Після звірської атаки Асада по передмістям Дамаску, у результаті яких загинули сотні невинних чоловіків, жінок та дітей, західні уряди взяли на озброєння риторику військового втручання до сирійського конфлікту.
Треба усвідомлювати, що будь-яке західне втручання абсолютно не пов’язано з усуненням зловісного тирана Башара аль-Асада. Також це втручання не пов’язано з порятунком сирійського народу від жахаючої хімічної атаки у Дамаску.
Це втручання пов’язано з захистом їх інтересів, блокуванням процесу ісламських змін, так само як умиротворенням критиків всередині країни та за її межами.
Це розуміється із декількох різнобічних причин:
По-перше, дана бійня є далеко не першою бійнею за минулі 2.5 років конфлікту. Тому, будь-який об’єктивний спостерігач має право спитати «чому саме зараз?». Це відбувається після того, як Башар вбив більше 100 000 людей та мільйони стали біженцями. Коли режим використав хімічну зброю у менших масштабах у минулому, ми були свідками тільки лише ниття (хникання) з їх боку, тому знов доречно задатися питанням: «Чому саме зараз?».
По-друге, ворожість США та Великобританії до ісламської природи фундаменту опозиції Асаду очевидна. Їх спроби протягом останніх двох років утворити альтернативний режим, який стане захищати їх інтереси у регіоні, дали незначні плоди. У той же час вони впевнились, що, незважаючи на усі складності, опозиція вистояла проти спроб Асад придушити повстання.
Їх бажання втрутитися виключно заради західних інтересів вкрай очевидне. Усього декілька днів назад генерал Демпсі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів сказав: «Сирія сьогодні не вибирає між двома сторонами, але вибирає між багатьма сторонами», підтвердивши тим самим, що справа не стоїть у банальному протистоянні Асаду та підтримці повстанців. Він продовжив: «Я вірю у те, що сторона, яку ми виберемо, повинна бут готова просувати свої інтереси та наші інтереси, коли баланс сили схилиться у їх бік. Сьогодні вони до цього не готові».
По-третє, обговорювані досі плани по нанесенню хірургічних атак по режиму не говорять ні в якому випадку про плани по скасуванню зловісного режиму. Варто також згадати про те, що режим родини Асада вітався у столицях західних держав: Лондон та Вашингтон прощав режиму злочини протягом тривалого часу з початку кровопролиття у 2011. Варто також згадати, що США, незважаючи на усю свою риторику, досі зберігає дипломатичні відносини з урядом Асада. Так, держсекретар США Джон Керрі особисто зателефонував сирійському міністру закордонних справ Валіду аль-Муаллему на минулому тижні у зв’язку з хімічною атакою.
Вторгнення Заходу на Близький Схід або до ісламського світу під будь-яким приводом не вітається. Після Першої світової війни Британія та Франція розділили ці землі, посіявши насіння хаосу. Захід узурпував Палестину, встромивши єврейське утворення у регіон та підтримував його звірства протягом десятиріч. Вони здійснювали перевороти та контр-перевороти у Сирії, доки врешті решт родина Асадів не отримала владу і стала слугувати їх інтересам.
Усього декілька тижнів назад підтримувані США військові низложили в Єгипті обраного президента у результаті торгу за збереження своїх інтересів та сьогодні взялись вести повномасштабну війну проти політичного Ісламу.
Після розуміння усього цього, як може хто-небудь вітати військове вторгнення Заходу?
Дії та бездіяльність зовнішніх сил у Сирії, будь-то США, Великобританія, ЄС або Росія, напряму чи опосередковано через своїх агентів, пов’язані тільки зі збереженням своїх інтересів у регіоні, за допомогою перетворення політичного конфлікту у конфлікт між спільнотами, захисту сіоністського утворення та спроб по запобіганню виникнення незалежної держави Ісламський Халіфат у регіоні.
Ми закликаємо усіх мусульман продовжити підтримку проти режиму даного повстання, учасники якого бажають побачити скасування режиму Асада та закликають до Ісламу у Сирії. Ми також закликаємо мусульман виступити проти закордонного втручання, тому що воно здійснюється НЕ для збереження життів, а для збереження колонізаторських інтересів.
Що стосується захисту народу Сирії від бійні, на кшталт тієї, що відбулася на цьому тижні, то поза сумнівів, це є обов’язком здатних мусульманських армій регіону, будь-то армії Туреччини, Йорданії або інших країн. Їх зброя бездіяла протягом двох років, у той час як з боку зловісного режиму проливалась чиста кров невинних людей. Саме на їх допомогу вправі розраховувати народи регіону, адже Аллах ﷻ говорить:
«Якщо вони попрохають про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти». (8:72).
«Не думай, що Аллах не знає про те, що коять беззаконники. Він лише дає їм відстрочку до того дня, коли закотяться погляди. Вони будуть квапитись з запрокинутими головами. Погляди не будуть повертатися до них, а їх серця будуть спорожнілими (переповненими страхом та позбавлені усіх інших почуттів)». (14:42-43).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір у Британії
20 Шавваля 1434 р.х.
27/08/2013
N0: 1434 AH/04
