بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Питання:
Ось вже декілька місяців насильство у вигляді вбивств, арештів та руйнувань вулиць та площ триває. Спокійне життя порушене і люди розділились на дві групи… У цій атмосфері з’явились посередники Америки та Європи і навіть Росія почала налагоджувати контакти з Єгиптом. Не виключено, що може втрутитись Китай! Також втрутились деякі місцеві кола: політичні та неполітичні, які користуються впливом всередині країни, намагаючись зіграти роль посередника та здійснити реформу… Але без будь-яких результатів. Нашу увагу привернула Хізб ут-Тахрір, якій довіряє та поважає кожен, хто її знає. Вона не стала посередником, ані примирювати, ані улагоджувати конфлікт. Ми не думаємо, що вона не знає слів Пророка ﷺ: «Сказати вам, що може бути кращим, аніж дотримання посту, намазу та видачі милостині? Вони відповіли: Так, звичайно, о, Посланець Аллаха. Він проголосив: «Примирення між двома боками, тому що воістину розлад їх стосунків – це збривання». (Мається на увазі збривання релігії). Чи є на то причина, що Хізб ут-Тахрір не втручалась ані у посередництво, ані у перемир’я? Нехай Аллах воздасть вам благом.
Відповідь:
По-перше: На початку, ми хотіли б подякувати тобі за твою довіру та добру думку про Хізб. Ми просимо Аллаха, що Він наставив нас усіх до більш прямої нашої справи, і Він – Чуючий, Внемлючий.
Так, ми не упускали із виду хадіс Пророка ﷺ, який приводить Абу Давуд від Умми ад-Дарда, що Пророк ﷺ сказав: «А чи не повідомити вам про те, що краще ступеню посту, намазу та милостині? Вони відповіли: Так, звичайно! На що він сказав: «Примирення між боками, тому що воістину розлад їх стосунків це збривання». Але перемирення повинно бути через звернення до шаріату, а не до інших законів. Неприпустимо примирення за залагодження конфлікту, які ведуть до дозволу забороненого та забороні дозволеного. Це те, що заповідав нам Пророк ﷺ у своїх хадісах, серед яких:
Приводить Абу Давуд у своїй збірці від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав: «Перемир’я дозволено серед мусульман». Ахмад додав: «за винятком перемир’я, що дозволяє заборонене або забороняє дозволене». Сулейман ібн Давуд додав, що Пророк ﷺ сказав: «Мусульмани на тих умовах, які вони ставлять».
Приводить ат-Тірмізій у своїй збірці від Касіра ібн Абдулли ібн Амра ібн Ауф аль-Музній від його батька, від його діда, що Пророк ﷺ сказав: «Перемир’я дозволено серед мусульман за винятком перемир’я, яке забороняє дозволене або дозволяє заборонене. Мусульмани на тих умовах, які вони ставлять, якщо вони не забороняють дозволене і не дозволяють заборонене». Ат-Тірмізій сказав: хороший хадіс та достовірний.
Також приводить ібн Хіббан у достовірній збірці від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав: «Перемир’я дозволено серед мусульман за винятком перемир’я, яке дозволяє заборонене або забороняє дозволене».
По-друге: Ми розглянули питання цих груп і були здивовані з того, що побачили:
Вони не ворогують через правління законами Аллаха, як якщо одна група править ними, а інша ні. Навпаки, обидві вони ані у минулому, ані у теперішньому не правили ними!
Вони не ворогують через конституцію, яка витікає із законів шаріату. Навпаки, через жалюгідну конституцію, яка була у колишній системі та є у нинішній.
Вони не суперечать через позицію стосовно єврейського утворення та Кемп-девідської угоди, яка дотримувалась у колишній системі і досі дотримується у нинішній системі. Вони не ворогують через думку про постачання газу єврейському утворенню, бо він постачався та постачається сьогодні.
Також вони не суперечать з приводу прийняття мір стосовно Суецького каналу та судів, які пропливають по ньому та належать тим країнам, які знаходяться у фактичній війні з нами. Вони пропливали учора та пропливають сьогодні.
