В Південному Судан тривають військові і політичні сутички між двома головними фігурами у владі – президентом Сальваторе Кііром Маярдітом і його першим віце-президентом Рієком Мачаром. Конфлікт в останні тижні призвів до нових озброєних зіткнень, що викликає побоювання про початок нової громадянської війни.
Як це часто буває у громадянських війнах, в них замішані міжнародні сили, особливо в Африці. Добре відомо, що саме США курирували процес відокремлення Південного Судану і створення на його території нової держави. Це відбулось після того, як Вашингтон ініціював створення сепаратистського руху «Народна армія звільнення Судану» в 1983 році на чолі американським агентом Джоном Гарангом, який повинен був об’єднати усіх заколотників та їх угрупування під єдине командування.
При цьому Великобританія задовго до США піднімала тему відокремлення Південного Судану – іще з 1955 року Лондон розпалював сепаратистські настрої. Коли ж США створили рух Гаранга, британці спробували ввести до нього своїх людей. У цей час Рієк Мачар перебував у Великобританії, де вивчав промислову інженерію і стратегічне планування. Після повернення до Судану він приєднався до руху з миті його заснування. Проте між ним і Гарангом згодом спалахнув конфлікт, який призвів до озброєного протистояння. В 1991 році Мачар відокремився від руху, а Гаранг звинуватив його в роботі на британські спецслужби, а також його дружина Емма МакКуін, британка, яка нібито працювала під прикриттям гуманітарної організації, також була названа агентом британської розвідки. Сам Гаранг називав свою війну проти Мачара «війною Емми». В 1993 році вона загинула в Найробі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Розбіжності між сторонами загострились після рішень про ротацію військ в районі міста Насір в штаті Верхній Ніл. Поширились чутки, що уряд Сальви Кііра вирішив роззброїти деякі місцеві племінні загони, особливо так звану Білу армію, яка складається із представників народності нуер – племінної групи, до якої належить віце-президент Мачар. Це призвело до озброєних зіткнень за участю угрупування, лояльного Мачару. В результаті загинуло декілька людей, в тому числі командуючий регіоном і низка урядових солдатів.
Після цих подій президент Сальва Кіір провів масштабні перестановки у керівництві країни, усунувши генералів і міністрів, пов’язаних з його віце-президентом Мачаром. Серед звільнених опинився віце-президент Джеймс Вані Іга. Раніше також була відправлена у відставку низка високопосадових чиновників, включаючи декількох міністрів. В їх числі радник по національній безпеці Тут Галвак.
Конфлікт, який триває вже багато років, в основному представляє собою суперництво між двома найбільшими племенами – дінка і нуер. Це протистояння призвело до численних військових зіткнень, включаючи громадянську війну 2013–2018 років, яка унесла життя біля 400 тисяч людей. Війна завершилась підписанням ламкої мирної угоди в 2018 році.
Згідно звітам агентства Associated Press, нинішні зіткнення стали найзапеклішими за останні місяці і представляють серйозний удар по процесу примирення. Вони можуть знов втягнути країну до повномасштабного конфлікту. У свою чергу, правозахисні структури ООН попереджають про підсилення насильства і зростаючу політичну кризу у Південному Судані.
Організація Об’єднаних Націй і Африканський союз виразили занепокоєння ситуацією у країні, особливо після нападу на вертоліт ООН у місті Насір (штат Верхній Ніл) у минулу п’ятницю, а також у зв’язку з ростом насильства у різних частинах країни («Анадолу», 10.03.2025).
Сполучені Штати наказали своїм неосновним дипломатичним співробітникам покинути Південний Судан, пояснивши це «загрозами безпеки». Вашингтон підкреслив: «Озброєний конфлікт триває, зіткнення відбуваються між різними політичними і етнічними угрупуваннями, а зброя доступна населенню удосталь» («Анадолу», 10.03.2025).
