Переговори між Америкою та «Талібаном»

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Інформаційні джерела в афганському руху «Талібан» заявили про важливе просунення у переговорах, що тривали 6 днів з американським посланцем Залмаєм Халілзадом у Досі, у результаті яких Америка погодилась вивести свої війська із Афганістану через 18 місяців після підписання угоди.

Незважаючи на це, угода у Досі залишається лише на рівні проекту, про який ведуться розмови з різних боків, але він не підписаний і не прийнятий до дії по сьогоднішній день, а другий раунд переговорів повинен буде відбутись 25.02.2019, як про це повідомило агентство «Рейтерз» 27.01.2019... У зв’язку з цим виникають наступі питання: невже через стільки років тривалої боротьби рух «Талібан» потрапив в американський капкан? Як це могло трапитись? До чого це призведе? Нехай Аллах воздасть Вам благом!

Відповідь: На початку я хочу нагадати колишню відповідь на питання під назвою «Американська стратегія відносно Афганістану» від 16.08.2017, у якій ми пояснювали, що Америка разом зі своїми союзниками по НАТО опинилась нездатною добитися військової перемоги в Афганістане, і більша частина територій Афганістану залишилась під фактичним контролем «Талібану». Ми пояснювали, що маріонетковий афганський уряд так само виявився нездатним вести боротьбу проти «Талібану» і контролює лише столицю та декілька інших територій. Також у цій відповіді ми згадували про те, що Америка при правлінні Трампа передивилась свою політику по Афганістану і «...вона розгорне свою політику у бік плану заморозки конфлікту на максимально можливій площі Афганістану, а свою військову присутність сконцентрує на військових базах, використовуючи війська лише у випадку небезпеки, показуючи ззовні, нібито вона стурбована боротьбою проти «ІДІЛ». Також у цій відповіді ми сказали: «Щоб легше було підштовхнути «Талібан» до згоди, Америка запросить Пакистан показати ззовні, нібито новий командуючий пакистанською армією проявляє більше поблажливості та співчуття до «Талібану», що повинно підштовхнути останнього до переговорів з урядом у Кабулі і співучасті з ним проамериканському політичному режимі в Афганістані...

З політичної точки зору, коли Америка усвідомила обмеженість свого вибору в Афганістані, а також поразку ідеї використати присутність Індії в Афганістані, вона спробувала розпочати переговори з рухом «Талібан» в надії, що той примкне до проамериканського уряду в Афганістані. Також Америка використала своїх агентів у пакистанському уряді, щоб ті спробували умовити керівництво «Талібану» до початку переговорів... Але, незважаючи на усе перераховане, переговори не вдалися. Америка не набула успіху в Афганістані ані на військовому у, ані на політичному поприщі». Усе ж таки, Америка не зупинилась у реалізації свого плану і зробила упор на агентів у регіоні, особливо, якщо врахувати її величезні військово-економічні втрати у цій війні, яким вона перестала вести рахунок... Розглядаючи кризу, що спіткала Америку в Афганістані, ми бачимо наступне:

Во-перше: Америка страждає від величезної заборгованості, яка загрожує її економіці, до того ж вона відчуває на собі кризу, яка тягнеться з 2008 р. Америка бачить, що витрати проводимих нею війн на Близькому Сході, тобто у країнах мусульман, досягали суми приблизно у 7 трлн. доларів, а результату по суті ніякого, на що вказують слова президента Трампа, який у зв’язку з цим написав 22.01.2017 у «Твіттері»: «Після того, як ми витратили по дурості 7 трлн. доларів на Близькому Сході, настав час облаштовувати нашу власну країну». Агентство «BBC» 09.01.2016, цитуючи американський журнал «Forbes», пише: «Війна в Афганістані коштувала Америці по сьогоднішній день біля 1 трлн. 70 млрд. доларів на додачу до 2400 солдатів вбитих і десяткам тисяч поранених, назавжди отримавших каліцтва та інвалідність. Незважаючи на такі великі людські та економічні, Америка усе одно зазнала поразки у спробах перемогти рух «Талібан».

