بسم الله الرحمن الرحيم
((وَمَا نَقَمُوا مِنْهُمْ إِلاَّ أَن يُؤْمِنُوا بِاللَّهِ الْعَزِيزِ الْحَمِيدِ))
«Вони виміщали їм лише за те, що ті увірували в Аллаха Могутнього, Хвалимого» [Аль-Бурудж: 8]
Навід Бут, добре відомий і широко шанований офіційний представник Хізб ут-Тахрір у вілаяті Пакистан, усе іще утримується після його викрадення головорізами режиму. З моменту викрадення 11 травня 2012р минуло вже майже два роки. Неодноразове викриття Навідом колоніальних змов проти мусульман і наявність у нього чіткого уявлення про те, що правління релігії Іслам принесе благо (хайр) ісламському світові і за його межами, викликало сильне обурення зрадників у політичному у військовому керівництві. Тому, щоб змусити його замовкнути, ці тирани мобілізувалися згідно з політикою своїх колоніальних хазяїв, які борються із закликом до Халіфату всюди, де б він не виникав, від Сирії до Узбекистану. Таким чином, гнобителі додали до своїх чисельних злочинів проти Ісламу переслідування всюди Навіда, допоки їх головорізи не схопили його на очах у його малих дітей. Аж до сьогоднішнього дня, вони не обмежилися тільки ув’язненням Навіда, вони розгорнули кампанію переслідувань братів з Хізб ут-Тахрір. Більше того, степінь їх обурення такий, що вони посилають бандитів навздогін за ними, де б вони не знаходилися, де б не намагалися звернутися до народу з промовою чи шляхом розповсюдження листівок, навіть якщо ці заходи були незначними!
О мусульмани Пакистану!
Жаль і відчай не мають відношення до Навіда, іншаАллах, адже він слідує тому самому шляхові своїх попередників, закликаючи до добра і долаючи труднощі на цьому шляху, як це робили Пророки (а.с.), сподвижники (р.а.) й усі ті, хто слідує за ними до істини і справедливості. Навіть тривала розлука з родиною не є причиною для жалю і відчаю, адже в цьому є обіцянка Аллаха ﷻ, що добро полягає в тому, щоб об’єднатися разом зі своїми родинами не у короткому проміжку тлінного життя, а у вигляді благословенного, не маючого кінця возз’єднання у вічному перебуванні в Раю. Аллах ﷻ сказав:
((جَنَّـتُ عَدْنٍ يَدْخُلُونَهَا وَمَنْ صَلَحَ مِنْ ءَابَائِهِمْ وَأَزْوَجِهِمْ وَذُرِّيَّاتِهِمْ وَالمَلَـئِكَةُ يَدْخُلُونَ عَلَيْهِمْ مِّن كُلِّ بَابٍ))
«Сади Едему, у які вони увійдуть разом зі своїми праведними батьками, дружинами і нащадками. Янголи будуть входити до них через будь-які ворота». [Ар-Рад:23].
Жодні пригноблення, з якими зіштовхуються ті, хто закликає до Ісламу, не стануть причиною засмучення і відчаю, адже дані пригноблення підтверджують наближення перемоги. Без сумнівів, випробування полум’ям загартовує віру в Аллаха ﷻ, а вдоволення Аллаха ﷻ, Його допомога і Його перемога досягаються істинним чином. Воістину, Аллах ﷻ сказав:
أَمْ حَسِبْتُمْ أَن تَدْخُلُواْ الْجَنَّةَ وَلَمَّا يَأْتِكُم مَّثَلُ الَّذِينَ خَلَوْاْ مِن قَبْلِكُم مَّسَّتْهُمُ الْبَأْسَآءُ وَالضَّرَّآءُ وَزُلْزِلُواْ حَتَّى يَقُولَ الرَّسُولُ َالَّذِينَ ءَامَنُواْ مَعَهُ مَتَى نَصْرُ اللَّهِ أَلاَ إِنَّ نَصْرَ اللَّهِ قَرِيبٌ
«Чи ви вважали, що увійдете до Раю, не зазнавши того, що спіткало ваших попередників? Їх вражали злидні і хвороби. Вони переживали такі потрясіння, що Посланець і ті, хто увірував разом з ним, говорили: «Коли ж прийде допомога Аллаха?» Воістину, допомога Аллаха близько». [Аль-Бакара: 214]
Так, дійсно, жаль і відчай не відносяться до тих, хто виконує свої обов’язки перед Аллахом ﷻ підвищуючи слово істини перед тираном. Навпаки, жаль і відчай більше відносяться до самих тиранів, які переслідують тих, хто закликає до Ісламу замість того, щоб дослухатися до їх заклику. Аллах ﷻ говорить:
((إِنَّ الَّذِينَ فَتَنُوا الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ ثُمَّ لَمْ يَتُوبُوا فَلَهُمْ عَذَابُ جَهَنَّمَ وَلَهُمْ عَذَابُ الْحَرِيقِ))
«Тим, які піддали спокусі віруючих чоловіків і жінок і не покаялися, приготовані муки в Гієні, муки від обпалюючого Полум’я». [Аль-Бурудж: 10].
А також жаль і відчай відносяться до тих, хто видає накази для пригноблення, і відносяться до бандитів, чиїми руками, очами і вухами виконуються дані накази, сліпо слідуючи тим, хто не підкорюється Аллаху ﷻ і Його Посланцю ﷺ. Аллах ﷻ сказав:
((وَقَالُوا رَبَّنَا إِنَّا أَطَعْنَا سَادَتَنَا وَكُبَرَاءَنَا فَأَضَلُّونَا السَّبِيلَ ))
«Вони скажуть: «Господь наш! Ми підкорялися нашим старійшинам і нашій знаті, і вони збили нас зі шляху». [Аль-Ахзаб: 67].
