Дорогий брате, вітаю Вас ісламським привітанням.
Відповідь на питання про парфумерну продукцію (одеколон і т.п. речі и):
Посланець ﷺ сказав:
كُلُّ مُسْكِرٍ خَمْرٌ وَكُلُّ خَمْرٍ حَرَامٌ
«Усе те, що п’янить, вважається хамром(вином), а будь-який вид хамра — харам» (Муслім).
مَا أَسْكَرَ كَثِيرُهُ فَقَلِيلُهُ حَرَامٌ
«Що п’янить у великій кількості, те є заборонним і у малій кількості» (іІбн Маджа, ад-Даракутні, Ібн Хаджар порахував його достовірним).
Посланець Аллаха ﷺ роз’яснив, яка рідина відноситься до розділу хамра, при цьому зазначивши, що будь-яка п’янюча рідина, у великій кількості чи у малій, вважається хамром. Тому для початку необхідно вивчити реальність (тахкик аль-манат) самої парфумерії (одеколону і т.п. речей): п’янить вона, якщо її випити, чи ні. Якщо вона п’янить, то буде відноситись до одного із видів хамра, і у відношенні неї будуть застосовуватись закони про хамр:
لُعِنَتِ الْخَمْرُ عَلَى عَشْرَةِ أَوْجُهٍ بِعَيْنِهَا وَعَاصِرِهَا وَمُعْتَصِرِهَا وَبَائِعِهَا وَمُبْتَاعِهَا وَحَامِلِهَا وَالْمَحْمُولَةِ إِلَيْهِ وَآكِلِ ثَمَنِهَا وَشَارِبِهَا وَسَاقِيهَا
«Були прокляті десять речей: вино, хто виготовляє вино, хто замовляє його виготовлення, хто продає його, хто купує його (для себе чи для іншого), хто приносить чи привозить його, хто просить принести чи привезти його, хто поїдає прибуток від нього, хто п’є його, хто наливає його» (Ібн Маджа).
Ми знаємо, що у деяких регіонах, зокрема — у країнах Перської затоки, такі речі, як духи, одеколон та до них подібне, п’ють, у результаті чого люди п’яніють. Причина цього полягає у тому, що у цих речах міститься певна частка спирту.
Враховуючи це, треба розуміти, що якщо при вживанні тієї чи іншої рідини (неважливо, парфумерія вона чи ні) у великій кількості, середньостатистична людина буде п’яніти, то вживання цієї рідини у малій кількості також буде вважатись харамом. Отож, дана рідина буде відноситись до хамру, і на неї будуть поширюватись закон про хамр, які були згадані вище.
Що стосується спирту, то є ствердження, що він ділиться на два види: етанол (етиловий спирт) і метанол (метиловий спирт). Дане ствердження — правильне,адже від фахівців у цій області ми дізнались:
«Спирт ділиться на два види:
— Етанол. Дана рідина є діючим компонентом алкогольних напоїв, при цьому його частка обсягу у тому чи іншому алкогольному напої може відрізнятись.
— Метанол. Дана рідина добувається із деревних чи волокнистих речовин.
Етанол і метанол з точки зору впливу на організм, зокрема — на нервову систему, схожі по своїм якостям. Проте у корні вони відрізняються один від одного з точки зору хімічного складу і процесів окислення в організмі людини, внаслідок чого дана відмінність викликає різні результати. З точки зору впливу на організм обидві речовини викликають уповільнення життєво важливих процесів у мозку.
Проте відмінність етанолу у тому, що він п’янить, але при цьому не вбиває. Вживання етанолу у великій кількості викликає несвідомий стан, а потім — глибокий сон. Що стосується матенолу, хоча він і п’янить людину, проте він викликає токсичний ефект, який руйнує клітини сітчатки і приводить до ураження зорового нерва. А це, у свою чергу, приводить до сліпоти чи до ураження та руйнування клітин головного мозку. Від вживання великого обсягу метанолу може бути летальний ісход.
Усі види алкогольної продукції містять в собі етиловий спирт, але у деяких може бути присутня мала частка метилового спирту. Що стосується одеколону, то в основному там використовується метиловий спирт».
Це означає, що етиловий спирт і лише деякі метилові мають п’янку властивість. Варто відзначити, що у більшості своїй метилові спирти після їх вживання ведуть до летального ісходу. Що стосується одеколону (незалежно, чи виготовлений він із етанолу чи матенолу), то у певний пропорції він п’янить. Про подібні випадки широко відомо у країнах Перської затоки. Тому,якщо одеколон п’янить і викликає лише токсичний ефект без летального ісходу, то він буде відноситись до різновидів хамру. Отож, одеколон буде харамом через його п’янку властивість і через те, що він — отрута, навіть якщо не веде до летального ісходу. Якщо ж е метиловий спирт буде присутні у рідині, зокрема — в одеколоні, у пропорціях, які ведуть до летального ісходу, то така рідина теж буде харамом, бо є отрутою. А шаріатське правило гласить:
اَلْأَصْلُ فِي الْمَضَارِّ التَّحْرِيمُ
«В основі, шкода — харам».
Отож, рідини, в яких міститься спирт, діляться:
— На те, що відноситься до різновидів хамру. Це рідини, у яких міститься певна пропорція спирту, який має п’янку властивість, і не важливо, мало його чи багато. Тому у відношенні них застосовуються закони про хамр.
— На те, що містить спирт, який не має п’янкої властивості. Ці рідини також будуть харамом, бо вони є отрутою. Адже пити, їсти, продавати чи дарувати отруту заборонено. Це ґрунтується на хадісі Посланця ﷺ:
وَإِنَّ اللَّهَ إِذَا حَرَّمَ عَلَى قَوْمٍ أَكْلَ شَيْءٍ حَرَّمَ عَلَيْهِمْ ثَمَنَهُ
«Якщо Аллах заборонив людям їсти щось, то і заборонив їм брати за нього виручку» (Абу Дауд, Ахмад),
قَاتَلَ اللَّهُ الْيَهُودَ إِنَّ اللَّهَ لَمَّا حَرَّمَ عَلَيْهِمُ الشُّحُومَ جَمَلُوهَا ثُمَّ بَاعُوهَا وَأَكَلُوا أَثْمَانَهَا
«Нехай уразить Аллах іудеїв! Коли Аллах заборонив їм жири (тварин), вони розтоплювали їх і продавали, а отриманий прибуток поїдали» (Ахмад).
Що стосується хадісу про десяти речах, які були прокляті, то він стосується хамру.
Це була одна сторона питання про парфумерію, зокрема — про одеколон.
Друга сторона полягає у наступному питанні: Чому ми робимо тут табанні, при цьому самі заявляємо, що у питаннях поклоніння це не робиться?
Відповідь на це питання буде з двох боків:
По-перше,, хамр не відноситься до питань поклоніння.
По-друге, ми не робили табанні у забороні хамру, бо відносно хамру у вчених — одна думка. У даному випадку стоїть питання про сутність самої рідини : п’янить вона чи ні. І після вивчення стане відомо, що та чи інша рідина не п’янить, то виноситься вердикт, що вона — не із різновидів хамру.