По-друге: після того, як Америка не змогла покінчити з рухом «Талібан» військовим шляхом, вона побачила, що залишиться перед нею лише один варіант — запросити «Талібан» на переговори, тому що це єдиний шлях, по якому Америка може вийти із війни в Афганістані без того, щоб її поразка стала публічною... Таке рішення стало стратегічним вибором Америки відносно Афганістану, на що вказує сам Державний департамент США, обравший представником Америки на переговорах в Афганістані Залмая Халілзада 05.09.2018, довіривши йому певну задачу: «На минулій заяві, Державний департамент Америки визначив задачу Халілзада у координації і скеруванні зусиль Америки з метою посадити «Талібан» за стіл переговорів...» (агентство «Анадолу», 12.01.2019).

Отож, Америка визначилась з вибором, а саме — спричинити тиск на рух «Талібан» і підштовхнути його до переговорів. Таким бачить вихід для себе Америка із афганської війни, і це бачення не нове. Іще на самому початку Америка намагалась налагодити переговори між «Талібаном» та маріонетковим режимом у Кабулі, проте її спроби провалились... Америка увесь цей час намагалась переконати «Талібан» розпочати переговори з афганським режимом, який сама і заснувала, але «Талібан» відмовлявся, адже бачив, що цей режим знаходиться у руках Америки... Проте з часом «Талібан» погодився піти на переговори, але лише з Америкою, тому що вона заснувала афганський режим!

По-третє: варто відзначити, що Америка, бажаючи переконати «Талібан» погодитись піти на мирні переговори, створила для цього сприятливу атмосферу, провівши певну роботу всередині Афганістану та по усьому регіону з використанням як своїх агентів, такі не агентів в Афганістані:

1. США провели рейди проти лідерів «Талібану», особливо проти тих, хто не бажав переговорів. «Офіційні особи у США заявили про те, що їх озброєні сили провели атаки за допомогою БПЛА учора у суботу проти лідеру афганського руху «Талібан» Ахтара Мансура... Міністерство оборони США (Пентагон) заявило, що Ахтар Мансур був «перешкодою на шлях до миру і переговорів між «Талібаном» та афганським урядом» (alwatanvoice.com, 22.05.2016).

Тобто рейд проти нього був здійснений з причини його відмови від переговорів. Рейд був проведений іще у часи правління Обами, а отож, іще тоді Америка взяла подібний курс, який проклала адміністрація Трампа. «Представники місії НАТО під назвою «Операція: рішуча підтримка» на прес-інтерв’ю у середу заявили: «Було вбито два лідери «Талібану» у провінції Капіса під час американського рейду у межах надання допомоги силам афганського спецназу, розташованого у провінції Таджаб 22 липня» (російське агентство «Супутник», 25.07.2018).

Потім був вбитий іще один лідер «Талібану»: «Ми можемо з упевненістю заявити про те, що внаслідок учорашнього авіаудару США був вбитий польовий командир «Талібану» Молла Манан», — заявив офіційний представник ЗС США в Афганістане полковник Дэйв Батлер, додавши: «Ми рухаємося у бік політичного врегулювання...» («CNN Arab», 02.12.2018).

2. Іран простягнув свою «руку допомоги» «Талібану», і «Талібан» порахував, що Ірану можна довіряти як державі, ворожій Америці. Після цього деякі лідери «Талібану» скерувались в Іран, не усвідомлюючи, що операція по знищенню лідера «Талібану» Ахтара Мансура буде проведена під час його повернення назад із Ірану, у самих його кордонів, швидше усього, при координації Америки з Іраном. Проте «Талібан» продовжив довіряти Ірану...

