Питання: Виступаючи перед своїми прибічниками 2 жовтня 2018 року у штаті Міссісіпі, Трамп погрожував Саудівській Аравії та продемонстрував присутнім свою стурбованість ростом цін на нафту:
«Як щодо угод з військовими, коли ми захищаємо багаті держави, а нам це не відшкодовують? А як щодо цього (тобто нафти)? Це міняє положення людей. Ми захищаємо Саудівську Аравію. Вони багаті, хіба ні? Я люблю короля Сальмана, але я сказав йому: «Король, ми захищаємо вас, але, можливо, ви не протримаєтесь без нас і двох тижнів, вам доведеться платити за ваші озброєні сили» («AlkhaleejOnline», 03.10.2018).
Я не хочу питати, чому правителі Саудівської Аравії терплять це приниження, залишаючись слухняними Америці, оскільки вони самі вважають себе низькими, а низькі не бачать нічого жахливого у приниженні. Але я питаю: що примушує Трампа з такою агресією примушувати Саудівську Аравію збільшити добування нафти, щоб знизити на неї, хоча вона є найбільшим нафтодобувачем мі здатна самостійно добитися зниження ціни? Навіщо нагнітати обстановку зараз? І, нарешті, чому, незважаючи на цей американський тиск, ціна на нафту так і не знизилась?
Відповідь: І насправді, вони вважають себе низькими, а низькі не бачать нічого жахливого у приниженні. Насправді, слів Трампа про правителів Саудівської Аравії досить для розриву відносин з Америкою, якщо не більше того. Проте так може вчинити лише той, хто соромиться Аллаха, Його Посланця ﷺ та віруючих, але вони не соромляться. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ مِمَّا أَدْرَكَ النَّاسُ مِنْ كَلَامِ النُّبُوَّةِ إِذَا لَمْ تَسْتَحْيِ فَاصْنَعْ مَا شِئْتَ
«Воістину, одним із висловлювань, яке дійшло до людей із слів першого пророцтва, гласить: «Якщо ти не відчуваєш сорому, то роби, що хочеш» (Бухарі).
Що стосується вашого питання:
1 — Коли Дональд Трамп обійняв посаду у січні 2017 року, ціна на нафту складала біля 57 доларів за барель. До червня 2017 року ціна впала до 45$ за барель, але з того часу продовжує зростати. Деякі аналітики очікують, що ціна на нафту досягне 100 доларів.
Президент Трамп написав у «Twitter» 5 липня 2018 року: «Монополія ОПЕК повинна пам’ятати, що ціни на бензин зростають, а вони роблять мало, щоб допомогти. Якщо що, вони підіймають ціни усе вище, у той час як США захищають багатьох їх членів (тобто членів ОПЕК) за дуже малі гроші. Це повинно бути двобічним процесом (тобто ми захищаємо вас в обмін на низькі ціни). Знизьте ціни зараз !». До цього 30 червня 2018 року він написав у «Twitter»: «Тільки-но розмовляв з королем Саудівської Аравії Сальманом і пояснив йому, що через нестабільність та безлади в Ірані та Венесуелі я прошу Саудівську Аравію наростити добування нафти, можливо, на 2 млн. барелів на добу, щоб компенсувати різницю. Ціни занадто високі! Він погодився!» («Alhurra»).
У своєму виступі а зібранні Генеральної Асамблеї ООН 25.09.2018 президент США напав на Організацію країн-імпортерів нафти: «ОПЕК та її члени грабують решту усього світу, продовжуючи піднімати ціни на нафту. Мені це не подобається, і це нікому не повинно подобатись. Ми захищаємо багато із цих країн просто так, а потім вони нами користуються, призначають високі ціни на нафту. Це неправильно, ми хочемо, щоб вони припинили підвищувати ціни. Ми хочемо, щоб вони, навпаки, знижували ціни. Віднині ми не будемо терпіти ці жахливі ціни» («Sputnik»). Трамп написав у «Twitter» 27.09.2018: «Ми захищаємо країни Близького Сходу, вони не зможуть довгий час перебувати у безпеці без нас, і, тим не менш, вони продовжують добиватись підвищення цін на нафту. Монополія ОПЕК повинна зараз же знизити ціни!».
