Відповідь на статтю «Халіфат черепів», оприлюднену на сайті «Початок»

Прес-релізи ЦІО
Друкарня

Пане керівнику сайту «Початок»!

Ваш сайт оприлюднив статтю під назвою «Халіфат черепів» за авторством Ях’ї Абу Закарії.

Агентство новин «Початок» (www.altaly3anews.com/archives/39715), будьте ласкаві, люб’язно дайте відповідь на те, що буде нижче.
Для початку, вітаю вас.

Автор запитує у своїй статті: «Хіба вимагається знищення усіх офіційних політичних систем, щоб після цього встановити ісламську державу Халіфат?» Ми не знаємо, чому він використав незрозумілу форму «вимагається» у своєму питанні. Якщо б він пояснив від кого надходить вимога, то одразу б сам відповів на своє питання.

Хіба не західні хрестоносці нав’язали усі ці нині існуючі режими у країнах мусульман, після того як знищили державу Халіфат? Хіба не Захід палав бажанням створити іудейську державу і допомагає їй виживати, більше того – розширитися, у той час як ці політичні системи подавляють усілякого, хто закликає до усунення цієї іудейської держави, тим паче – того, хто закликає до усунення західного колоніалізму і усунення його впливу з регіону?

Хіба не ці системи, про які він плаче, розділили і роздробили синів однієї Умми, яка зв’язується вірою в Одного Господа, одного Посланця ﷺ і в одну Книгу?

Щоб зобразити факт конфлікту між Уммою і Заходом, коптський мислитель Рафік Хабіб говорить: «Що ж стосується західних країн, то думка про відновлення Ісламської Держави становить собою проект побудування найвеличнішої держави…і якщо держава ісламської єдності буде відновлена, Захід після цього вже не буде найбільшою силою у світі. Найважливіше у цьому те, що роль західної культури у якості домінуючої культури у світі закінчиться»(1)

Немовби автор обіцяє нам вторгнення Вашингтону, щоб попередити про наслідки вимоги встановлення держави Халіфат. Хіба втручання римлян або персів завадило Посланцю Аллаха ﷺ і його праведним сподвижникам встановити Ісламську державу в Ясрібі? Хіба запитував дозволу Посланець Аллаха ﷺ у правителів персів або римлян у тому, щоб вони дозволили йому встановити Шаріат Аллаха і піднести стяг единобіжжя (таухіду)?! Безсумнівно, Абу Закарійя не знає відповіді Рабіа ібн Аміра Рустуму, командувачу персів: «Аллах направив нас, щоб ми вивели людей з поклоніння людям до поклоніння Аллаху, від тісноти цього світу до величі у ньому, від несправедливості вигаданих релігій до справедливості Ісламу».

Далі автор наче натякнув іранському урядові про договірну угоду приховано і явно з найбільшим шайтаном: від допомоги імперіалістичній Америці в окупації Афганістану і до допомоги дядьку Сему в окупації Багдаду, столиці Аббасідського Халіфату. Хіба військове керівництво іранського режиму (і серед них – Рафсанджані і Абтахі) не зізнавалося у тому, що Америка ніяк не могла б захопити Афганістан та Ірак без підтримки Ірану? Або Ахмадінеджад не приходив власною персоною до американського Аріну в зеленій зоні, щоб узаконити і благословити американську окупацію Іраку?

Воістину, зведення Ісламського Халіфату – це не гасло, яке підняли ісламські рухи, це не прийняття бажаного за дійсність і не ілюзії, а це – шаріатський обов’язок, до якого зобов’язує Аллах Святий з семи небес, подобається нам це чи ні, оскільки закон, який ниспослав Аллах – це обов’язок. Обов’язок, без виконання якого немає Ісламу і без якого Іслам не підніметься. Не допоможе мусульманам демократія, не допоможуть світські держави, які хибно виставляють себе ісламськими, як і не допоможуть країни, які брехливо піднімають ісламські гасла і одночасно діють зі згоди дядька Сема і західних невірних хрестоносців, як це сталося в Ірані, Саудівській Аравії та інших подібних країнах…

Воістину, той, хто вимагає встановлення Халіфату – це не просто який-небудь Зейд або Умар з народу, а цього вимагає закон Господа Великого і Святого, оскільки цьому законові Він зобов’язав підкорятися усіх мусульман. І немає блага для мусульман у тому, щоб сидіти у бездіяльності відносно справи зі зведення Халіфату, ця бездіяльність недозволена для них, як і не дозволено відступати від цієї роботи.

