Це заслуга аль-Саудів перед Єменом!

Прес-релізи ЦІО
Друкарня

Газета «Уккяз», що видається у Саудівській Аравії, провела діалог із Садиком Абдуллою аль-Ахмаром – старійшиною плем’я Хашид у його будинку у Сана у неділю 17.02.2013р. і це було висвітлено ЗМІ у Ємені.

У відповідь на питання газети: «як ви дивитеся на майбутнє відносин між Саудівською Аравією та Єменом?» він відповів: «Ємено-саудівські відносини не можуть бути перебільшені або переменшені словами правдивої людини. Це міцні, сильні та стратегічні відносини, краще яких вже не може бути. Хто може заперечувати заслугу Саудівської Аравії перед Єменом? Лише невдячний, адже наша доля одна».

Відповідь Садика аль-Ахмара вказує на інтереси у відношенні його плем’я з режимом аль-Сауда, витоки яких беруть початок з часів його діда Мабхута Насира аль-Ахмара, коли він перейшов з бою з «імамом мазхаба» Яхьї Мухаммада ад-Діна після підписання ним перемир’я з Османами у 1911р. і припинення бою з ними згідно з цим. Після битви з «імамом мазхабу» - засновником руху Батинія в Асірі Мухаммад Алі аль-Ідрісі виступає проти османців за допомогою зброї та грошей Італії під час її війни з Лівією у 1911р.   Потім за допомогою грошей і зброї Британії у 1915р. у часи першої світової війни.
 
Після смерті Мухаммада Алі аль-Ідрісі і невдачі у правлінні його сина після нього, правителем стає його брат Хасан Алі аль-Ідрісі, який уклав угоду з Меккою у 1926р. разом із Абдуль Азізом Абдуррахманом, згідно якому Абдуль Азіз аль-Сауд, султан Неджда і Хіджаза захоплює Джиззан – місцезнаходження аль-Ідрісі і те, що належить йому як Асір. Хасан Алі аль-Ідрісі тікає в Аден у 1932р. після невдалої спроби ухилитися від угоди Мекки і відвоювати Джиззан. Династія Саудів повинні були нести відповідальність за фінансові наслідки аль-Ідрісі в Ємені і продовжувати давати кошти плем’ю Хашид, щоб зберегти їх вірність і оточуючих племен британцям тим же методом, згідно з яким Британія працювала для панування над південною частиною Ємену після її окупації. І за допомогою султанів, коли вона зв’язала їх щомісячними платами, які вони сплачувала їм. У телевізійному інтерв’ю раніше, Хамід Абдулла аль-Ахмар не став заперечувати, що його родина отримує гроші від аль-Саудів. Інші розповідали, що тисячі шейхів у Ємені отримують гроші від аль-Саудів. Цього не заперечував і Салех в інтерв’ю, даному газеті «аль-Васат» раніше. І нещодавно преса в Ємені оприлюднила, що 2700 синів Ємену з числа політиків, військових, журналістів та інших отримують гроші від аль-Саудів.
 
Аль-Сауди не воювали з англійцями, які окупували Аден, тому що вони затвердили їх на троні і вони вели війну проти північного Ємену у 1934р., яка завершилася Таїфською угодою, яка проклала шлях для відділення Асіра від Ємену, що є одним з чотирьох частин північного Ємену: Таїз, Сана, Асір та Ходейда. Асір включає в себе Када, Махіль, Абха, Ріджаль Ма та аль-Канфаза з османського вілаяту Ємену. Аль-Сауди вели війну у часи Абдуль Азіза ібн Абдурахмана проти династії Аїд в Абха і ліквідували їх за допомоги Англії та її зброї. А також проти династії Рашид, щоб вони були переможним скаковим конем Англії на Аравійському півострові перед програвшим конем Шаріфа Мекки, що підняв «арабську революцію» проти османців, і щоб приєднатися до Абдуль Азіза – до їх людини-агента і назватися «Хаджем Абдулою» як приєднався Лоренс до Хусейна ібн Алі.
 
Британія, яка вела боротьбу проти Ахмада Яхья Хамід ад-Дін, змогла організувати проти плем’я Хашид повстання у 1959р. і фінансувала його через аль-Саудів. Тому Ахмад Яхъя Хамід ад-Дін не вагався у вбивстві Хусейна і Хаміда аль-Ахмар, коли він переміг їх після його провалу.

Після появи американців «нових колонізаторів» у Ємені і їх визнання революції 1962р. через три місяці після його завершення і дозволу ними Єгиптові його захисту під гаслом права народів на самовизначення, який видав ООН, то Британії більше нічого не залишалося як обійняти Мухаммада Ахмада Хамід ад-Дін руками Аль-Саудів, щоб за допомогою його працювати проти американського вторгнення у Ємені. Отже аль-Сауди стави воювати заради Англії на двох фронтах: всередині республіканського режиму за участю тих, кому вони платили, як Абдулла ібн Хусайн аль-Ахмар і тих шейхів, які були з ним і людей Англії поряд з фронтом, з якого повтікали два королі з Сана, що користувалися їх прикриттям. Так вона продовжувала, доки не перемогла після виходу єгиптян з Ємену у 1967р. за допомогою перемир’я між республіканцями і прибічниками королівства у 1968р, що дало їй величезний вплив у Ємені і до сьогодні порівняно з 1974р. по 1977р.
 
Підозрілий союз між владою, уособленою у Саліху і плем’ям, яке на той час представляв Абдулла ібн Хусайн аль-Ахмар, привів до справжнього руйнування Ємену і його негативні наслідки помітні й досі. Те, що сталося між ними у вигляді боротьби і битв – це результат спроби розділити долі порівну. Наприклад, передача нафтового маркетингу від Хамділа аль-Ахмар Салеху Ахмад Алі.
 