Вони не ворогують з того, що громадська власність у вигляді газу, нафти та корисних копалин, які є власністю мусульман та не розподіляються серед них… Навпаки, вони поступають до кишень акул Єгипту сьогодні, і так було вчора.
Потім, вони не ворогують через стосунки з Америкою. Навпаки, вони тривають і не припинялись, і її нитки тягнуться до нас сьогодні, і так було учора.
По-третє: Ми розуміємо, що народ Єгипту не набуде блага, ані миру, ані безпеки, доки одна із цих груп спонукає армію, щоб вона зробила із Єгипту поле бою, а не на ворожій землі… Друга група спонукає людей, щоб вони перетворили вулиці Єгипту на арену битви для досягнення брехливої влади, замість того, щоб перетворити вулиці Єгипту на поле заклику до Халіфату…
Вони не набудуть ані блага, ані безпеки, ані миру, тому що обидві групи закликають до світської республіки та громадянській державі, які залишають Іслам осторонь. А демократія, як не включає у свою законодавчу владу Аллаха, віддає законодавство переважно до рук народу, у той час коли воно належить Аллаху.
Також вони не набудуть ані блага, ані безпеки, ані миру, тому що обидві групи керуються конституцією, яка не була ниспослана Аллахом. Вони нехтують конституцією Господа світів, Який низвів свої закони в угоду Умми і для її блага.
أَلا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він – Проникливий (або Добрий), Свідучий?» (67:14).
Вони не набудуть блага, ані безпеки, ані миру, коли Кемп-девідська угода має силу серед єврейського утворення, яке захопило Палестину і серед минулого та нинішнього режимів, замість того, щоб скасувати її.
Потім, вони не набудуть блага, коли газ постачається до єврейського утворення, яке захопило Палестину, коли треба припинити постачання газу тому, хто харчується за рахунок крові захоплених…
Вони не набудуть блага, коли громадська власність ллється обманом до кишень режиму, коли вона повинна належати тим, у кого є на неї право – народу Єгипту.
Вони не набудуть блага, коли стосунки з Америкою усе іще існують і ісходять від Вашингтона до Каїру, коли треба їх обірвати…
І нарешті, вони не набудуть блага, доки Єгипет не стане опорою Халіфату і не займе своє колишнє положення: коли він був звільнений від правління візантійців.. Потім були вигнані хрестоносці із палестинських земель і того, що навколо Палестини. І коли були звільнені країни мусульман від монголо-татар … Потім він продовжить свій шлях з волі Аллаха та звільнить Палестину від єврейського утворення…
По-четверте: Ми подивились на дві групи і побачили, що вони шукають рішення на Сході та Заході, всередині країни та за її межами, через посередників тут і там, але, не йдучи прямим шляхом. Вони не здатні знайти рішення, і те рішення, до якого вони прагнуть, не може дати результатів.
Що стосується посередників ззовні, то їх не цікавить ані Єгипет, ані його народ. Чи може розумна людина зі здоровим мисленням очікувати від Америки рішення, в якому є благо, у той час як вона стоїть за колишнім та нинішніми режимами? Вона стоїть за минулими та нинішніми вбивствами і її не цікавить число жертв та масштаби руйнувань … Навпаки, тільки щоб затвердився її вплив в Єгипті і тривав… Її минуле і навіть теперішнє в Іраку та Афганістані свідчить цьому. Чи може це утворити правильне рішення для Єгипту та його народу? Чи бажають Обама та його керівник Керрі для Єгипту блага? Вони сумлінні у тому, у чому вони знаходяться і не бажають блага для Ісламу та мусульман…
Чи може благорозумна людина очікувати від Європи рішення, у якому є благо? Британія та її агенти стояли за розвалом Халіфату у 1342р.х. – 1924р., і вона заклятий ворог Халіфату та тих, хто сумлінний на цьому шляху. Вона стоїть за декларацією Бальфуру і є головним покровителем разом з Америкою, Францією та Росією захоплення іудеями Палестини, вигнання її народу, а потім створення єврейського утворення на землях Палестини – країни перенесення та вознесіння та джихаду…
Що стосується Франції, то окрім того, що вона першою підтримувала єврейське утворення, вона іще має чорну історію через вбивства мусульман, які були не так давно в Алжирі і не тільки, але і на Малі, де кров іще не висохла…
Що стосується Росії, то усі її рухи у нашому регіоні після розпаду Радянського Союзу узгоджені з Америкою. Більше того, її позиція у підтримці тирана Шаму більше ніж очевидна. Також масові вбивства мусульман нею на Кавказі і зокрема у Чечні, руйнування мечетей у Казані, арешт імамів у Татарстані і навіть вбивства деяких із них і арешт носіїв заклику … Чи можна очікувати від неї блага? Також Китай, який окупував східний Туркестан та нападки на мусульман там. Навіть якщо він втрутиться або буде посередником, чи можна очікувати від нього блага?
