Корабель порятунку у мусульманському суспільстві

Хадіс
Друкарня

Разом з благородним хадісом (9)

З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного

Ми вітаємо вас, дорогі друзі з усього світу! Ми знов зустрічаємось з вами у черговому випуску нашої програми «Разом з благородним хадісом». І починаємо з найкращого привітання і найдобріших побажань: мир вам, милість Аллаха і Його благословення!

Передається в «Сахіху» аль-Бухарі: «Абу Нуайм повідомив, що Закарійя передав від Аміра, який сказав: «Я чув, як Нуман ібн Башир,нехай буде задоволений Аллах ними обома, передав від Пророка ﷺ:

مَثَلُ الْقَائِمِ عَلَى حُدُودِ اللهِ، وَالْوَاقِعِ فِيهَا كَمَثَلِ قَوْمٍ اسْتَهَمُوا عَلَى سَفِينَةٍ، فَأَصَابَ بَعْضُهُمْ أَعْلاَهَا، وَبَعْضُهُمْ أَسْفَلَهَا، فَكَانَ الَّذِينَ فِي أَسْفَلِهَا إِذَا اسْتَقَوْا مِنَ الْمَاءِ، مَرُّوا عَلَى مَنْ فَوْقَهُمْ، فَقَالُوا: لَوْ أَنَّا خَرَقْنَا فِي نَصِيبِنَا خَرْقاً، وَلَمْ نُؤْذِ مَنْ فَوْقَنَا، فَإِنْ يَتْرُكُوهُمْ وَمَا أَرَادُوا، هَلَكُوا جَمِيعاً، وَإِنْ أَخَذُوا عَلَى أَيْدِيهِمْ، نَجَوْا وَنَجَوْا جَمِيعاً

«Чоловік, не переступаючий кордонів Аллаха, і чоловік, переступаючий їх, подібні пасажирам одного корабля. Деякі пасажири зайняли верхню палубу, а деякі — нижню. Коли ті, хто перебував на нижній палубі мали потребу в воді, вони були вимушені пройти через тих, хто був на верхній палубі. Порадившись між собою, вони вирішили пробити дно корабля, щоб не турбувати людей на верхній палубі. Якщо ті, хто знаходяться на верхній палубі не зупинять їх від цього вчинку, і не схоплять їх за руки, то загинуть усі. А якщо зупинять, то усі врятуються».

Дорогі наші брати!

Для початку пояснимо зміст деяких виразів, наведених в хадісі, а потім перейдемо до загального роз’яснення.

«кордони Аллаха» — це заборони, які Аллах наклав на Своїх рабів, сказавши:

تِلْكَ حُدُودُ اللَّهِ فَلَا تَعْتَدُوهَا ۚ وَمَن يَتَعَدَّ حُدُودَ اللَّهِ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ

«Такими є обмеження Аллаха, не переступайте ж їх. А ті, які переступають обмеження Аллаха, є беззаконниками» (2:229).

«не переступаючий кордонів Аллаха» — це людина, яка утримує тих, хто, коячи заборонене, переступає їх.

«переступаючий кордони Аллаха» це той, хто робить заборонене, і є протилежністю першому, тобто утримуючому від порушень.

«Зайняли свої місця»: тобто провели жереб, і кожен отримав те місце, яке йому випало.

«пробити дно корабля», тобто зробити в ньому отвір.

«якщо не зупинити їх від цього вчинка»: якщо дати їм здійснити те, що вони замислили, не перешкоджаючи їм.

«і не схоплять їх за руки», — завадять їм.

Тепер поговоримо про загальний зміст хадісу. В Ісламі не існує абсолютних свобод, як це прийнято в капіталістичній системі. Навпаки, свободи в Ісламі обумовлені рамками. Мусульманин обмежений приписами Ісламу в усіх своїх словах, вчинках, переконаннях і поглядах. Щоб пояснити цю ідею, Посланець Аллаха ﷺ навів приклад, який відображає цю думку.

Цей приклад включає два образи, які відомі людям в усі часи і скрізь:

Перший образ — це не «не переступаючий кордонів Аллаха», який не приймає їх порушення.