Потім, як згадувалось у питанні, виступаючи перед своїми прибічниками 2 жовтня 2018 року у штаті Міссісіпі, Трамп погрожував Саудівській Аравії і продемонстрував присутнім свою стурбованість ростом цін на нафту: «Як щодо угод з військовими, коли ми захищаємо багаті держави, а нам це не відшкодовують? А як щодо цього (тобто нафти)? Це міняє положення людей. Ми захищаємо Саудівську Аравію. Вони багаті, хіба ні? Я люблю короля Сальмана, але я сказав йому: «Король, ми захищаємо вас, але, можливо, ви не протримаєтесь без нас і двох тижнів, вам доведеться платити за ваші озброєні сили» («AlkhaleejOnline», 03.10.2018)
Усе це означає, що Трамп у нинішніх умовах зацікавлений у збільшенні добування нафти саме серед членів ОПЕК, особливо у Саудівській Аравії.
2 — Так, Америка є найбільшим нафтодобувачем. Наприкінці 2017 року незалежне агентство у складі федеральної статистичної системи США, відповідальне за збір, аналіз та поширення інформації про енергію та енергетику (EIA), опублікувало таблицю світового добування нафти, яке на той час складала 95 мільйонів барелів на день. Згідно таблиці, сім найбільших нафтодобувачів розташувались наступним чином:
Сполучені Штати — 14,46 млн. барелів на добу від загального світового добування, Саудівська Аравія — 12,08 млн., Росія — 11,18, Канада — 4,87, Іран — 4,67, Ірак — 4,48, Китай — 4,45.
Америка залишається найбільшим нафтодобувачем у світі, потім ідуть Саудівська Аравія та Росія.
3 — Також Ви праві у тому, що Америка може збільшити добування за своїм бажанням, особливо коли у неї є великий запас сланцевої нафти. Проте є причини, по яким Америка не робить цього:
а) Збереження своїх запасів та резервів.
б) Є багато жалюгідних правителів, які здійснюють її бажання у цьому питанні, навіть якщо у цьому полягає їх приниження. Вони виконують накази навіть у збиток собі, як правителі Саудівської Аравії. Після того, як світовий еталонний сорт нафти «Brent» досяг цінової позначки у майже 80 доларів за барель у дев’ятому місяці поточного календарного року, Америка просить Саудівську Аравію знизити ціни на нафту, щоб забезпечити нею свій народ по найнижчій ціні. «14.09.2018 нафта марки «Brent» зросла до 78,21 долари з барель, що є найвищим показником з 22.05.2018…» («Reuters»).
«Добування нафти країнами ОПЕК зросла до 32,79 млн. барелів на добу. Саудівська Аравія, яка обіцяла співрозмірний ріст добування і, заявила, що це буде означати збільшення щоденного добування приблизно на один мільйон барелів» («Reuters», 31.08.2018). За словами джерела, «коли ціна нафти марки «Brent» наблизилась до 80 доларам за барель, Саудівська Аравія повідомила у минулому місяці про збільшення добування, тобто раніше, аніж дата, коли така інформація зазвичай розкривалась».
Нинішній режим КСА є відданим слугою Америки. Саудівська Аравія завжди грала ключову роль у стабілізації нафтового ринку. Для неї у цей час потрібні високі ціни на нафту, тому що її економіка переживає не кращі часи після падіння цін на нафту у 2014 році. Тим більше, що нафтові прибутки складають основну частину бюджету Саудівської Аравії. Загальновідомо, що країни, де нафтові прибутки складають більше половини прибутків, потребують ціни вище 80 доларів за барель, щоб збалансувати свій бюджет, тобто потребують достатніх нафтових прибутків для покриття витрат бюджету.
Також ми знаємо, що бюджет Саудівської Аравії у більшій мірі заснований на нафтових прибутках. Ціна, яка повинна влаштовувати КСА, складає більше 80 доларів США, або навіть біля 100 доларів, щоб збалансувати бюджет та розвивати свою економіку, яка зараз переживає тяжкі часи. Тим не менш, правитель Саудівської Аравії, незважаючи на шкоду, що завдається країні, погоджується збільшити добування для зниження цін, щоб вдовольнити Трампа, який публічно образив короля, сказавши, що його трон рухнув би без Америки. Вони ігнорують це, і наслідний принц говорить, що Саудівська Аравія готова компенсувати падіння поставок із Ірану. Як повідомляє американське агентство новин «Bloomberg» від 06.10.2018, «наслідний принц Мухаммад ібн Сальман підтвердив, що королівство виконає свої обіцянки компенсувати втрату пропозиції з боку Ірану, і заявив, що КСА здобуває 10,7 млн. барелів на день, і королівство може додати іще 1,3 млн. барелів на день, якщо це буде необхідно».
Навіщо Америці скорочувати свої запаси, коли є прислужники, які готові на шкоду собі здійснювати бажання Трампа, збільшуючи добування нафти?!