Усі ці зовнішні посередництва не несуть нічого, окрім отрути. Їх не цікавить народ Єгипту, і ніщо не цікавить, окрім власної користі. На чолі їх стоїть Америка, яка вважає Єгипет головним оплотом регіону… Як можна від вищезгаданих держав очікувати блага?
كَيْفَ وَإِنْ يَظْهَرُوا عَلَيْكُمْ لا يَرْقُبُوا فِيكُمْ إِلا وَلا ذِمَّةً يُرْضُونَكُمْ بِأَفْوَاهِهِمْ وَتَأْبَى قُلُوبُهُمْ وَأَكْثَرُهُمْ فَاسِقُونَ
«Яка там (яка угода може бути з многобожниками)? Якщо вони здолають вас, то не стануть дотримуватись перед вами ані родинних, ані договірних зобов’язань. На словах вони намагаються догодити вам, але у серцях вони відчувають до вас відразу, адже більшість їх є нечестивцями» (9:8).
Що стосується посередників всередині країни, то вони обертаються навколо порожнього звена. Вони бажають знайти рішення через те, що пропонують дві групи як збереження республіканської системи та демократичної громадянської країни, яка віддає право законодавства людям і надаються свободи віросповідання, власності, думки з усіма витікаючими звідси лихами з цього… Це роблять посередники, які закликають ту або іншу групу проявити поступливість у чому-небудь та обидві групи роблять це та погоджуються на ту ж саму систему, яка і явилась причиною усіх лих та нещасть! Боляче, що деякі посередники – це мусульмани, які читають слова Всевишнього Аллаха (Вистоюйте молитву) і вистоюють, не проявляючи поступливості. І вони читають інші аяти (І суди серед них згідно до того, що низвів Аллах) і проявляють поступливість. Вони соромляться говорити про втілення покарань, і вони лякаються, коли вимагають від двох груп встановлення Халіфату, тому що вони бояться гніву Америки, Європи, Росії та Китаю! Дійсно це дивно!
По-п’яте: Таким чином, нинішні посередники всередині та ззовні не знайдуть правильного рішення для проблем Єгипту та його народу. Навпаки, рішення одне – це щоб усі своїми серцями та органами скерувались до втілення законів Аллаха за допомогою Халіфату, до якого зобов’язав Всевишній Аллах через прямі та достовірні докази у Своїй книзі, сунні Свого Пророка ﷺ та одностайності сподвижників (нехай буде задоволений ними Аллах):
Що стосується книги, то Всевишній Аллах сказав, звертаючись до Пророка ﷺ:
فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ عَمَّا جَاءَكَ مِنَ الْحَقِّ
«Суди ж їх згідно до того , що ниспослав Аллах, і не потакай їх бажанням, вклоняючись від істини, яка явилась до тебе» (5:48).
І сказав:
وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ
«Суди між ними згідно до того, що ниспослав Аллах, не потакай їх бажанням та стережись їх, щоб вони не відсторонили тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49).