У свою чергу, Уганда об’явила про розгортання сил в столиці Джуба з метою зміцнення безпеки і стабілізації ситуації. Це відбулось на ті зростаючих побоювань відносно можливої нової громадянської війни між президентом Сальваторе Кііром і його першим заступником Рієком Мачаром.
Начальник Генерального штабу армії Уганди Мохозі Каінеругаба, син президента Йовері Мусевені, зробив низку заяв в соцмережі X, підкресливши, що Уганда не допустить ослаблення влади Кііра. Він заявив: «В озброєних силах Уганди ми визнаємо тільки одного президента Південного Судану – його величність Сальваторе Кііра. Будь-яка спроба виступити проти нього буде розглядатись як об’явлення війни Уганді». (Reuters, 11.03.2025).
На цьому тлі миротворці сили ООН закликали сторони до спокою після нещодавніх озброєних зіткнень між урядовими військами і опозиційними формуваннями. За даними BBC, міжнародний і регіональний тиск на керівництво Південного Судану підсилюється з метою дотримання мирної угоди і запобігання ескалації конфлікту (Reuters, 11.03.2025).
Голова Комісії Африканського союзу також закликав до негайного припинення насильства в Південному Судані і виконання умов угоди про припинення вогню. В своїх заявах він підкреслив, що веде консультації з лідерами Південного Судану і організацією ІГАД по виробленню спільних заходів по стабілізації ситуації у регіоні.
Голова Суверенної ради Судану генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, виступаючи в ролі гаранту мирної угоди, у неділю провів телефонні переговори з президентом Південного Судану Сальваторе Кііром, щоб обговорити останні події, пов’язані з безпекою в країні (Анадолу, 10.03.2025).
В дусі примирення офіс Рієка Мачара випустив заяву, в якій виразив глибоке жалкування щодо втрат серед мирного населення у місті Насір і засудив те, що трапилось, назвавши його «жорстоким актом». Мачар також виразив співчуття родині загиблого генерала та іншим жертвам трагедії. В заяві говориться: «Ця трагедія підкреслює крайню необхідність продовження зусиль по деескалації і діалогу, щоб запобігти подальшому насильству».
У свою чергу, Сальваторе Кіір у своєму п’ятничному зверненні підкреслив, що країна не повинна знов повернутись до війни, і запевнив, що його уряд схильний вирішенню кризи мирним шляхом (Аль-Джазіра, 13.03.2025).
Перестановки серед високопосадових чиновників і генералів, які відбулись до і після подій в Насірі, призвели до того, що Беніамін Міль, зять президента Сальваторе Кііра, опинився в центрі політичної сцени. Він був призначений віце-президентом, а до міста Насир були направлені лояльні уряди сили для заміни місцевих військ чи їх роззброєння.
На тлі введення угандійських військ, які явно підтримують Кііра, складається враження, що поточні події пов’язані з боротьбою за владу. Якщо пост президента неочікувано звільниться через хворобу чи смерть Кііра, що вельми ймовірно, враховуючи його похилий вік і стан здоров’я, Південний Судан опиниться у серйозній політичній кризі.
Формально, у випадку вакантності посту голови держави, Рієк Мачар, як перший віце-президент, повинен зайняти президентське крісло. Проте цей сценарій є категорично неприйнятним для племінної еліти дінка, що, можливо, і стало причиню нинішніх дій влади.
З іншого боку, Мачар зацікавлений у збереженні Кііра на посту до завершення перехідного періоду у грудні 2026 року, оскільки розраховує на перемогу на президентських виборах.
Для того, щоб держава була стабільною, незалежною від зовнішнього втручання і могла рухатись по шляху розвитку, вона не повинна будуватись на племінних, етнічних чи регіональних компромісах, так само як і на емоційних гаслах націоналізму і патріотизму. Вони повинна ґрунтуватись на ідеологічній основі, із якої витікає справедлива конституція, яка здатна гарантувати безпеку і довіру населення.
Газета «Ар-Рая»
Хасбуллах Нур, Судан
19.03.2025
