Наслідки нападу на газету «Charlie Hebdo»

Прес-релізи ЦІО
Друкарня

Президент Франції Франсуа Олланд у своїй промові на щорічній зустрічі французьких послів і дипломатів у п’ятницю 16.01.2015 р. заявив: «Ми у Франції не боремося з релігією, але ми повинні боротися з тероризмом і ненавистю». Він підкреслив, що «Франція є прибічником свободи висловлення думки, вона ніколи не буде вести переговори відносно цих цінностей». Ці слова Олланд сказав після нещодавнього нападу на редакцію газети «Charlie Hebdo», під час якого два молодих мусульманина, захищаючи Посланця Аллаха ﷺ, помстилися злочинцям, які працювали у видавництві цієї газети, які своїми карикатурами ображали Пророка Мухаммада ﷺ.

У 2007 році дві ісламські групи у Франції подавали в суд на «Charlie Hebdo» за те, що ця газета оприлюднила датські карикатури, що зображують Пророка Мухаммада ﷺ. Але суди Франції відхилили справу з тієї причини, що «малюнки відповідають законам свободи висловлення думки і не є нападками на Іслам». Юристи Асоціації французьких мусульман у 2012 році подали позов проти газети, що видається у Парижі, через «провокацію, приниження і підбурювання до ненависті за ознакою релігійної приналежності». Однак несправедливі французькі закони включають у себе лише три релігії, які вони захищають – католицтво, протестантизм та іудаїзм, і не включають у себе Іслам. Головний редактор «Charlie Hebdo» тоді сказав: «Ми і так знали, що суд не відбудеться, оскільки Іслам – поза межами закону».

Франція, яка претендує на те, що вона є країною, яка уособлює свободу і демократію, іще нещодавно заборонила одягати вуаль (нікаб). Вона забороняє ображати євреїв у будь-якій формі. Кожний хто наважився піддати сумніву те, що вони називають «Голокост» (Holocaust), несе кримінальну відповідальність. Франція – володарка залитих кров’ю місцевих жителів колоній, де, поселившись, французи проливали кров невинних людей – починаючи від Алжиру і завершуючи В’єтнамом. Потім Франція розширила свій список злочинів, якими підтвердила свою ворожість у відношенні до Ісламу і мусульман, коли вона захистила ополчення християн у Центральній Африці, які скоїли криваві злочини проти наших братів-мусульман. Це були вбивства у найжахливішій формі, побиття до смерті, відрубування кінцівок, розривання тіла на шматки, обпалювання вогнем частин тіл мусульман і поїдання їх м’яса…І усе це не дивує нас, оскільки Всевишній Аллах сказав нам про ворожнечу невірних народів до Ісламу і мусульман та про їх боротьбу проти них:

قَدْ بَدَتِ الْبَغْضَاءُ مِنْ أَفْوَاهِهِمْ وَمَا تُخْفِي صُدُورُهُمْ أَكْبَرُ

«Ненависть вже проявилася у них на вустах, але в їх серцях криється іще більша ненависть» (03:118).

Також про це кажуть нам слова Всевишнього Аллаха:

وَلا يَزَالُونَ يُقَاتِلُونَكُمْ حَتَّى يَرُدُّوكُمْ عَنْ دِينِكُمْ إِنِ اسْتَطَاعُوا

«Вони не припинять битися з вами, поки не відвернуть від вашої релігії, якщо тільки зможуть» (2:217).

Але коли низка мусульманських правителів, у тому числі – прем’єр-міністр Тунісу, беруть участь у марші солідарності зі злочинцями, це вказує нам на причину сміливості цих хрестоносців і на відкритий прояв ворожнечі проти Ісламу і мусульман. А в цей час вищезгадана газета вперто і наполегливо публікує іще більшу кількість карикатур у своєму номері за 14.01.2015. Вони розуміють, що застраховані від помсти мусульман, вони побачили, що жоден не буде звітувати і утримувати їх від вчинюваного ними беззаконня і образи пана посланців ﷺ.

О Ісламська Умма, для вас вже стало очевидно, що низка лих, які відбуваються з нами, -  від рук колоніальних держав і їх агентів з числа правителів. І усі ці лиха не завершаться без втручання праведної держави Халіфат, яка об’єднає мусульман під стягом одного імама – об’єднає їх воєдино і правитиме законами Аллаха, яка поведе муджахідів проти тих, хто бажає поневолити нашу Умму і спаплюжити наші святині. Опір цим безбожникам не повинен бути у формі окремих, індивідуальних операцій тут і там, особливо коли мусульманські правителі відстежують кожного ревного до своєї релігії мусульманина – кожного, хто працює для піднесення слів Аллаха. Ці агенти-правителі роблять це за наказом своїх західних хазяїв. Щоб цей опір був правильним та достатнім для захисту святинь і стримування агресорів, він повинен відбуватися після побудування другого праведного Халіфату на основі методу пророкування. Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Воістину, Імам – це щит, за яким бються і яким захищаються».

إِنَّ اللَّهَ لا يُغَيِّرُ مَا بِقَوْمٍ حَتَّى يُغَيِّرُوا مَا بِأَنْفُسِهِمْ

«Воістину, Аллах не змінює положення людей, поки вони не змінять самих себе» (13:11).


Усман Баххаш
Керівник Центрального прес-бюро Хізб ут-Тахрір
27 Рабі уль-авваль 1436 р.х.
18.01.2015
№ 012 / 1436 h