Звернення до Пророка ﷺ про необхідність втілення того, що низвів Аллах – це звернення до його Умми. Із цього розуміється, що вони повинні призначати правителя після Пророка ﷺ, який буде правити серед них по законам Аллаха. Наказ у зверненні вказує на категоричність, тому що тема звернення є фардом. А це каріна (доказ) на категоричність як приводиться в основах фікху. Правитель, який править тим, що низвів Аллах після Пророка ﷺ – це Халіф. Система правління – це Халіфат.
Що стосується сунни, то передається від Нафі, який сказав: Мені сказав Абдулла ібн Омар: Я чув як Пророк ﷺ сказав: «Хто прибрав свою руку від підкорення, той зустріне Аллаха у день Суду без будь-якого виправдання. І хто умер, не маючи на своїй шиї присяги, той помер смертю часів невігластва». Передав Муслім. Пророк ﷺ наказав кожному мусульманину, щоб на його шиї була присяга та охарактеризував того, хто помер, не маючи присяги як померлого смертю часів невігластва, що вказує на великий гріх. Присяга після Пророка ﷺ може бути дана тільки Халіфу. Передає Муслім від аль-Араджа від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав: «Імам – це щит, яким б’ються та яким захищаються». І передає Муслім від Абу Хазіма, який сказав: Я сидів з Абу Хурайрой п’ять років і чув, як він передає слова Пророка ﷺ: «Синами Ісраіля керували пророки. Кожного разу, коли помирав один пророк, його заміщав інший пророк. Ну а після мене пророка не буде, а будуть лише Халіфи. І їх буде багато». Вони спитали: «І що ти накажеш нам?» Він сказав: «Залишайтесь вірними присязі по черзі – від першого до наступного. І віддавайте їм належне. Адже Аллах спитає їх про паству, передану ним». У цих хадісах опис Халіфа як щита, тобто захисту. Також у цих хадісах вказівка на тих, які керують мусульманами – і це Халіфи. А це означає, що необхідно їх призначити.
Що стосується одностайності сподвижників (нехай буде задоволений ними Аллах), то вони були одностайні у необхідності призначення намісника Пророка ﷺ після його смерті. Одностайність сподвижників стосовно призначення Халіфа підкреслюється тим, що вони відстрочили поховання Пророка ﷺ після його смерті і зайнялись призначенням Халіфа, хоча поховання покійного після його смерті – це фард. Деякі сподвижники зайнялись призначенням Халіфа, відволікаючись від поховання Пророка ﷺ. А інші сподвижники проявили мовчанку стосовно цієї справи і відклали поховання на дві ночі, хоча могли обговорити це і здатні були на поховання. Пророк ﷺ помер о понеділка вранці і не був похований до вівторка, де присяга була дана Абу Бакру (нехай буде задоволений ним Аллах. Потім був похований Пророк ﷺ у півночі вночі о середі. Тобто поховання було затримано на дві ночі. Присяга була дана Абу Бакру до поховання Пророка ﷺ і це було одностайністю на першочерговість призначення Халіфа, а не поховання померлого, що вказує на величину обов’язковості призначення Халіфа.
Таким чином, обов’язок мусульман при відсутності правителя, який править по Ісламу, докласти зусиль для його утворення. Саме він втілює закони від Господа світів, які є великим фардом і в цьому благо для Умми. Приводить ібн Маджа у своїй збірці від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав: «Один закон, який втілюється на землі краще для жителів землі аніж сорок днів дощу».
Це і є рішення для проблем Єгипту та країн мусульман. І в ньому буде благо і сліди цього блага досягнуть інших куточків світу.
По-шосте: Ми слідкували за подіями і були засмучені пролиттям крові та руйнуванням. Але були засмучені більше тим, що усі боки шукають рішення скрізь, але не в Ісламі, який вони сповідують, роблять намаз, посться та поклоняються Аллаху!
І ми не бачимо рішення окрім того, якщо тільки ці боки приймуть систему Халіфату і тому що ці боки відвертались від Халіфату та тих, хто працює на цьому шляху. Ми побоювались, якщо ми почнемо примиряти дві групи, пропонуючи Халіфат.. що цей заклик пройде марно. І ми віддали перевагу тому, щоб чекати та триматися осторонь,може бути, Аллах здійснить щось нове.