О збройні сили Пакистану!
Викрадення і переслідування тих, хто закликає до Ісламу є всього лише одним з пригноблень, що чиняться сьогодні зрадниками у військово-політичному керівництві. У дійсності ж, вони скоїли усе можливі види пригноблень у вищому степені, кидаючи країну беззахисною перед ворогом і народ, знемагаючий у труднощах і злиднях. І допоки триватиме цей гніт, смиренність перед ворогами і жахаюче виконання куфру, ми завжди будемо піддані приниженню, відчаю, крайнім стражданням і покаранню. Аллах ﷻ говорить:
وَاتَّقُوا فِتْنَةً لاَ تُصِيبَنَّ الَّذِينَ ظَلَمُوا مِنْكُمْ خَاصَّةً وَاعْلَمُوا أَنَّ اللَّهَ شَدِيدُ الْعِقَابِ
«Бійтеся спокуси, яка вразить не тільки тих із вас, хто був несправедливий. І знайте, що Аллах суворий у покаранні». [Аль-Анфаль: 25].
Посланець Аллаха (с.а.в.) сказав: «Якщо люди є свідками гнобителя і не зв’язують його по руках (не перешкоджають йому), то Аллах покриє їх усіх покаранням». [Абу Дауд, Ат-Тірмізі, Ібн Маджа].
Факт того, що дана тиранія досі триває, лежить цілком на вас, оскільки ви є з точки зору Ісламу – людьми Нусрату, матеріальної підтримки, здатними завершити правління куфру і відновити ісламське правління. Без сумнівів, саме за допомогою звернення до ваших попередників з числа людей зброї, Посланець Аллаха ﷺ відкинув правління куфру і позбавив його фізичної підтримки, від якої залежало його виживання. Він ﷺ ретельно шукав сильних із них, вибираючи матеріально спроможних, звертаючись до них: «Чи володіють ваші люди силою?», і відкидав допомогу тих, хто був занадто слабкий, щоб захистити Іслам від його ворогів. Відповідно, він зустрічався з багатьма племенами, включаючи Бану Кальб, Бану Ханіфа, Бану Амр бін Са’асах, Бану Кінда і Бану Шайбан. Він ﷺ був терпляче наполегливий у даній методології, доки Аллах не дарував сприятливе завершення у справі Нусрату за допомогою Ансарів (р.а.), малочисельною, але щирою і відважною групою з числа людей зброї. І таким чином, Нусрат був забезпечений методом пророкування у якості ісламського правління, перетворивши розірваний і розділений Ясріб у потужний маяк Ісламу, Мадіну аль-Манаввара.
О збройні сили Пакистану!
Люди, подібні до Навіда, не є несподіванкою чи виключенням, оскільки ґрунт підготований для хоробрих дій, сповнених іманом. Коли ми уперше сприйняли Іслам, в епоху Праведного Халіфату, ми, як мусульмани, проливали кров і посилено трудилися в ім’я Ісламу. Ми були переможцями над силами куфру, здійснюючи правління Ісламу на протязі сотень років таким чином, що Індійський субконтинент став предметом заздрощів для всього світу. Ми зросили цю землю своєю кров’ю, безстрашно чинячи опір більше двохсот років невірному британському пануванню. Ми змусили їх вивести британські війська за умови, що вони ніколи не наважаться повернутися, щоб Пакистан мав можливість з’явитися в ім’я Ісламу. У період розділу мусульманської Індії ми віддали свої життя сотнями тисяч, не лічачи мучеників, заради вдоволення Аллаха ﷻ.
По сьогоднішній день Іслам тече у наших жилах, це є нашою справою і ми живемо заради неї. І сьогодні, у даний момент метод пророкування по встановленню Ісламу потребує допомоги свого народу, тобто кожного з вас. Тому стережіться того, щоб втратити своє власне майбутнє заради мирських зисків клятвопорушників, які оскверняють ряди нашого керівництва, у вигляді режиму Рахіля-Шаріфа! Забезпечте повернення Халіфату за методом пророкування, надавши допомогу Хізб ут-Тахрір під керівництвом його Аміра, видатного правознавця і політичного діяча, шейха Ата ібн Халіля Абу ар-Рашти. Ті, хто іще не відгукнулися, повинні зробити це зараз, коли робота зі встановлення Халіфату близиться до завершення, а не тільки починається. Так відгукніться ж і знайте, що жоден не зможе заподіяти вам шкоду без дозволу на те Аллаха ﷻ, а також усвідомте те, що віруючий не боїться нікого, окрім Аллаха ﷻ. Аллах ﷻ сказав:
((أَتَخْشَوْنَهُمْ فَاللَّهُ أَحَقُّ أَنْ تَخْشَوْهُ إِنْ كُنتُمْ مُؤْمِنِينَ))
«Невже ви не битиметеся з людьми, які порушили свої клятви і мали намір вигнати Посланця? Вони почали першими. Невже ви боїтеся їх? Вам слід більше боятися Аллаха, якщо ви є віруючими». [Ат-Тауба: 13].
27 Джумада аль-уля 1435 р.х.
2014/03/28
Хізб ут-Тахрір вілаят Пакистан
