Прикриття голови хімаром (хусткою) для мусульманської жінки в турецькому парламенті є обов'язком, а не поступкою від когось
У четвер 31 жовтня 4 депутати-жінки від правлячої партії Справедливості і Розвитку (АКР) увійшли в турецький парламент в мусульманській хустці, яка була заборонена для носіння в усіх громадських установах світської держави на протязі десятиліть. Одна з депутатів, Нурджан Далбудак описала дану подію у якості визначної “віхи в області свобод ”, додавши, що 60-70% турецьких жінок носять хустку. Хімар (мусульманська хустка) і джильбаб (верхній одяг) однозначно описані в ісламських текстах у якості обов'язкового одягу для мусульманської жінки в громадському житті. Однак, думка про те, що даний крок є перемогою для мусульманської жінки в Туреччині є оманливою, адже цей же парламент продовжує підтримувати, захищати і прославляти тиранічну світську систему, яка виконувала цю заборону на протязі тривалого часу.
У затінку цієї нестійкої, мінливої і непередбачуваної системи права і закони змінюються в залежності від примхи тих, хто править, а отже сьогодні якесь право може бути надане, а завтра проголошено поза законом, прикладом чому є заборона на хіджаб, нікаб і навіть мінарети у таких західних світських країнах як Франція, Бельгія, Канада і Швейцарія. Які гарантії мають жінки в Туреччині у затінку цієї порочної політичної моделі, яка абсолютно не характеризується надійністю і послідовністю, на те, що право носити хіджаб не буде усунуте майбутніми урядами? Дані реформи не повинні стати причиною вшанування, вдячності і прославлення “демократичної системи ” у затінку якої хустка залишалася під забороною на протязі багатьох років.
Хіба можна називати успішною систему, яка примушувала тисячі жінок боротися за свої елементарні релігійні права? Окрім цього, оголошений нещодавно “демократичний пакет ”, який усунув заборону на носіння хіджабу державними службовцями, не розповсюджується на велику кількість інших секторів, серед яких поліція, армія і судова влада. Отже, хіба можуть бути права мусульманських жінок бути захищеними у затінку подібної мінливої, суперечливої і безладної форми правління?
Окрім цього, як можливість носити мусульманську хустку в парламенті, який володіє правом обговорювати і скасовувати закони Аллаха ﷻ, править іншим, ніж вказано Ісламом, дозволяє алкоголю, лихварству і позашлюбним зв'язкам відкрито бути присутніми в суспільстві, розглядатися як перемога мусульманської жінки?
Шановні сестри в Туреччині, дане часткове усунення заборони на носіння хімара є ніщо інше, як хитрість ваших правителів. Мета даного кроку — обдурити тим, що ваші права можуть бути задоволені при демократичному режимі, який приймає закони виходячи з примх правителів і членів парламенту, де хімар може дозволятися і заборонятися, а не виходячи з того, що він є наказом Аллаха ﷻ даним в обов'язок в ісламській державі — Халіфаті. Лише держава Халіфат дозволить вам жити згідно з усіма наказами Аллаха ﷻ і вест активне політичне і громадське життя, поряд з можливістю носити хімар сповненими гордощів, знаходячись під захистом цієї держави. Держава Халіфат стане виконувати Іслам негайно і всебічно, не дозволяючи усунення або змінення будь-яких прав, даних нам Господом. Тому подібно до того, як ви бажаєте прикрасити себе ісламським одягом у відповідь на наказ Аллаха ﷻ, дайте відповідь на Його наказ встановити Халіфат у ваших землях, адже лише це стане істинною перемогою для жінок в Туреччині і в усьому Ісламському світі.
Доктор Назрін Наваз
Член Центрального Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
No : 1434 AH /104
25 Зуль-Хиджджа 1434 р.х.
02-11-2013