Іран же підштовхує «Талібан» до американського політичного рішення. «Іран заявив, що представники афганського руху «Талібан» провели переговори з іранськими чиновниками у Тегерані учора у неділю, оскільки (іранська) ісламська республіка прагне налагодити мирні переговори у сусідній державі для стримування впливу інших ісламістських джамаатов. Офіційний представник міністерства закордонних справ Ірану Бахрам Касиімі згадав у понеділок про те, що переговори були проведені з відома президента Афганістану Ашрафа Гані, щоб решті решт вони окреслили формат майбутніх переговорів між «Талібаном» та афганським урядом...» («Euronews», 31.12.2018).

3. Катар відкрив офісу для «Талібана» у Досі, після чого «Талібан» порахував це за визнання з боку Катара, яке підсилить позиції «Талібану». Проте Катар відкрито заявив, що цей офіс був відкритий скоординовано з Америкою заради переговорів з «Талібаном». «Заяв, зроблених колишнім директором ЦРУ Девідом Петреусом, про те, що зібрання представників «Талібану» та «ХАМАС» у Досі було влаштовано за проханням Америки, виявилось недосить. Це само по собі доводить, що Катар нічого не приховував, усі сторони були заздалегідь проінформовані, і нічого за цим не приховується... «ХАМАС» і «Талібан» присутні у Досі за проханням США з метою пошуку виходу із проблем, які склалися, у Палестині і з «Талібаном» (газета «Аш-Шарк аль-Катарія», 04.07.2017). Катар навіяв «Талібану», нібито з ним заодно, допомагає йому і визнає його, доки «Талібан» не повірив...

Коли ж Катар потрапив у блокаду і держави, які його блокували, почали говорити з нім більш суворо, а адміністрація Трампа примусила Катар виплатити йому відкуп, щоб захистити свій режим, лояльний Британії, Катар став іще більше догоджувати Америці і взявся сильніше підштовхувати «Талібан» до переговорів у надії, що за це Америка знизить тиск, що завдається на Катар за допомогою Саудівської Аравії. Натиснувши на Катар, США змогли штовхнути «Талібан» до мирних переговорів, тому що інакше Катар ризикував втратити свої позиції з причини суперництва між державами Перської затоки. Наприклад, ОАЕ конкурує з Катаром за те, щоб подібні переговори пройшли в Абу Дабі. Саудівська Аравія ж пропонує провести їх у Джидді і т.д. До того ж,«Рейтерз» передали від військового командуючого руху «Талібан», що брав участь у переговорах, але потребував не називати його ім’я, що «суперечки між Саудівською Аравією та Катаром повністю зруйнували мирний процес... Саудіти спричиняють на нас тиск, щоб ми об’явили про припинення вогню» (агентство «Супутник», 14.01.2019).

Через протиріччя та суперництво сторін «Талібан» відчув, що зв’язаний трьома мотузками Перської затоки. Ззовні держави затоки суперечать одна одній, але насправді усі вони штовхають «Талібан» в одному напрямку: до переговорів з Америкою. Усе, за що суперничають між собою проамериканська проамериканська Саудівська Аравія та проанглійські Катар та ОАЕ — це за те, хто із них першим зможе штовхнути «Талібан» до бажаних для Америки переговорів і заслужити її прихильність. Але як би сторони не суперничали між собою, усі вони в один голос закликають «Талібан» до переговорів з Америкою і пошукам політичного рішення. Британія, у свою чергу, не заважає Катару вести свої справи, тому що бачить, що таким шляхом Катар намагається захистити самого себе. Але що стосується ОАЕ, то їх Британія виставила на передову лінію у союзі з американськими агентами для зовсім інших цілей.

