Викликає подив, коли чуєш слова: «Ми є ісламськими кандидатами у президенти», а іще більш дивними за це є заяви: «Ми є тими, хто запровадить ісламський шаріат», тому що якщо розкрити їх передвиборчі програми, то знайти значні розходження від решти програм інших кандидатів практично неможливо. Будь-який з кандидатів, наприклад, не здатний заявити, що він виступає проти другої статті Конституції, яка проголошує, що принципи Шаріату є основним джерелом законодавства, але не єдиним, поруч із ним існують і інші світські джерела! Хіба втілення Ісламу у життя над Уммою означає, що «принципи» Шаріату стають «головним» джерелом законодавства, без того, щоб залишатися єдиним джерелом? Як може чоловік називати себе ісламським кандидатом у президенти, і у той же час відкрито під час теледебатів заявляти, що він проти покарання щодо віровідступництва? Інший так само відкрито заявляє про те, що він проти та не згодний з поверненням ісламського способу правління – Халіфату, обумовлюючи це тим, що Іслам «не наказав нам дотримуватися певного визначення щодо системи правління». Інший же, який вважає себе «єдиним кандидатом, який представляє Іслам», каже про свій намір зберегти мирну угоду поміж Єгиптом та «Ізраїлем», зокрема, він вважає, що це є «необхідністю для Єгипту»!
Шановні кандидати у президенти! Чи не повідомите ви нам, про який шаріат саме ви кажете? Якщо ви закликаєте до того, що Іслам «не велів нам дотримуватися певно визначеної системи правління», якщо ви піднімаєте гасла свобод та свободи релігійного переконання, кажете про скасування покарання в Ісламі за віровідступництво, кажете про вшанування Кемп-Девідської угоди, тоді чим же ви відрізняєтесь від решти кандидатів у президенти?
У своїх передвиборчих програмах ви ані слова не кажете про систему правління в Ісламі, яка базується на чотирьох правилах, а саме:
1) Головування (Панування) належить Шаріату, а не народу.
2) Влада належить Уммі.
3) Вибір одного Халіфа – обов’язок мусульман.
4) Лише Халіф має право приймати закони Шаріату, він затверджує конституцію та решту законів.
Більше того, ви кажете протилежне вищезгаданому. Ви згодні з тим, що панування належить народу, саме народу ви надали статусу Законодавця. Ви погодились з тим, що закони Аллаха повинні підкорятися процедурі голосування та прийняттю шляхом більшості. Ви відкинули Халіфат як систему правління, і прийняли те, щоб парламент був джерелом законодавства та норм у державі…!
Шановні кандидати у президенти! Хіба вам не відомо, що республіканську систему правління винайшов Захід у той час, коли застосував принцип відокремлення релігії від життя, і встановив законотворчість на користь людини, яка приймає закони шляхом більшості?! Вони надали більшості статусу непогрішимості та легітимності, при цьому, не звертаючи жодної уваги на закони Аллаха. Хіба ви станете приносити клятви на вірність та слугувати в ім’я цієї світської республіканської системи правління, дасте слово до того, як отримаєте перемогу на виборах, що будете дотримуватися цього шляху? Повідомте нам, що ви збираєтесь робити? Це і є той самий Шаріат, якого ви так прагнете?!
ۚ فَلْيَحْذَرِ الَّذِينَ يُخَالِفُونَ عَنْ أَمْرِهِ أَن تُصِيبَهُمْ فِتْنَةٌ أَوْ يُصِيبَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ
«Нехай же стережуться ті, які противляться Його волі, як би їх не спіткала спокуса або не спіткали їх страждання у муках». (24:63).
Інформаційний офіс
Хізб-ут-Тахрір
Єгипет
№ 12/20
П’ятниця, 27 Джумада ас-Санія 1433 р.х.
18/05/2012
