Нездатність халіфа виконувати свої зобов’язання

Відповіді на питання
Друкарня

Загальний компонент у хадісах про призначення аміра

Дорогий брате, вітаю Вас ісламським привітанням.

1. Основною діяльністю халіфа є запровадження законів Шаріату.

Це, у свою чергу,вимагає здатності або для самостійного виконання тих чи інших дій, або для контролю за тим, кому це було доручено. Проте у халіфа може з’явитись захворювання, яке буде перешкоджати йому у виконанні цього. Наприклад:

— він може захворіти настільки, що буде вимушений перебувати під тривалим доглядом, а після виписки не повинен буде входити у контакт з іншими людьми;

— він може заразитись інфекцією, або у нього будуть сильні болі, які позбавлять його здатності сконцентруватись чи сприймати ту чи іншу обставину;

— його хвороба може вплинути на пам’ять;

— Його може паралізувати так, що повноцінна функціональність відчуттів, здатність говорити і т.п. будуть порушені;

— його хвороба може тривати стільки, що це підірве цілісність правління.

Проте те, чи повинен халіф бути знятий зі свого посту через хворобу, визначає суд «Махкамутуль-мазалім» (суд по фактам несправедливості з боку органів держави). Для цього суд спільно з фахівцями вивчає тривалість лікування хвороби, а також того, чи зможе халіф позбутися від неї чи ні.

У цих і подібних ситуаціях він усе одно залишається халіфом доти, доки Махкаматуль-мазалім не винесе рішення про зняття його з посту. Але спочатку призначається строк, на протязі якого халіф повинне одужати, при тому, що призначений строк не повинен завдати шкоди державі та Уммі. Лише після усіх процедур Махкамутуль-мазалім виносить остаточне рішення: або про зняття його з посту халіфа, або про залишення його на цьому посту. У випадку рішення про зняття з посту присяга дається іншому халіфу строго згідно з шаріатською процедурою.

2. Так, у якості загального компонента між різними групами виступає іллят: обрання одного із них аміром. Це виводиться із наступних шаріатських текстів:

لَا يَحِلُّ لِثَلاثَةِ نَفَرٍ يَكُونُونَ بِأَرْضِ فَلاةٍ، إِلَّا أَمَّرُوا عَلَيْهِمْ أَحَدَهُمْ

«Три людини, які зібрались на якій-небудь землі, повинні обрати серед себе одного аміром» (Ахмад).

إِذَا كُنْتُمْ ثَلاثَةً فِي سَفَرٍ فَأَمِّرُوا عَلَيْكُمْ أَحَدَكُمْ

«Якщо ви вийшли у подорож утрьох, то оберіть одно із вас аміром» (аль-Баззар).

Тому із виразів «які зібрались на якій-небудь землі», «ви вийшли у подорож» виводиться, що між групами буває загальний компонент. Враховуючи це, робиться кияс на те, що у випадку присутності загального компонента між членами групи треба обирати аміра, і неважливо, чи є цим загальним компонентом знаходження у подорожі, членство у політичному блоці і т.п.

 

24.07.2004

Головне меню