4. Пакистан, який допомагав колись формуванню «Талібану», з часом відмовився від нього і почав битися проти нього на своїй території. Проте тепер Пакистан знов налагоджує відносини з «Талібаном», і ось прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан 25.07.2018 виступив з заявами по зближення з «Талібаном». Потім, через деякий час, «Талібан» знов почав довіряти пакистанському уряду і потрапив у пастку, виразивши згоду вести переговори з Америкою... Таким чином, «Талібан» дозволив вкусити себе із однієї нори двічі, і ім’я цій норі — «пакистанський уряд», працюючий на Америку. Перший раз цей уряд допоміг «Талібану» прийти до влади в Афганістані у 1996 р., а у 2001 р. зрікся від «Талібану» під час нападу Америки при правлінні Джорджа Буша-молодшого. Більше того, Пакистан співпрацював з Америкою, переслідуючи «Талібан» на території Пакистану...

Тепер, коли Америка провалилась у спробах покінчити з «Талібаном» і захотіла вивести війська із Афганістану, вона вирішила вдатися до переговорів як до єдиного прийнятного для неї кроку, щоб зберегти своє обличчя, як і зберегти свій вплив. Для цього пакистанський уряд вирішив відновити старі мости з «Талібаном», але лише з однією метою запровадження нової стратегії Америки та збереження її впливу в Афганістані. «Талібан» повторив колишню помилку при тому, що помилковість цієї дії ясна і нічим не прикрита. «Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив у понеділок, що президент Америки Дональд Трамп попросив його по допомогу у налагоджені мирних переговорів в Афганістані. Пакистанський канал «Geo TV» передає, що прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан «заявив у той же день, що американський президент попросив Пакистан допомогти у проведенні мирних переговорів в Афганістані і посадити «Талібан» за стіл переговорів» (агентство «Супутник», 03.12.2018).

Потім минає два дні, і прем’єр-міністр Пакистану зустрічається зі спецпосланцем США Халілзадом в Ісламабаді, підтверджуючи, що Пакистан продовжує рухатися згідно американському плану по Афганістану. «Зі свого боку Імран Хан заявив: «Пакистан бажає політичного просунення заради миру і стабільності в Афганістані» («Masrawy», 05.12.2018).

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив у вівторок, що Пакистан «докладе усіх своїх сил для зміцнення мирного процесу в Афганістані, вказуючи на те, що його країна внесла нещодавно свою лепту у налагодження переговорів між рухом «Талібан» та США в Абу Дабі» (агентство «youm7», 18.12.2018).

Відстоюючи правильність служінні Пакистану Америці, Імран Хан по суті викрив сам себе на своїй сторінці у «Твіттері», написавши 19.11.2018: «...Пакистан прийняв рішення взяти участь у боротьбі проти тероризму разом з США. У цій боротьбі Пакистан втратив 75 тис. людських життів і більше 123 млрд. доларів, у той час як допомога Америки складала лише 20 млрд. доларів...». Також і колишній міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф вказав на зрадництво уряду Пакистану і на своє власне, раз був у його складі, написавши 19.11.2018 на своїй сторінці у «Твіттері»: «Пакистан, як і раніше, проливає кров за Америку, тому що вона втягнула нас у свої війни, а не у наші. Ми витратили даремно цінності нашої релігії в угоду інтересам Америки. Ми зруйнували наш дух терпимості і замінили його націоналізмом...». Немає більш ясної заяви,аніж ця ! Пакистан дозволив себе втягнути не у свою війну, вбивав мусульман заради Америки і поправ цінності Ісламу в угоду США. Роль Пакистану в Афганістані схожа на роль Туреччини та уряду Ердогану у Сирії: служити Америці, прогинаючись під її тиском, боротися проти угрупувань повстанців і підкоряти їх американським рішенням, залишаючись при цьому під постійним приниженням з боку Америки!

