Мусульмани повинні встановити халіфа на протязі трьох днів і двох ночей. Не дозволяється мусульманам проводити третю ніч без присяги. Що стосується визначення крайнього терміну трьома ночами, то це тому, що призначення халіфа стає обов’язком для мусульман відразу після смерті чи зняття з посади попереднього халіфа. Однак дозволяється затримка призначення, у зв’язку з зайнятістю цим на протязі трьох днів і двох ночей.
Якщо протягом цього терміну халіф не був призначений, тоді питання розглядається наступним чином: якщо мусульмани зайняті призначенням халіфа, але, за збігом незалежних від них обставин, не встигли укластися в строк, то через те, що вони займалися виконанням обов’язку, гріх з них спадає. Посланник Аллаха, нехай благословить його Аллах та вітає, сказав: «Аллах простив моїй уммі помилки, безпам’ятність і те, що зробили вони не за своєю волею». Якщо ж вони взагалі не займалися цією справою, то будуть грішниками, доки не оберуть халіфа. Тільки обравши халіфа, вони звільняться від цього обов’язку. Але гріх за невиконання цієї справи залишиться на них, і вони звітуватимуть перед Аллахом так само, як звітуватимуть за будь-який гріх, зароблений за невиконаний обов’язок.
Доказом обов’язковості невідкладного призначення халіфа є те, що сподвижники приступили до цього під навісом Бану Саїда, відразу після смерті Посланника Аллаха, нехай благословить його Аллах та вітає, в той же день, і до його поховання. В той же день закінчилася заключна присяга Абу Бакрові, наступного дня вони зібрали людей в мечеті і вони дали Абу Бакрові присягу на підлеглість.
Доказом того, що максимальним терміном для призначення халіфа є три дні та дві ночі, то це тому, що Умар, відчувши наближення смерті від поранень, доручив членам Ради провести вибори нового халіфа, назначивши строк у три дні. Якщо в цей строк халіф не буде обраний, заповів вбити того, хто стане перешкодою цьому. Для виконання цього він назначив п’ятдесят мусульман. Це не дивлячись на те, що кандидатами на піст халіфа біли видатні сподвижники і члени Ради умми. Все це відбувалося на очах у сподвижників, та жоден з них не висловив свій протест. Це є єдністю сподвижників у тому, що мусульмани не повинні залишатися без халіфа більше трьох днів і двох ночей, а одностайна згода сподвижників є таким же доказом, як Коран та Сунна.