4 — Що стосується упертості Трампа, щоб члени ОПЕК, особливо Саудівська Аравія, збільшили добування та знизили ціни, то це відбувається тому, що перед Трампом стоять дві дилеми, які вимагають термінового рішення. Якщо б не ці проблеми, то ріст ціни не завдав би йому шкоди. Америка може поглинути збільшення ціни, надрукувавши нові долари, як це було раніше, коли ціна на нафту зросла приблизно до 150 доларів.
Ми вже говорили в одній із відповідей 16.05.2009: «Америка може надрукувати паперову валюту зі згоди МВФ, або приховано від нього, «якщо навіть і відкрито» і без його згоди, тому що саме вона має фактичний вплив у Фонді. Вона може показати МВФ надумані причини та приховати справжнє положення справ, а МВФ усього лине підтримає її у цьому. Проте видання паперової валюти таким чином потягне за собою зниження ціни долару і, отож, інфляцію, тобто підвищення цін.
Тому Америка не іде на такий крок, якщо тільки вона не вбачить для себе переважаючий інтерес. Наприклад, ЗМІ передавали, що Америка надрукувала «від 2 до 4 трильйонів « доларів у період спекуляцій з нафтою, які призвели до росту цін майже до 150 доларів за барель, хоча «Америка знаходилась недалеко від цих спекуляцій». Вона надрукувала ці гроші, щоб мати можливість придбати найбільшу кількість нафти напряму або через посередників для поповнення своїх запасів. Америка угледіла у цьому велику користь для себе, аніж ріст цін на ринку та зниження ціни долару …». Але оскільки для цього вимагається час, щоб організувати операції виводу, і оскільки дві дилеми вимагають термінового рішення, щоб Трамп не опинився у скрутному стані, він почав відчайдушно атакувати ОПЕК, особливо Саудівську Аравію. Що стосується двох дилем:
Перша — це санкції, накладені на Іран
Іран є третім за величиною нафтодобувачем в ОПЕК після Саудівської Аравії та Іраку з обсягом добування 4 млн. барелів на день. Введені санкції призведуть до зменшенню експорту іранської нафти, особливо у листопаді, коли вони підсиляться. Ці санкції включають Іран, а також імпортерів нафти із Ірану. Америка почала вимагати від компаній спочатку скоротити імпорт іранської нафти, а потім почати скасування своїх контрактів з Іраном у листопаді поточного року, що може призвести до скорочення іранського експорту. Але Саудівська Аравія може при необхідності збільшити добування нафти, тобто готова компенсувати нестачу поставок із Ірану. «Ми експортуємо до двох барелів нафти за кожен іранський барель, втрачений через санкції США. Ми виконуємо свої зобов’язання і навіть робимо більше», — сказав наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммад ібн Сальман. «У справжній час королівство здобуває біля 10,7 мільйони барелів на день, це рекордні цифри, і ми могли б додати іще 1,3 мільйони, якщо це необхідно ринку», — додав принц Мухаммад («Akhbarak», 08.10.2018).
Америка запланувала на 4 листопаду 2018 року підсилення санкцій у відношенні Ірану, а саме — відносно експорту нафти, спричиняючи тиск на уряди та компанії в усьому світі, щоб ті дотримувались санкцій та скоротили закупку нафти у Ірану. Це означає, що поставки нафти на світовому ринку впадуть. І, як говориться у заяві семи найбільших нафтодобувних держав, Іран виробляв більше 4 мільйонів барелів нафти на день,і «це те, чого зараз бракує». Половину здобутої нафти — біля 2 млн. барелів на добу — Іран експортує у Китай, Індію та Туреччину.
Трамп очікує, що через санкції Іран облишить експортувати ці 2 млн. барелів, і тому хоче, щоб Саудівська Аравія та інші країни ОПЕК компенсували очікуваний дефіцит. Так, Сполучені Штати зможуть вирішити іранську проблему, не підпускаючи Європу, Росію та Китай після того, як об’явили 8 травня 2018 року про вихід із ядерної угоди, підписаної три роки назад з цими країнами. Америка припускає укладання окремої угоди з Іраном. Президент США заявив про свою готовність провести таку угоду, але умови повинні бути створені в Ірані, і це може зайняти деякий час.
На протязі цього часу Трамп хоче компенсувати дефіцит, щоб отримати можливість рас планувати угоду між Америкою та Іраном, не долучаючи Європу. Якщо дефіцит залишиться без компенсації, що потягне ріст цін, це поставить Трампа у складне положення, тому що він відновив санкції з таким рахунком, що наступний дефіцит іранської нафти буде компенсований за рахунок погроз у бік ОПЕК, особливо у бік Саудівської Аравії. Іншими словами, Америка хоче усунути нестачу поставок нафти та забезпечити стабільність цін доти, доки проблеми з Іраном не будуть вирішені, оскільки це може зайняти деякий час.
