Новина:
Звільнення сирійських міст і падіння злочинного режиму з дивною швидкістю.
Коментар:
Після десятиріч злочинного, порочного і зрадницького правління падіння тирану Дамаску і його режиму вранці минулої неділі стало значною історичною подією. Через майже 14 років з початку революції в Сирії, в ході якої злочинний режим уніс життя понад мільйону людей, вимусив біля 14 мільйонів покинути свої дома і перетворив на руїни цілі міста і райони, ця подія принесла радість мусульманам по усьому світу, особливо тим, хто постраждав в дорогій серцю Сирії.
Наша радість від звільнення більшості міст і сіл Сирії та їх повернення до рук народу не повинна ослабити нашу пильність перед лицем задумів Америки — головного джерела тиранії у світі. Саме вона підтримувала цей режим десятиріччями і не давала йому рухнути багато років з початку благословенної революції. Тепер її ціль — прискорити політичне врегулювання в межах свого плану. Ми просимо Всевишнього Аллаха зруйнувати її задуми, а також плани її союзників і агентів, і дарувати благополучний ісход богобоязливим.
Політичне врегулювання, до якого прагне Америка, не передбачає місця для Ірану, який розраховує отримати в ньому значну частку. Раніше Америка, швидше за усе, розглядала можливість винагородити Іран за його роль у підтримці сирійського режиму у перші роки революції, щоб завадити створенню Ісламської Держава в Сирії. Проте крах і ослаблення іранських союзників в Лівані внесли корективи до цих планів, що у багато чому відображає і ситуацію всередині самого Лівану.
Щодо Росії, то є очевидним, що вона відійшла від активного втручання до поточних подій і не вжила значних військових кроків для запобігання падінню режиму. Швидше за усе, це пов’язано з угодою по Україні, яка для неї є набагато важливішою, аніж Сирія.
Політичне врегулювання, над яким працювала Америка, повинно було покласти край кризі на основі угоди між режимом і опозицією. Проте стрімке просунення повстанців, як лісова пожежа, і швидкий розпад сил режиму зірвали сценарій, намічений Америкою. Режим не зміг протриматись досить довго, щоб почати переговори про припинення вогню, необхідного для підготовки до діалогу і початку перехідного етапу. В результаті Сирія за одну ніч опинилась під фактичним контролем лідера військових дій повстанців.
Тим не менш цей неочікуваний поворот, швидше за усе, не приведе до зміни американського плану відносно майбутнього Сирії. Цей план передбачає розділення Сирії на автономні кантональні утворення з конфесійною і етнічною специфікою під видом децентралізації чи федералізму. Кожна автономна одиниця буде знаходитись або під прямим контролем США, або під патронажем регіональних держав.
США вважають, що роки війни в Сирії, які призвели до розділення територій на зони впливу, сформували реальність, яка готує підґрунтя для створення кантонів в майбутній Сирії. Ці зміни планується узаконити через конституційні реформи, «національні діалоги» і майбутні політичні угоди.
Правда, шанси на створення кантону на узбережжі для алавітської общини знизились через крах режиму і сміливий вихід мусульман в Латакії і Тартусі на вулиці. Проте, швидше за усе, США знайдуть спосіб створити умови для реалізації цього проекту. Щодо курдського кантону на сході Євфрату, він вже практично готовий, як це було з Іранським Курдистаном після американського вторгнення в 2003 році, коли його пізніше закріпили конституційно. В їх планах можуть бути і інші кантони в інших регіонах, наприклад, в Ес-Сувейді, яка може стати плацдармом для створення друзського кантону.
Безперечно, держава, яку США прагнуть встановити в Сирії, незалежно від її форми, системи і конституції, буде світською, заснованою на світському законодавстві. Така держава стане «слухняним і керованим» членом спільноти дрібних залежних країн, інтегрованих в так звану міжнародну спільноту.
Звільнення більшої частини від Сирії від банд невір’я стало грандіозною подією, яка принесла радість і тріумфування в серцях віруючих. Чи зможуть муджахіди завершити цю радість, продовжуючи джихад для звільнення усієї Сирії, щоб не допустити її розділення? Якщо їм вдасться покласти край обговоренням про створення парламентської громадянської держави та інших підступних ідей, то Сирія зможе стати державою, яка живе по законам Аллаха, де будуть забезпечені справедливість і благополуччя для усіх її жителів, як мусульман, так і немусульман. Така держава зможе стати ядром для створення ісламського Халіфату, який врятує Аль-Аксу, підтримає Газу і звільнить усю Палестину. Чому б і ні, адже Сирія — це Шам, серце Ісламу, яке Аллах обіцяв берегти і захищати. Саме із Шаму у перші сторіччя Ісламу почались великі завоювання, які досягли кордонів Китаю на сході і берегів Атлантики на заході. Саме з Шаму Салахуддін почав свій шлях, щоб звільнити Аль-Аксу від хрестоносців.
Нехай направить Аллах муджахідів на шлях, яким Він буде задоволений, зміцнить їх кроки і дарує їм успіх в досягненні благородної цілі.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ахмад аль-Касас
Член Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
10 Джумада ас-Сані 1446 р.х.
12 грудня 2024 р.
