Аллаху Акбар! Аллаху Акбар! Ля іляха ілляЛлаху ваЛлаху Акбар! Аллаху Акбар ва ліЛляхіль хамд!
До Благородної Ісламської Умми, до тих, хто робить хадж, щирих і правдивих братів, носіїв заклику, до усіх, хто відвідує мою сторінку, Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Прошу Всемогутнього Аллаха прийняти ваші поклоніння і зробити це свято таким, яке несе благо і милість. Хай Аллах прийме ваш хадж, і нехай Милостивий і Милосердний Аллах зробить його благочестивим для вас, пробачить ваші гріхи і зробить ваші прагнення гідними.
Любі брати! Якщо б Всевишній Аллах не зробив би це свято таким, яке вселяє радість, не вселив би у серця мусульман милість і звитяжне ставлення до родичів, щоб Умма вітала і розповсюджувала серед неї привітання, мир і вітання…якщо б не обіцянка Всемогутнього Аллаха про допомогу і перемогу для цієї Умми:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них…» (24:55)
Якщо б не добра звістка від Посланця Аллаха ﷺ, про повернення праведного Халіфату, де він каже: «Потім буде Халіфат на основі пророчого методу». Якщо б не щирий перед Всевишнім Аллахом і Його Посланцем ﷺ Хізб, який вдень і вночі працює, прагнучи до вдоволення Аллаха, сподіваючись на те, що Аллах їх руками поверне Халіфат і славу Ісламу та мусульман.
Якщо б не усе це, то не було б посмішки на наших обличчях, адже воістину, наші серця поранені і обливаються кров’ю через безліч трагедій, які оточують мусульман з усіх боків. Халіфат відсутній майже ціле сторіччя, унаслідок чого мусульмани опинилися в такому розбраті та розбіжностях, ними керують підступні тирани, агенти, які не соромляться ані Аллаха, ані Його Посланця та віруючих, не кажучи вже про агресію невірних колоніалістів, які нападають на наші країни і людей, неначе мусульманські країни є полем для війни, щоб пролити нашу кров і руйнувати святині…
Якщо почати зі сходу, то ми зіштовхнемося з відділенням східного Тимору від Індонезії, потім йдучи далі побачимо Бірму, але дає тобі знати, що таке Бірма, від положення мусульман там серце стискається і обливається кров’ю, від злочинів та звірств буддистів, від яких навіть дикі звірі джунглів будуть шоковані. Потім, проходячи далі зіштовхнемося з трагедіями Бангладеш, а після Кашміру та злочинами Індії, потім Пакистан з його трагедіями та агресією Америки з використанням військових літаків, потім Вазиристан. Потім окупація Афганістану з боку Америки і НАТО, де жоден день не проходить без різанини і трагічних подій. Якщо піднятися вище до півночі ви побачите Чечню, Кавказ і Крим, де руками Росії вкоренилися злочини і кровопролиття. Потім звідти до сходу, до Східного Туркестану, ви побачите Китай з різноманітними формами агресії… потім, якщо спуститися до Середземного моря, побачимо Кіпр, контрольований греками-кіпріотами, відділений від Туреччини.
Але якщо вирушити на південь за берегом моря, ми знайдемо центр, серце мусульманських країн, благословенну землю Палестини, першу Киблу, і побачимо євреїв-окупантів, які чинять масові злочини та вбивства, і почуємо стогін мечеті, яка страждає від глибоких ран. Потім Шам, що дає тобі знати, що таке Шам? Це ріки крові, які течуть не лише від рук тирана Шаму, але і від війни мусульман між собою, братовбивства, війна, яку розпалює ворог-агресор, імперіалісти та їх агенти, зрадники, використовуючи літаки та ракетні установки, бомбардуючи їх з моря та океану, використовуючи бази, що знаходяться на землях затоки. Потім Ірак – брат Шаму за трагедіями та лихами…потім, якщо йти на південь, у Ємен, який був щасливий, побачиш його сумним через трагедію смертельних боїв, підживлюваних державами невірних, які зробили з нього поле бою для з’ясування своїх відносин, на наших черепах і нашій крові.