Це утримало нас від втручання. Незважаючи на наші зв’язки, керівники двох груп не розглядають Халіфат та його прихильників. Серця їх страшаться від згадування Халіфату, побоюючись викликати гнів Заходу, як вони заявляють. А якщо їх справи обстоять так, то як нам бути посередниками або примирити їх?
Ми готові докласти зусиль для їх примирення, але об’єднуючи їх навколо системи Халіфату. Якщо ми дізнаємось про це від цих груп і що вони готові втілювати закони Аллаха та проголосити про Халіфат, то ми не пожаліємо зусиль. Ми будемо готові об’єднати групи навколо однієї системи, системи праведного Халіфату і ми з волі Аллаха готові поставити усе на свої місця з точки зору заходів встановлення Халіфату, його стабільності та безпеки. І щоб Єгипет знов став сильним, завдяки своєму Господу, повним величі, завдяки своїй релігії та зміг нанести поразку ворогу Аллаха та усім, хто бажає зла Ісламу та мусульманам та тим, хто знаходиться у їх опікуванні.
Ми усвідомлюємо, що говоримо. І хто знає Хізб ут-Тахрір; її минуле та теперішнє, підтвердить це. І Аллах помічник у цих справах…
Таким буває примирення та улагодження, і по цьому шляху ми йдемо. Може бути, ці групи після тих бід, які їх спіткали, усвідомлять, що правильне рішення для проблем Умми полягає у Халіфаті, у божественій системі, Який краще знає, що краще для Його рабів у цьому житті та у наступному. Може бути, згода двох груп буде причиною повернення повної величі історії Умми, про яку сказав Аллах:
كُنْتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنْكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від забороненого та віруючи в Аллаха» (3:110).
І знов встановиться Халіфат, і буде піднесений Іслам та його прихильники і буде принижено невір’я та його прибічники. І пошириться благо в усіх куточках землі. І це не важко для Аллаха.
На завершення ми усвідомлюємо, що один із них скаже, що «ми люди, які мріють», а інший скаже: «Вони спокусились своєю релігією». Третій скаже, що ми живемо не у цьому світі, у якому править Америка і Захід, а четвертий скаже, «що Халіфат був та закінчився і більше його не буде…».
Але у той же час ми усвідомлюємо, що Всевишній Аллах сказав:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння на землі, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірвати, є нечестивцями». (24:55).
І що Пророк ﷺ сказав, як приводить Ахмад та Абу Давуд ат-Таялісій від Хузайфа ібн аль-Йаман: «Пребуде серед вас пророцтво стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере його, і буде Халіфат за методом пророцтва і триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Аллах забере його. Потім буде монархія і триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере її. Потім буде тиранія, і триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім він забере його. А потім знов буде Халіфат за методом пророцтва».
Кожна розумна людина усвідомлює, що слова тих людей брехливі і не можуть мати значення. Що стосується слів Аллаха та Пророка ﷺ, то це істина, яка буде (Що може бути за істиною, окрім омани? До чого ж ви відвернуті від істини!)
У післямові, ми слідкуємо за положенням, і по можливості зв’язуємося з цими групами, і може бути, Аллах здійснить яку-небудь справу.
إِنَّ اللَّهَ مَعَ الَّذِينَ اتَّقَوْا وَالَّذِينَ هُمْ مُحْسِنُونَ
«Воістину, Аллах з тими, хто богобоязливий і хто робить добро» (16:128).
وَنُرِيدُ أَنْ نَمُنَّ عَلَى الَّذِينَ اسْتُضْعِفُوا فِي الأرْضِ وَنَجْعَلَهُمْ أَئِمَّةً وَنَجْعَلَهُمُ الْوَارِثِينَ
«Ми побажали надати милість тим, хто був принижений на землі, зробити їх керівниками та спадкоємцями» (28:5).
وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لا يَعْلَمُونَ
«Аллах владний робити Свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
11 Мухаррам 1435 р.х.
14/11/2013