У південному Ємені аль-Сауди зустрічали султанів Британії, що втекли з півдня одразу після здачі Британією влади національному фронту та її виходу з дена у 1967р. Вони оточили їх опікою і залишили їх до цього часу, коли Британія може відчути потребу у тому, щоб вони знов повернулися на південь. Також аль-Сауд та їх режими воювали проти мешканців півдня і щоб приєднати до себе їх прилеглі землі, багаті нафтою, такі як Шарура та Хархір. Вони профінансували радіо вільний голос півдня, що чинив опір півдню у той час. Вони зберігали військові сили, що втекли з півдня до 1994р. і вони сіяли розбрат поміж мешканців Ємену до сьогоднішнього дня.
 
Режим аль-Саудів у часи синів не обмежився Асіром. Навпаки, вони стали шматочками відрізати багаті природними ресурсами землі Ємену згідно з конвенцією демаркації, підписаної Салехом для них у 2000р. в обмін на купу грошей, дані йому. Навпаки, вони дійшли до того, що хочуть отримати доступ до Аравійського моря!

Амбіції аль-Саудів досягли у часи цих племен як Хашид та їм подібних і політиків як Салех і його оточення з числа громадян і військових, які переймаються лише будування палаців, вілл, водінням автомобілів, придбаних на брудні гроші і забороненою торгівлею. Вони не вирішували справи людей згідно з керівництвом від Аллаха і амбіції їх дійшли до того, що вони стали переправляти через територію Ємену і море алкоголь, наркотики, людей, «жінок і дітей» до себе, щоб вони служили їм і задовольняли їх низькі пристрасті.
 
Також аль-Сауди стоять за салафітським рухом у Ємені і вони змусили людей надати легітимність правителям, які не правлять тим, що дав Аллах. Вони приховано і явно ввели свої країни під вплив Заходу і вони не відзвітовують їх і не запитують з них. Точнісінько таке ж положення у Неджді та Хіджазі. Вони постачають нафту на Захід безпечно і без мінімальної загрози.
 
Аль-Сауди, які стверджують, що вони йдуть шляхом праведних попередників, користуються нафтою згідно з економічною системою капіталізму, як наказує їм їх західний пан. Половина нафти йде на інтереси західних компаній, які видобувають її, оброблюють і продають. Інша рясна частина йде на західні банки, якими керує їх економіка ї розвиває їх. А решта дістається їм, щоб вони сіяли руйнування та нечестя для себе та інших. Це не рішення Ісламу стосовно нафти, адже нафта в Ісламі є власністю усіх мусульман. І вони не мають права користуватися нею, як їм заманеться.
 
Те, що надає режим аль-Саудів Ємену, спрямоване на інтереси інших і це те ж саме, що відбувається в Лівані, Сирії та інших країнах світу.

Ось яка заслуга аль-Саудів і той, хто пишається нею, повинен у першу чергу подивитися на неї, а не на суму грошей, яка надається йому як агенту Англії. Він продав себе за мізерну ціну у цьому житті і замість того, щоб мовчати – він став показувати зарозумілість і пихатість!

Воістину, позиція Садика та інших агентів Англії у Ємені проти Ірану не є гнівом заради Аллаха або ревнощами через свою релігію. Вони знають добре, що Іран працює в інтересах Америки в Ємені, що несе загрозу британським інтересам і вони всього лише їх знаряддя та слуги.

Доля аль-Саудів і плем’я Хашид доводять, як міцно вони пов’язані з Британією, яка висунула їх на трони у Неджді та Хіджазі. У цей же час вона заснувала східну Трансйорданію, а після неї Пакистан, народну республіку південного Ємену та інші країни у період відсутності політичної освіти мусульман «держави Халіфат».
 
Британія, аль-Сауди та їм подібні будуть продовжувати мучити людей, доки вони не усвідомлять, наскільки вони принижені через відсутність Ісламу в правлінні і пануванні законів невір’я над ними за допомоги синів їх народу. Вони повинні встати і утримати їх, відповідаючи на слова Аллаха:


وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ
 «Суди між ними згідно з тим, що ниспослав Аллах» (5:49).

І шукаючи Його прощення, захищаючи свою честь, зберігаючи своє майно і прагнучи до щастя в обох світах.
 
Якщо племена не будуть подібні до аль-Аус та аль-Хазрадж, то немає в них блага. Якщо їх ватажки і вельможі не будуть подібні до Саада ібн Муаза, Асйада ібн Худайра та їм подібним, які захищали Іслам і надали йому допомогу проти червоних і чорних, у той час коли Іслам потребував помічників, то немає потреби людей в них і вони є тягарем для Умми.
 
Воістину, історія в очікуванні синів ансарів, які знов напишуть блискучу історію, подібну до їх попередників, коли вони надали допомогу Ісламу. Вони повинні усунути чорну пляму, яка накрила Ємен і повинні знищити ворогів, які бажають зруйнувати Іслам і знищити мусульман. Вони повинні закрити їм рота, надаючи допомогу без вагань і страху Хізб ут-Тахрір, відновлюючи ісламський спосіб життя шляхом встановлення Халіфату. Сказав Аллах (у перекладі змісту ):

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ
 «О ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).

Інформаційний офіс ХТ, Ємен
№ H.T.Y. 147
Субота, 13 Рабі ас-Сані 1434 р.х.
23/02/2013

 

Головне меню