Якщо ж вирушити до заходу сонця, на Захід, ви знайдете Лівію, де також мусульмани воюють між собою… знайдете Єгипет та армію Єгипту, яка колись визволила ці землі від хрестоносців і монголо-татар, побачите, що правителі зайняли їх внутрішніми проблемами, і не піднімають проти євреїв-узурпаторів Палестини навіть палець, у той час коли євреї знаходяться у двох кроках від… Потім, якщо вирушити до Центральної Африки, ви побачите, що мусульман спіткали страждання, лиха, кровопролиття, замахи на честь і гідність і те, що важко описати… Потім її сусід, Судан, де відділили південь від півночі, залишаючи рану кровоточити. Потім Сомалі, де люди страждають від страшних лих, болю і боротьби на протязі багатьох років.
Усе це відбувається у мусульманських країнах з причини ворожої агресії невіруючих імперіалістів і їх маріонеток правителів тиранів…Трагедії мусульман незчисленні, про них можна говорити дуже довго. Ці невірні вороги хочуть, щоб мусульмани вилізли геть зі шкіри, не залишили у спокої навіть вбрання їх жінок, вони докладають усі зусилля і хочуть змусити назавжди замовкнути звукові азану, вони розповсюджують ненависть, проти мусульман у своїх суспільствах, житті і навіть на дорогах і в установах.
Ці трагедії тривають з того часу, як відсутній Халіфат, кожна з яких гірша за іншу, лиха, трагедії і нещастя, які навіть терплячого ставлять у розгубленість…
Любі брати, я повторюю те, з чого почав звернення «Якщо б не…» і хоче іще додавши сказати: роздуми над аятами Корану:
فَإِنَّ مَعَ الْعُسْرِ يُسْرًا (*) إِنَّ مَعَ الْعُسْرِ يُسْرًا
Воістину, за кожною важкістю настає полегшення. За кожною важкістю настає полегшення (94:5-6)
حَتَّى إِذَا اسْتَيْئَسَ الرُّسُلُ وَظَنُّوا أَنَّهُمْ قَدْ كُذِبُوا جَاءَهُمْ نَصْرُنَا فَنُجِّيَ مَنْ نَشَاءُ وَلا يُرَدُّ بَأْسُنَا عَنِ الْقَوْمِ الْمُجْرِمِينَ
Коли ж посланці приходили у відчай і вважали, що їх відкинули, до них приходила Наша допомога, і рятувалися ті, кого Ми хотіли врятувати. Наше покарання неможна відвернути від грішних людей! (12:110)
А також роздум над приходом жителів Медини до Посланця Аллаха ﷺ, Ансарами Аллаха, їх прихід до Посланця Аллаха, мир йому, у важких умовах, починаючи з того року горя, коли померла Хадіджа – мати віруючих, хай змилується над нею Аллах, а потім смерть Абу Таліба, який захищав Посланця Аллаха, мир йому, потім жорстока і сувора відповідь народу Таїф, які пролили благородну кров Посланця Аллаха, хай благословить його Аллах і привітає. У ці важкі болючі роки до Посланця Аллаха, мир йому, прийшли Ансари і дали клятву вірності, першу, потім і другу, і потім Пророк, мир йому і благословення Аллаха, здійснив хіджру та побудував державу.
Роздум над усім цим дає надію після болю, радісну звістку після гіркої реальності, і полегшення після важкості, спокій після довгого нещастя, і зішестя молитов і милості Аллаха після того, як завжди звучало воістину, ми належимо Аллаху і воістину, наше повернення до Нього… потім благо і перемога… благо і перемоги… благо і перемога!
فِي بِضْعِ سِنِينَ لِلَّهِ الأمْرُ مِنْ قَبْلُ وَمِنْ بَعْدُ وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ (*) بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ (*)
«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає кому побажає. Він Могутній, Милосердний». (30:4-5)
І у завершення, я вітаю вас усіх, і в Аллаха прошу блага для вас, хай Аллах прийме ваші поклоніння і щедро обдарує вас благами і благословенням від Нього.
Вассаляму Алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Ніч благословенного свята Ід аль-Адха.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
10 Зульхіджа 1435 р.х.
04.10.2014
Аудіо звернення на YouTube