановлення Праведного Халіфату в ім’я покори Аллаху, заради щастя мусульман і усього людства, а також для позбавлення від лих і руйнівних війн, породжених капіталістичною системою, яка не враховує ані прав людей, ані їх гідності. Ця система роздуває полум’я війни, підтримує його горіння і прагне продовжити його якомога довше.
Газета «Ар-Рая»
Шафік Хаміс, Ємен
19.03.2025