5. Такою є регіональна ситуація, яка склалася навколо Афганістану. Такими є регіональні події, пов’язані з діями американських агентів і не лише агентів, яких Америка використала для того, щоб штовхнути «Талібан» до переговорів та політичному рішенню. І куди б не звернув «Талібан» свій погляд, будь то до Пакистану, Ірану, Саудівській Аравії, ОАЕ або Катару, він бачить, як усі його схиляють до переговорів з Америкою, щоб та змогла зберегти свій вплив в Афганістані! Разом з тим, якщо б «Талібан» усвідомлював, наскільки Америка ослабла, раз опустилась до переговорів і примушує своїх агентів усіма шляхами умовити «Талібан» вести з нею діалог... якщо б «Талібан» розумів, у якому жахливому глухому куті опинилась Америка і як настраждались її війська за ці 17 років героїчного джихаду «Талібану»... якщо б «Талібан» пов’язував нужду Америки у переговорах з «Талібаном» сьогодні з тим, як іще учора вона билась проти нього, звинувачуючи у тероризмі лише за те, що «Талібан» насмілився чинити опір її власному державному терору... якщо б «Талібан» усвідомлював усе це, то вже заявив би про фактичну, неофіційну поразку Америки в Афганістані. Тому, доки так не трапилось, Америка хоче якомога швидше вийти із стану поразки, вийти із Афганістану, доки зовсім не осоромилась і стало ясно, що її час як світового лідера доходить кінця ... «Талібан» повинен, навпаки, використати цей шанс, натиснути військовою силою на Америку і вигнати її і країни, принижену і розбиту, а не давати їй час віддихатися, вирушаючи на переговори, які Америка порушить при першій же можливості, адже сказав Всевишній:

لَا يَرْقُبُونَ فِي مُؤْمِنٍ إِلًّا وَلَا ذِمَّةً ۚوَأُولَـٰئِكَ هُمُ الْمُعْتَدُونَ

«Вони не дотримуються у відношенні віруючих ані родинних, ані договірних зобов’язань. Вони — злочинці!» (9:10).

Так або інакше, «Талібан» не зможе добитися американської прихильності, і США не наситяться ніякими компромісними рішеннями, доки «Талібан» не погодиться з їх впливом в Афганістані, і нехай навіть представники Америки посміхаються представникам «Талібану» в обличчя, проте у їх серцях прихована величезна ненависть!

6. Враховуючи усе вищесказане, дуже сумно було бачити, як «Талібан» вирушив на переговори у Досі, що тривали там шість днів, — переговори, які стали початком прогресу спільних перегорів з рухом «Талібан»:

«В інтерв’ю агентству «Анадолу» один із представників «Талібану» Вахід Мауджада заявив, що обидві сторони дійшли згоди у більшій мірі у питанні виведення іноземних сил із Афганістану, а також, що Афганістан не буде становити із себе загрози ніякій іншій країні у світі. Він додав, що «Талібан» зі свого боку приєднався до забезпеченню мирного процесу для захисту міжнародної «безпеки». Потім він додав: «Мирний процес не був завершений у Досі з причини деяких технічних проблем і розробки угоди» (агентство «Анадолу», 26.01.2019).

Агентство «Рейтерз», посилаючись на представників «Талібану», 26.01.2019 опублікувало: «Вони погодились з Вашингтоном відносно деяких пунктів, які будуть внесені в остаточний текст угоди. Один із цих пунктів гласить про обов’язкове виведення іноземних сил із Афганістану на протязі 18 місяців з дня підписання угоди. В обмін на це «Талібан» гарантує, що не дозволить таким організаціям як «ІДІЛ» та «Аль-Каїда», діяти на території Афганістану проти Америки...». «Рейтерз» підкреслив, що недопущення «ІДІЛ» та «Аль-Каїди» означає бажання Америки надати «Талібану» місце у діючому режимі Афганістану, вимагаючи в обмін на це пригнічувати будь-які інші організації, використовуючи «Талібан» для цієї мети.

7. Також заяви американських чиновників підтверджують заяви представників «Талібану»:

Через шість днів обговорень з представниками «Талібану» у Катарі спецпосланець США Залмай Халілзад на своїй сторінці у «Твіттері» написав: «Засідання, проведені тут, були більш плідними, аніж раніше. Ми добились значного прогресу по життєво важливим питанням» (dw.com/ar, 26.01.2019).