Таким чином, Трамп наполягає на тому, щоб країни ОПЕК, і у першу чергу — Саудівська Аравія, компенсували іранську нестачу, яка стане очевидною з 4 листопада 2018 року. І це на додаток до дефіциту, викликаному санкціями, які 21 травня 2018 року Трамп ввів у відношенні Венесуели, навіть якщо вони менш значущі, оскільки вона на дану мить здобуває 1,5 млн. барелів нафти на день.
Друга дилема — це американські вибори:
Ріст цін на нафту є проблемою для Дональда Трампа. У листопаді поточного року його очікують проміжні вибори у Конгрес, а ріст ціни на нафту може завадити його прибічникам залишатись у своїх кріслах, особливо враховуючи те, що більшість опитів громадської думки показують, що Палата представників опиниться під контролем демократів. З метою показати виборцю США, що він ставить Америку на перше місце, Трамп докоряє Саудівську Аравію та членів ОПЕК та спричиняє тиск на них, щоб ті збільшити добування нафти.
У той же час адміністрація Трампа примушує Китай, Індію та Туреччину розірвати відносини з Іраном та шукати нафту в іншому місці. Окрім того, ріст цін на нафту впливає на вартість бензину, що купується американськими споживачами, отож, ріст ціни на нафту не зіграє на користь Трампа на проміжних виборах. Американський народ чуттєвий до росту цін на паливо, і він може не погодитись з тим, що його уряд навмисно підвищить ціну на нафту. З цієї причини відповідальність за ріст цін президент Трамп покладає на держави Перської затоки та ОПЕК і нападає на них, показуючи американцям, що він захищає їх інтереси і може спричинити тиск н Саудівську Аравію та ОПЕК, щоб знизити ціну. Він зацікавлений у зниженні ціни, особливо у період виборів. Сьогодні це необхідно для президента США та його республіканської партії, щоб отримати голоси американських виборців на проміжних виборах 6 листопада 2018 року, тим більше, коли опитування громадської думки показують, що виборці віддають перевагу демократам.
5 — Проте ціни на нафту продовжують зростати, незважаючи на погрози Трампа, його тиск на Саудівську Аравію та відповідь Ібн Сальмана? Причина у тому, що у ОПЕК є інші сторони, які слідують за Європою у протистоянні Америці, а також є Росія. Усі вони, особливо послідовники Європи, навіть якщо стануть реагувати на вимоги Америки, то лише у тій мірі, яка не здійснить амбіцій Трампа з бажаною для нього швидкістю. Саудівська Аравія є величезним важелем Америки в ОПЕК, але у цієї організації є інші сторони зі своїми інтересами, у тому числі ті, які слідують за крупними європейськими країнами, і вони можуть не підкорятись Америці. Також варто враховувати, що є країни-партнери ОПЕК — як Росія — зі своїми інтересами, і Америка не може повністю нав’язати їм свою волю.
У прагненні знизити ціни президент почав вимагати збільшити добування. Проте ОПЕК та його партнери-нафтодобувачі під час зустрічі в Алжирі 23 вересня 2018 року не досягли угоди про збільшення добування нафти всупереч закликам Трампа.
Що стосується Росії, то Америці вдалось з 2017 року і по сьогоднішній день використати Саудівську Аравію у спричиненні тиску на неї, щоб утиснути і примусити реагувати на вимоги США збільшити добування нафти та знизити ціну. Для початку король Саудівської Аравії відвідує Росію з метою взяти участь у зустрічі членів ОПЕК з країнами, які не входять у цю організацію. У жовтні 2017 року Сальман відвідав Росію та був присутній на зустрічі ОПЕК. Услід за цим ціни на нафту закріпились на позначці вище 60 доларів за барель. Так тривало до середини поточного 2018 року, як ми згадували вище. Проте Саудівська Аравія та Росія з усіх сил намагались збільшити щоденне добування на 2 мільйони барелів, як того вимагав Трамп. Незалежні аналітики та Міжнародне енергетичне агентство (IEA) сумнівались, що Саудівська Аравія та Росія зможуть збільшити щоденне добування нафти на 2 мільйони барелів.
