Новина:
Сирійські повстанці увійшли до міста Хама. Повідомляється про жорсткі зіткнення між силами режиму і опозицією. (Milliyet, 04\12\2024).
Коментар:
27 листопада 2024 року сирійські опозиційні сили, особливо ті, які знаходились в Ідлібі, знов вивели сирійське питання на світовий рівень, який майже був забутий. Вони встановили контроль над усією територією Алеппо і Ідлібу, заставши зненацька режим Асада і поіранські сили. Муджахіди показали усьому світу, що революція в Шамі не померла, вона жива, і минулий час був лише перепочинком, революція може спалахнути з новою силою у будь-яку мить.
Ці події показали, що якщо б Америка не втрутилась, вводячи своїх агентів до регіону для підтримки свого ставленика Асада і утримання його при владі, його режим пав би іще на самому початку революції. Тому Америка, прагнучи запобігти появі непідконтрольної їй влади, такої як Халіфат, почала активно вручатись до сирійського конфлікту. В 2013 році за вказівкою Америки до конфлікту втрутилась іранська партія. Коли вона не справилась з народною революцією, яка змітає усе на своєму шляху, в 2015 році Америка долучила російського ведмедя, використавши його амбіції стати світовою державою. Незважаючи на те, що режим Асада знаходиться під захистом свого міжнародного покровителя, він застосовував бочкові бомби, а Росія завдавала руйнівних повітряних ударів, знищуючи як людей, так і будівлі, але їм не вдалось зломити опір і непохитність сирійського народу. Коли Росія також виявилась нездатною добитись успіху, Америка задіяла Туреччину, організувавши операції «Щит Євфрату» і «Оливкова гілка», ціль яких полягала в ослабленні опозиції. В результаті цих дій Алеппо був переданий режиму Асада за допомогою низки змов і інтриг.
Тому революціонери повинні рішуче відкинути будь-які хибні рішення чи змови, незалежно від їх джерела, будь то Америка чи Туреччина, якщо їх ціль не полягає у скиненні тиранічного режиму в Дамаску і встановленні ісламської системи. Неможна чекати блага від таких держав, як Америка і Туреччина. Сподіватись на їх допомогу є рівносильним очікуванню добра від Ібліса.
У іранської партії проблеми в Лівані, а Росія стикається з серйозними проблемами в Україні. Сирійської опозиції необхідно скористатись цієї можливістю, щоб завдати удар по Дамаску — ламкому режиму, чия сила не міцніше житла із павутиння. Серед опозиції є ті, хто любить Іслам і прагне до встановлення держави на його основах. Продовжуйте вашу боротьбу, підсилюйте тиск на режим, щоб його існування назавжди залишилось у минулому.
Протягом понад 100 років Ісламська Умма переживає страждання і лиха, і з кожним днем її біль і горе тільки підсилюються. Палестина, Ліван, Ємен, Сирія — усі ці землі утопають в крові. Сини цієї Умми позбавлені щита, який захистив би їх кров, честь і гідність. Правителі мусульман знаходяться по один бік барикад, у той час як Умма знаходиться з іншого. Те, що відбувається в Сирії і Палестині, зокрема в Газі, є тому явним доказом. Сіоністське утворення — брати свиней і мавп, вже більше року веде війну на знищення в Газі. І замість того, щоб захистити пригноблених, ці правителі-зрадники допомагають і забезпечують безпеку єврейському утворенню.
Тому революціонери повинні усвідомити, що будь-який проект, не заснований на Халіфаті, незалежно від того, чи називається він перехідною адміністрацією чи якось інакше, є пасткою, якої слід уникати. Всевишній Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ تَنْصُرُوا اللَّهَ يَنْصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُمْ
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і утвердить ваші стопи» (47:7).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ерджан Текінбаш
4 Джумада ас-Сани 1446 р.х.
6 грудня 2024 р.