Міністр оборони США Патрік Шенахен 28.01.2019 заявив з приводу мирних переговорів з «Талібаном»: «Я б сказав, що були досягнуті обнадійливі результати» (alhurra.com, 28.01.2019).

8. Угода у Досі вважається найбільшим упущенням для «Талібану», отвором у його стіні, до цього цільної та міцної. Тепер маріонетковий уряд Афганістану буде цю стіну руйнувати. Незважаючи на деякі колишні заяви «Талібану» про те, що він не буде вести переговори з урядом у Кабулі, США заявили, що угода з урядом у Кабулі обов’язково повинна відбутись, а інакше усі переговори нічого не варті. А оскільки «Талібан» усе ж таки вирушив на переговори у Досі з представником США, то це означає, що агенти США будуть штовхати «Талібан» та уряд у Кабулі до переговорів між собою. Відповідно, можна сказати, що через 17 років війни Америка побачила світло у кінці тунелю і готова іти до нього, покидаючи Афганістан... Вона буде боротись з щирими політиками всередині «Талібану», буде постійно трясти перед ними текстом угоди, здіймаючи цим бурю із пилу, під прикриттям якої вона виведе свої війська із Афганістану.

9. Тому рух «Талібан», як і усі муджахіди, які чинять опір американським хрестоносцям та усьому блоку НАТО, не повинні іти на компроміси з Америкою та її місцевим маріонетковим режимом, не повинні брати участь з цим режимом у правлінні, а повинні продовжувати боротьбу до переможного кінця, доки Америка не виповзе із Афганістану приниженою та розбитою. Війна — час терпіння. Америка б ніколи не погодилась на переговори, якщо б не ослабла, а ослабила її воля до перемоги у війні проти муджахідів. Нехай «Талібан» буде обережний і не потрапить у пастку переговорів, які означають для Америки та усього Заходу згоду «Талібану» іти на поступки, через які Америка може виторгувати для себе бажані умови, тобто перемогти «Талібан» за столом переговорів, не проливаючи ані краплі крові і не витрачаючи грошей! Згідно таким політичним поняттям діє Америка...

Америка — злочинна держава, яку треба привести до відповіді за агресію та злочини. Вона вбила, поранила, понівечила, вимусила до еміграції мільйони афганців, зруйнувавши їх країну. Її злочинам немає рахунку, вони рівнозначні з злочинами СРСР, якщо не більше... Так само, як СРСР виповз із Афганістану приниженим, так само і Америка виповзе, якщо рух «Талібан» буде упинено іти по початковому шляху до первинної мети, б’ючись проти Америки та проявляючи терпіння у цьому. Аллах обіцяв терплячим та стійким перемогу, навіть якщо ворог сильніше.

قَالَ الَّذِينَ يَظُنُّونَ أَنَّهُم مُّلَاقُو اللَّـهِ كَم مِّن فِئَةٍ قَلِيلَةٍ غَلَبَتْ فِئَةً كَثِيرَةً بِإِذْنِ اللَّـهِ ۗوَاللَّـهُ مَعَ الصَّابِرِينَ

«Але ті, які були переконані у тому, що зустрінуться з Аллахом, сказали: «Скільки нечисленних загонів перемогло численні загони з волі Аллаха!». Адже Аллах — з терплячими» (2:249).

Неможна «Талібану» розділяти правління з маріонетковим режимом Афганістану. Режим треба знищити і встановити правління Ісламу — Халіфат за методом пророцтва, про прихід якого нас сповістив Посланець Аллаха (с.а.с.), сказавши:

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«Потім прийде Халіфат за методом пророцтва».

Сказав Всевишній:

لِمِثْلِ هَذَا فَلْيَعْمَلِ الْعَامِلُونَ

«Заради такого нехай працюють трудівники!» (37:61).


1 Джумада аль-ахіра 1440 р.х.
06.02.2019 р.