إِنَّ فِي ذَلِكَ لَذِكْرَى لِمَن كَانَ لَهُ قَلْبٌ أَوْ أَلْقَى السَّمْعَ وَهُوَ شَهِيدٌ
«Воістину, в цьому міститься нагадування для тих, у кого є серце, хто прислухається і присутній при цьому» (50:37).
11.11.2023 біля шістдесяти мусульманських голів держав із числа арабських і неарабських країн, зібрались в Ер-Ріяді для обговорення єврейської агресії проти Гази, тобто через більше аніж місяць після початку агресії сіоністів, коли загинуло більше 11 тис. мусульман і біля 30 тис. було поранено. Нібито ці правителі дочекались, поки сіоністи скоять свої злочини і покажуть усе те, на що вони здатні із звірств і жорстокості проти населення Гази! Ось так! Цих правителів — настільки багато, що вони ледве уміщаються в екран телевізора! Потім вони почали говорити, і говорили вони про жахливі діяння сіоністського утворення проти Гази, висуваючи такі рішення, як «Врегулювання конфлікту шляхом утворення двох держав», «Блокада Гази повинна бути знята», «Ми вимагаємо, щоб Рада Безпеки взяла на себе відповідальність за припинення військових дій проти нашого народу», «Ми вимагаємо відкриття кордонів для поставки гуманітарної допомоги жителям Гази», «Ізраїль» проводить політику колективного покарання», «Ситуація в Газі — катастрофічна і шокуюча», «Бомбардування лікарень, шкіл і мирних закладів — це злочин», «Ми вимагаємо негайного припинення вогню», «Ізраїль» несе відповідальність за удари по цивільним особам», «Сіоністське утворення порушує міжнародні закони і застосовує заборонену зброю» і «США підтримують сіоністів озброєнням». Один із цих лідерів навіть направив своє привітання руху опору в Газі і т.п. Але усі ці слова марні, цим не допомогти Газі і не відвернути агресію! Найбільш корисним із них виявився той, хто направив своє привітання руху опору в Газі, сам спостерігаючи за подіями осторонь! Так від кого ж вимагати зняття блокади, припинення атак на Газу і відкриття кордонів, коли усі ці лідери сидять осторонь?!
Після того, як кожен із них склав свій папірець, на якому були записані їх промови, і відпочив, вони виступили з підсумковою заявою, яка виглядала реакцією на зроблені з самого початку конференції ствердження. Вони засудили агресію, описавши її як порушення міжнародного права, і почали вимагати, щоб Рада Безпеки ООН прийняла зобов’язуюче рішення, яке б вимусило окупаційні сили припинити агресію і стримувало б сіоністів від порушень міжнародного права та їх рішень, міжнародного гуманітарного права. В заяві пролунало про «подолання блокади Гази і забезпечення ввозу арабської, ісламської і міжнародної гуманітарної допомоги», а також доручення декільком міністрам іноземних справ вдатись до миттєвих міжнародних дій заради припинення війни в Газі. Заява засудила примусове переміщення біля півтора мільйонів людей із північної частини сектора Газа на південь, військові операції, які проводяться окупаційними силами проти палестинських міст і таборів біженців, а також напади сіоністів на ісламські і християнські святині в Єрусалимі. В заяві черговий раз підтверджується зобов’язання дотримуватись мирної позиції як стратегічного вибору і вимогу знаходження всебічного рішення, яке забезпечує об’єднання територій Гази і Західного берега річки Йордан, де буде створена незалежна палестинська державність зі столицею у Східному Єрусалимі на лініях 4 червня 1967 року!
В такому виді пройшло зібрання лідерів мусульманських країн з їх виступами, заявами, відпочинком і підбиванням підсумків. Нічого не було зроблено корисного, щоб зупинити злочини сіоністів, вбивства дітей, жінок і старих, руйнування лікарень, мечетей, житлових будинків, каміння і дерев! І це іще не усе: адже євреї обірвали електропостачання, заборонили поставку палива і ліків в лікарні і для перебуваючих всередині тяжкохворих, що призвело до збільшенню кількості смертей і накопиченню тіл на території лікарень без можливості їх поховання. Усе це відбувається перед очима правителів в країнах мусульман!
Люди! Мусульмани! Військові в мусульманських арміях!
Як можуть не розуміти ці правителі, що відбиття агресії ворога потребує армії, яка чинитиме опір і врятує свій народ?
فَإِمَّا تَثْقَفَنَّهُمْ فِي الْحَرْبِ فَشَرِّدْ بِهِم مَّنْ خَلْفَهُمْ لَعَلَّهُمْ يَذَّكَّرُونَ
«Якщо ти зустрінешся з ними в битві, то покарай їх суворо, щоб розсіяти тих, хто позаду них, — можливо, вони пом’януть назидання» (8:57).