Міжнародне енергетичне агентство, яке базується у Парижі та представляє країн-споживачів, нещодавно оцінило те, що воно називало «постачанням коротких заказів» (shortordersupply)» з Близького Сходу, включаючи Саудівську Аравію, у 1,14 мільйони барелів на день. Аналітики говорять, що Росія може також наростити щоденне добування на 400 тис. барелів. Врешті решт, під постійним тиском з боку Сполучених Штатів Саудівська Аравія у вересні уклала приватну угоду з Росією по збільшенню добування нафти. Як повідомляє «Reuters»: «Ця угода підтверджує те, що Росія та Саудівська Аравія усе частіше вирішують політику добування нафти, перш ніж проконсультуватись з іншими членами ОПЕК. Джерела повідомили, що міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх та його російський колега Олександр Новак у ході серії зустрічей домовились збільшити добування нафти з вересня по грудень поруч з ростом ціни до 80 доларів за барель. Одне із джерело сказало: «Руські та саудівці домовились про поступове збільшення перекачки нафти на ринок, щоб не здаватись маріонетками Трампа». Друге джерело сказало: «Міністр Саудівської Аравії сказав міністру енергетики США Ріку Перрі, що Саудівська Аравія буде нарощувати обсяги добування, якщо його клієнти попросять більше нафти».
Але, можливо, хтось задасться питанням, чому Росія приєдналась до Америки, щоб приборкати високі ціни на нафту, хоча висока ціна в інтересах Росії? Щоб відповісти на це питання, варто проаналізувати цей факт, і тоді можна помітити, що Росія підтримує ціну приблизно до 65 доларів за барель, тому що це рівноважна ціна російської нафтової промисловості. Через високі ціни багато країн-імпортерів не зможуть дозволити собі купівлю нафти, що призведе до краху з боку попиту, а це несе збиток російській нафтовій промисловості.
У цілому, Росія не становить великої важливості у цьому питанні. Те, що дійсно спричиняє вплив — це проєвропейські члени ОПЕК, які навіть якщо дадуть відповідь на вимоги Трампа, то лише через величезний тиск. Проте ціни навряд чи виростуть до 100 доларів, оскільки імпортуючі країни не осилять цю ціну, через що попит упаде, а потім ріст цін зупиниться і почне знижуватись. Трамп зацікавлений у зниженні цін у період проміжних виборів у США і навколо того, тобто до кінця року. У цей час, швидше усього, питання ядерної угоди почне просуватись до нової двобічної американо-іранської угоди без Європи. Отож, закінчиться тиск Америки з метою збільшення добування нафти, а ціни закріпляться на рівні біля 80 дол. за барель.
Боляче те, що закордонні сили використовують ресурси мусульманського світу у своїх змаганнях. У той же час наші жалюгідні правителі сліпо слідують цій політиці без якої-небудь поваги до честі Умми. Більшість світових запасів нафти знаходиться на ісламських землях, будь то в арабських країнах або в Ірані, або в Африці, як Нігерія, або у Центральній Азії, як Казахстан, Туркменістан, або на Кавказі, як Азербайджан. Проте більшість жителів цих країн нічого не отримує від імпорту нафти, продовжуючи страждати від зубожіння, у той час як правителі, їх родини та наближені привласнюють усі багатства і переводять отримані гроші за кордон. Коли під час візиту Трампа 21 травня 2017 року у Саудівську Аравію Америка почала вимагати від родини Саудів суму у 460 мільярдів, та тут же приготувалась вдовольнити вимоги та оплатити суму. Мусульмани позбудуться від цього трагічного положення лише за допомогою праведного халіфа, як Умар ібн аль-Хаттаб аль-Фарук, який справедливо розподіляв багатство серед людей, починаючи з найбідніших людей, у той час як сам халіф був останнім, хто брав із цього майна. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ الْإِمَامُ رَاعٍ وَمَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Кожен із вас — пастир, і з кожного із вас спитають за його паству, правитель — пастир, і він відповідальний за свою паству» (Бухари).
Хто обманює свою паству, на того чекають тяжкі покарання, як сказав Посланець Аллаха ﷺ у хадісі, виведеному ат-Табарані у книзі «Аль-Кабір»:
مَا مِنْ عَبْدٍ يَسْتَرْعِيهِ اللَّهُ رَعِيَّةً، يَمُوتُ يَوْمَ يَمُوتُ غَاشّاً لِرَعِيَّتِهِ إِلا حَرَّمَ اللَّهُ عَلَيْهِ الْجَنَّةَ
«Якщо Аллах доручає одному із Своїх рабів паству, і він помирає, обманюючи її (або не піклуючись про неї належним чином), тому Аллах заборонив вхід у Рай».
11 Сафара 1440 р.х.
20.10.2018