Ми відповідаємо на це і говоримо, що Халіфат, до якого зобов’язує Шаріат, звів Посланець Аллаха ﷺ і тому були свідками усі його ﷺ сподвижники, а докази на шаріатський закон беруться з Книги Аллаха, Сунни Його Посланця ﷺ і одностайності його сподвижників. І не береться у врахування те, що вигадав той чи інший з числа людей, і усі ці слова людей відкидаються, якщо суперечать тому, що прийшло від Мухаммада ﷺ. Халіфат – це політичний шаріатський стрій, який узаконює Шаріат, на що є шаріатські докази, які зводяться до божественного одкровення, а не до пристрасті людей, їх обмежених і слабких розумів, як ми бачимо це у світському законодавстві, яке закрило на замок людей, більше того – навіть каміння, дерева і звірів.

Автор статті запитує: «Хіба обов’язково повертатися до іще більших суперечностей, бідності, невігластва, хвороб, підкорення і покірності?». Він забув при цьому, що саме Халіфат розповсюдив Іслам, підніс його стяг вище усіх інших на усіх відомих у ті дні континентах? Він забув, що армії Халіфату дійшли до західного Китаю, як і дійшли до воріт Вени і Пуатьє, і Чорне море було ісламським морем у наш час, і що мусульмани створили цивілізацію, яка живила людей, що було визнано Заходом, адже ісламські наукові досягнення задокументовані і записані? Або він вважає що необхідно вклонитися і пасти ниць до ніг невірного Заходу?

Воістину, заклик до хибних гасел, нехай навіть якщо вони прикриті ісламськими термінами, у справжній час вже нікого не обдурить!...

Америка більше не зможе приховати факти своєї кровожерливості, її любові до поневолення людей і політичного правління над ними. Скільки б вона не купувала людей за долари дядька Сема чи дядька Тома, усе це не прикрасить її вигляду і не зробить кращим її обличчя у її прагненні до крові невинних!

І тут, користуючись нагодою, ми нагадуємо авторові статті, що двері каяття усе іще відчинені допоки він живий, адже у протилежному випадку ми донесли до нього те, що від нас залежало, і нехай на Аллаха покладаються щирі люди.
Сказав Посланець Аллаха ﷺ:

تكون النبوة فيكم ما شاء الله أن تكون، ثم يرفعها الله إذا شاء أن يرفعها، ثم تكون خلافة على منهاج النبوة فتكون ما شاء الله أن تكون، ثم يرفعها الله إذا شاء أن يرفعها، ثم تكون ملكًا عاضًا - يصيب الرعية فيه عسْفٌ وظُلْم، كأنَّهم يُعَضُّون فيه عَضًّا - فيكون ما شاء الله أن يكون، ثم يرفعها إذا شاء الله أن يرفعها، ثم تكون ملكًا جبرية فتكون ما شاء الله أن تكون، ثم يرفعها الله إذا شاء أن يرفعها، ثم تكون خلافة على منهاج النبوة، ثم سكت

«Пророкування триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, воно припиниться. Потім настане період Халіфату, основаного на методі пророкування. Він також триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім настане період несправедливих правителів, коли людей буде спіткати несправедливість і пригноблення, немовби їх сильно кусають, який також триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім настане період правління зла і насилля, який триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім знов настане період Халіфату, основаного на методі пророкування.» Потім він замовкнув».

(1) Хабіб, Рафік, новий Іслам... проект без Халіфату, журнал Аль-Ва’й, № 279, квітень-травень 2010 р.


Центральний Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
Четвер, 02 Раджаб 1435 р.х.
01/05/2014
№ 031/1435h