Новина:
На спільній прес-конференції з ас-Сісі в Каїрі Ердоган заявив: «Палестинська проблема є центральною темою нашого спільного порядку денного. Гуманітарна трагедія у Газі триває. Ми працюємо спільно з Єгиптом над ініціативами, скерованими на встановлення миру у Газі, і якщо буде на то воля Аллаха, будемо продовжувати цю співпрацю. Ми зробимо увесь можливий внесок у відновлення Гази». (Hürriyet, 04.02.2026).
Коментар:
Ердоган вдавався до схожих формулювань і під час візиту до Саудівської Аравії, заявивши про готовність надати всебічної підтримки аж до військової участі заради встановлення міцного миру. Ці два ключових для американського колоніального проекту у регіоні гравця — Єгипет і Туреччина, а разом з ними і Саудівська Аравія, яка виступає у ролі «дійної корови», іще учора таврували один одного як вбивць, тиранів і фараонів, а сьогодні зійшлись, щоб виконати відведену їм роль у формування «нової Гази».
Сьогодні вони звертаються один до одного словом «брат», але це не має нічого спільного з щирим братством. Це усього лише вимушена маска, яку вони надягають, щоб зіграти роль, відведену їм Америкою. Завтра за тими же вказівками вони без вагань змінять її на маску насильства і тиранії, якщо того вимагатимуть інтереси США. Їх єдина кібла — Америка, яка призначає їм роль, де вони будуть тиранами, вбивцями, братами чи друзями.
Риторика про «міцний мир» і «встановлення миру», на якій Ердоган наполягав в Єгипті і Саудівській Аравії, насправді є нічим іншим, як проектом по роззброєнню муджахідів у Газі і зміцненню єврейського утворення — отруйного клинка, встромленого у бік Умми з подальшим вдавлюванням глибше у серце. Під приводом «міцного миру і стабільності» Ердоган, Салман і ас-Сісі прагнуть вивести палестинське питання із площини звільнення і перетворити його на звичайне питання «миру» з єврейським утворенням і уявного «братства» у межах так званих «Угод Авраама».
Крім того, риторика Ердогана про відновлення Гази — це не більше, ніж придушення зростаючого гніву мусульман, не більше ніж політичне заспокоєння, висунуте ним для виправдання своєї участі у плані Трампа, у так званій «Раді світу». Цією риторикою Ердоган переводить палестинське питання із площини звільнення і очищення мечеті Аль-Акса від бруду єврейського утворення у вузькі межі відновлення Гази і доставки гуманітарної допомоги. Він зображає відновлення і допомогу як політичний хабар, закликаний заглушити голос мусульман. Це обман і очевидна пастка, Газа потребує не тільки відновлення і гуманітарної підтримки, а перш за все армій Салахуддіна і Кутуза, які очистять її і усію Палестину від цього зла.
Той факт, що Ердоган і ас-Сісі, які володіють найбільшими у регіоні силами як в демографічному, так і у військовому плані і здатні за годину втопити єврейське утворення, оплакують разом гуманітарну трагедію, є відвертим знущанням над Уммою. Відповідальність за гуманітарну трагедію лежить на жалюгідних правителях мусульман на чолі з Ердоганом і ас-Сісі, які тримають армії запертими у казармах і обмежуються жалюгідними осудами злочинів геноциду і масових вбивств, скоюваних єврейським утворенням.
Таким чином, візит Ердогана до Саудівської Аравії і Єгипту є частиною американського плану по підготовці регіону і усуненню перешкод на шляху реалізації її проектів. Ціль цього плану — звести палестинське питання до меж гуманітарної допомоги, позбавивши його визвольного змісту і погасивши в Ісламській Уммі дух звільнення.
Ці маріонеткові правителі ніколи не звільнять Палестину за столами переговорів у Каїрі та Ер-Ріяді. Звільнити Палестину здатні лише армії — ті, які сокрушать кордони, нав’язані угодою Сайкса-Піко, скинуть встановлені колонізаторами маріонеткові режими і скерують свої сили до мечеті Аль-Акса.
