Іслам — це певний спосіб життя, який відрізняється від інших ідеологій великою відзнакою. І вимагає від мусульман жити за певною системою, яка не змінюється і вимагає від них дотримуватися цієї системи, без якої вони ніяк не знайдуть розумного і психічного заспокоєння, і не знайдуть собі щастя.
Іслам — це сукупність понять про життя, які є певною точкою зору. І ці поняття в загальних рисах, тобто це загальне уявлення, яке вирішує всі людські проблеми про життя. З цих загальних уявлень виходять практичні рішення кожної проблеми людини, а це все обгрунтовано на інтелектуальній основі, під якою на увазі всі думки про життя і приймають інтелектуальну основу в якості критерію, на якій обгрунтована кожна думка.
Іслам зробив ці закони (рішення, думки) вихідними від доктрини. Таким чином Іслам визначив людині думки, але не обмежував розум людини, а звільнив його, і обмежив його поведінки в житті певними думками, не обмежуючи людини. Мусульманин дивиться на земне життя серйозно і реально, оцінюючи його як треба, тобто воно саме по собі не є для нього метою і не повинне бути в якості мети, однак ним можна насолоджуватися. Мусульманин ходить по всій землі і отримує дари від Аллаха (різк') і насолоджується усіма цими благами в житті, які Аллах дав людині, усвідомлюючи, що це життя всього лише міст, а вічне життя — це Ахірат.
Закони Ісламу вирішують для людини питання торгівлі за певною системою, так само як і вирішує питання намазу; вирішує проблеми заміжжя за певною системою, так само і питання Хаджа; та роз'яснює договір і відносини по певній системі, так само як і роз'яснює, як кликати до Аллаху, і питання поклоніння і пояснює обмеження, помста та інші покарання, так само як і пояснює мучения Ада і благо Раю. Вони показують форму влади та його методи по певній системі, так само як і показують йому спонукальні силу, штовхають людину на застосування законів, щоб Аллах Та''аля був ним задоволений, і вказують на ставлення держави з іншими державами, націями і народами, так само як і вказують на поширення Ісламу всім людям і наказує людини бути високоморальною через те, що ця моральність є законом Аллаха, а не тому що це гарна якість людей.
Таким чином, Іслам визначив всі відносини людини з самим собою та з людьми, так само як і визначив його відносини з Аллахом в одному вигляді мислення та рішення. І людина зобов'язана жити в цьому житті по визначеному шляху і з певною метою. Іслам наказав усім людям дотримуватися тільки цієї системи і попередив їх про них, якщо вони відступлять хоча б на крок від цієї системи. Таким чином мусульманин живе в цьому житті за зазначеним образом в результаті застосування доктрини Ісламу. І він повинен підкорятися наказам Аллаха і дотримуватися законів Ісламу. Мусульманин повинен жити за певним способом життя та за певним поняттям про життя, а підтвердженням цьому служать ясні докази в Корані і Сунні. Іслам не тільки духовна релігія і не священицькі поняття, а Іслам — це певний спосіб життя, за яким кожен мусульманин повинен жити.
Фікрат-уль-Іслямійя
