Західні держави та низка міні-країн ісламського світу, у тому числі і Судан, зійшлися на подоланні протиріч заради проголошення історичної декларації ООН, яка включає у себе кодекс поведінки по боротьбі з насильством по відношенню до жінок. Наприкінці переговорів, що тривали два тижні, у Нью-Йорку Ірані, Лівії та Судані, Ватикан та низка інших ісламських країн дуже сильно відстоювали пропозицію про включення до цієї декларації пункту, який проголошує про те, що «насильство по відношенню до жінок та дівчаток не може бути виправдано ніякими (звичаями або традиціями або релігійними міркуваннями). Голова сприяння та політики у міжнародній коаліції жіночого здоров’я (Shannon Movalska) заявила, що це перемога для жінок та дівчаток. І ця перемога могла б просунутись і далі до визнання насильства по відношенню до лесбіянок та транссексуалів.
Насильство по відношенню до жінок – це правдоподібне слово, яким прикривають брехню. Насильство у західній капіталістичній культурі передбачає усунення усіх видів природних відмінностей поміж чоловіками та жінками у питаннях ролей (призначень) та законів. Це, у свою чергу, означає скасування шаріатської постанови про головування чоловіка над жінкою, як один із проявів насильства та дискримінації по відношенню до жінок. Оскільки декларація вимагає замінити головування на партнерство. Також, згідно до розуміння цих держав, насильство означає нерівність у законах укладання шлюбу, як, наприклад, багатоженство, після – розлучний період очікування (ідда), опікунство та шлюбний майновий подарунок (махр), а також утримання чоловіком своєї родини. Усе це, у їх розумінні, вважається насильством, яке необхідно присікти і скасувати усі положення, пов’язані з ним.
Найнебезпечнішим у цій декларації слугує те, що вона повністю прирівнює чоловіка та жінку у питаннях спадкоємства, а також в однаковій мірі розподіляє сімейні ролі поміж чоловіком та жінкою. Як, наприклад, питання витрачання на утримання, дбання за дітьми, управління домашніми справами. І усе це на підґрунті того, що нерівність – це насильство по відношенню до жінки. У декларації також говориться про те, що присудження права на розлучення лише у чоловіка є одним із проявів дискримінації і насильства по відношенню до жінок, і про необхідність вилучення цього права у чоловіка і передачі його у розпорядження суду (судової інстанції). Як і говориться про повний розділ усього майна після розлучення. Також декларація говорить про те, що запитування дозволу жінки у чоловіка на подорож, ведення бізнес-діяльності, вихід на вулицю або на інші справи, вважається проявом насильства по відношенню до жінки.
Окрім цього, декларація вимагає наділити представниць нетрадиційних секс-орієнтацій усіма правами, захистом та повагою. Як і надати дівчині повну свободу вибору собі статі та сексуального партнера, а також підвищити вік для вступу до шлюбу, забезпечити дівчат підліткового віку контрацепцією (презервативами) та навчити їх користуванню поруч із легалізацією абортів, щоб уникнути небажаної вагітності. І усе це під пресловутою назвою права сексуального та репродуктивного здоров’я. Як огидно те, що вони роблять!
Це лише мала частина цієї нової, але добре забутої старої декларації. Насправді, це кульмінація зусиль, витрачених на попередніх конференціях Сідва, Пекін, Каїр та інші. Це один із пакетів міжнародного законодавства та конвенцій, скерованих у першу чергу проти ісламської релігії, її соціальної системи, яка регулює стосунки між чоловіками та жінками згідно до істинних законів та рішень, виведеними із Корану та Сунни.
Захищати закони Ісламу перед ними – зайве. Закони Ісламу ніколи не були предметом звинувачення. Бо вони від Всезнаючого та Мудрого Творця світів та мають перевагу над усіма існуючими міркуваннями. Тим не меш, хотілося б сказати тим, хто підписали цю декларацію, що вони пожнуть кінець своїх злісних діянь, і гнів Аллаха неминуче наздожене їх. І держава Халіфат, яка встановиться незабаром з дозволу Аллаха воздасть їх заслужену міру покарання.
О, правителі-запроданці! Ви не представляєте цнотливих мусульманок, які покірно дотримуються законів Господа людей! Невже ви бажаєте цього своїм матерям?! Невже ви бажаєте цього своїм донькам та жінкам?! Або ви сліпі і не бачите, що керуєте не тим, що ниспослав Аллах?!
О, Аллах! Ми скаржимося Тобі на цих нікчемних правителів (Рувайбідат) сьогоднішнього часу, які кинули Твоїх рабів у безодню гріхів та приниження, вони відповіли шайтану та не чують Твоє рішення!
О, мусульмани! Як ви можете погоджуватися з цим великим злом і мовчати у відношенні нього?! Невже ви не боїтесь гніву та покарання Всевишнього Аллаха?! Бо Посланець Аллаха ﷺ казав: «Аллах не карає народ за дії окремих осіб, доки цей народ не бачить зло, яке коять ці окремі особи, і, будучи здатним змінити його, не робить цього. Коли вони вчиняють так, Аллах карає їх усіх»(Збірка хадісів імама Ахмада «Муснад»)
О, Аллах! Прискор нам прихід такого халіфа, як Мутасім, який захистив би честь та гідність чистих мусульманок від нікчемних правителів (Рувайбідат) та їх огидних хазяїв!
(Збірка хадісів імама Ахмад «Муснад»)
Офіційний представник ХТ, Судан
№ 04/2013
Понеділок, 06 Джумада аль-Уля 1434 р.х.
18/03/2013