Як можуть не розуміти ці правителі, що Палестина — це земля мечеті аль-Акса, околиці якої благословив сам Аллах?
سُبْحَانَ الَّذِي أَسْرَى بِعَبْدِهِ لَيْلًا مِّنَ الْمَسْجِدِ الْحَرَامِ إِلَى الْمَسْجِدِ الْأَقْصَى الَّذِي بَارَكْنَا حَوْلَهُ
«Пречист Той, Хто переніс вночі Свого раба, щоб показати йому деякі із Наших знамень, із Заповідної мечеті в мечеть аль-Акса, околицям якої Ми дарували благословення» (17:1).
Хіба рішення про створення двох держав, до чого закликають ці правителі, не є зрадництвом у відношенні Аллаха, Пророка ﷺ і мусульман? Хіба землі Ісламу можна ділити між мусульманами та їх ворогами? Усе це зібрання мусульманських країн, оточуючих Палестину, не має своїх армій, здатних покласти край безчинствам сіоністів, які окупували Палестину і виганяють звідти місцеве населення?! Хіба мусульманські армії не в змозі покінчити з цим утворенням і знов повернути усю територію Палестини у володіння Ісламу, як це було протягом сторіч? Хіба той, хто окупував землі мусульман і виганяв місцеве населення, не повинен бути зустрінутий армією мусульман, яка відіб’є агресію і вижене ворога, заслуговуючи наступних слів:
وَاقْتُلُوهُمْ حَيْثُ ثَقِفْتُمُوهُمْ وَأَخْرِجُوهُم مِّنْ حَيْثُ أَخْرَجُوكُمْ
«Вбивайте їх, де б ви їх не зустріли, і виганяйте їх звідти, звідки вони вас вигнали» (2:191)? Як правителі не можуть знати про цей великий фард?
Однозначно, ці правителі чудово розуміють, але ситуація взяла гору над ними. Вони є прихвоснями невірних колонізаторів, зокрема — Америки. Вони можуть робити заяви тільки в межах продиктованого їм тексту, і цей текст пише для них невірний колонізатор, не говорячи вже про вживаємі заходи. Вони не наважуються вимагати від західного світу заради збереження своїх хитких крісел:
قَاتَلَهُمُ اللَّهُ أَنَّى يُؤْفَكُونَ
«Нехай погубить їх Аллах! До чого ж вони відвернуті від істини!» (9:30).
Люди! Мусульмани! Військові в мусульманських арміях!
Лихо нашої Умми — в правителях. Вони дивляться на тіла шахідів своїми очима, чують крики дітей своїми вухами, бачать людей, які виселяються із своїх домів з дітьми на руках і дружинами в сценах, які розривають серце на частини. Правителі бачать усе це, їх слух і зір усе чудово відчувають, але не ті очі і вуха людей, подібних аль-Муатасіму! Усе це відбувається у той час, коли вони оточують сіоністське утворення з усіх боків, як браслет обвиває зап’ястя, тим не менш, ніхто із них не приводить до руху армії і не відгукується на крик про допомогу. Вони знехтували собою, адже для мертвого немає страждань від рани!
Люди! Мусульмани! Військові в мусульманських арміях!
Хіба ви не віруєте в Аллаха і Його Посланця ﷺ? Хіба ви не є кращою Уммою, виведеною серед людей? Хіба ви — не нащадки муджахідів-завойовників, які поширили благо в усіх кінцях світу? Хіба військові не є вашими ж дітьми? Хіба ви не можете спонукати армії до битви, адже вони здатні, з дозволу Аллаха, утвердити істину і надати допомогу своїм братам в Благословенній землі:
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72)?
О, солдати! Піднімайтесь же для надання допомоги вашим братам в Газі, які стійкі проти сіоністського утворення, яке окупувало наші Благословенні землі! Піднімайтесь на битву з тими, кого спіткає приниження і бідність, хто потрапив під гнів Аллаха. Піднімайтесь заради повного звільнення і повернення Палестини в лоно Ісламу і мусульман. Вставайте для перемоги від Аллаха і близького завоювання, і нехай зрадыють віруючі.
Люди! Мусульмани! Військові в мусульманських арміях!
إِنَّ فِي ذَلِكَ لَذِكْرَى لِمَن كَانَ لَهُ قَلْبٌ أَوْ أَلْقَى السَّمْعَ وَهُوَ شَهِيدٌ
«Воістину, в цьому міститься нагадування для тих, у кого є серце, хто прислухається і присутній при цьому» (50:37).
Хізб ут-Тахрір
28 Рабі ус-сані 1445 р.х.
12.11.2023 р.