Другий образ — це «переступаючий кордони Аллаха», який постійно порушує їх і занурюється у заборонене.

Подібне формулювання цього хадісу відповідає контексту і відображає реальність, оскільки протиставляє «не переступаючого кордонів Аллаха» і «переступаючого їх».

Доктор Субхі ас-Саліх, нехай помилує його Аллах, в коментарі до цьому хадісу зазначив: «Цікаво, що в «Сахіху» аль-Бухарі існує версія, яка не відповідає контексту хадісу, в ній говориться:

مَثَلُ المُدْهِنِ فِي حُدُودِ اللهِ

«Приклад людини, яка потурає у порушенні кордонів Аллаха». Це означає, що людина нехтує зобов’язаннями і не виправляє засуджуване». Хафіз Ібн Хаджар в своїй книзі «Фатх аль-Барі» сказав, що «це помилка передавача, оскільки «потураючий у порушенні кордонів» у цій версії сплутаний з «переступаючим їх»».

Замість того, щоб в хадісі фігурували два образи, як це припускає контекст, у помилковій версії обмежується приклад Пророка ﷺ одним образом. Але хвала Тому, хто ніколи не помиляється і не забуває!

Суть прикладу з двома образами є такою: люди кинули жереб за місця на двохпалубному кораблі. За результатами жеребу одні отримали верхню палубу, а інші — нижню. Ті, хто були на нижній палубі, маючи потребу в воді, були вимушені підніматись за нею нагору, що приносило незручності мешканцям верхньої палуби. Тоді нижні вирішили, що зможуть добувати воду, пробивши отвір на своїй палубі, щоб не турбувати тих, хто нагорі. Вони порахували, що свобідні у виборі дій, оскільки нижня палуба належить їм. Але вони не усвідомлювали, що їх вибір пов’язаний зі свободою їх братів нагорі і що, пробивши в своїй палубі отвір, вони погублять усіх. Вода, затопивши їх палубу, добереться і до верхньої, затопивши увесь корабель разом з його мешканцями.

Таким чином, мовчання тих, хто на верхній палубі, стає прямою причиною затоплення і загибелі усіх. Якщо ж вони утримають нижніх від пошкодження і пробивання отвору, то корабель продовжить свій шлях, пливучи з іменем Аллаха з волі Його і з Його турботою, і тоді врятуються усі на борту. Посланець Аллаха ﷺ порівняв тих, хто стоїть на стражі кордонів Аллаха і засуджує їх порушення, з пасажирами верхньої палуби, чиє засудження дозволяє врятувати корабель і усіх, хто на ньому. А тих, хто переступає кордони Аллаха і робить гріхи, він уподібнив пасажирам нижньої палуби, чиї дії ведуть до затоплення корабля водою і загибелі усіх пасажирів.

Читаючий цей хадіс може припустити, що згадування про двохпалубний корабель вказує на розвиненість пароплавства в районі Аравійського півострову. Проте не виключено, що цей приклад був алегорією, ймовірніше, Посланець Аллаха ﷺ ніколи не бачив кораблів з двома палубами, а можливо, взагалі не бачив кораблів і моря.

І незважаючи на те, що хадіс короткий, проте Посланець Аллаха ﷺ охопив в ньому суть свободи, визначив, де вона починається і де закінчується, а також вказав на її межі і аспекти. В хадісі помітна простота викладення і гармонія в побудові виразів і образів, незважаючи на глибину ідеї, яка лежить в основі хадісу. А як може бути інакше, якщо Пророк ﷺ сам говорить про себе:

أنَا أفْصَحُ العَرَبِ بَيدَ أنَّي مِنْ قُرَيشٍ

«Я найбільш красномовний із арабів, адже я із курайшитів»!

Дорогі друзі, дякуємо вам з увагу. Зустрінемось у наступному випуску, з дозволу Аллаха. А поки ми ввіряємо вас під захист і опіку Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.

 

Мухаммад Ахмад ан-Наді, Йорданія