Туреччина бере участь у коаліційній війні проти Сирії та Іраку, хапаючи пригноблених та зачиняючи кордон із Сирією

Прес-релізи ЦІО
Друкарня

Вкрай несподівано та безпрецедентно у неділю 08.03.2015 Туреччина проголосила про зачинення прикордонної переправи в області Кіліс (КПП Баб ас-Саляма) з Сирією в обох напрямках. Потім, у понеділок 09.03.2015, вона проголосила про зачинення прикордонної переправи Баб аль-Хава в області Хатай, так само в обох напрямках. У короткій об’яві було сказано, що обидва КПП було зачинено терміново і на невизначений термін для усіх осіб та транспортних засобів, за виключенням комерційних вантажівок та випадків скорої гуманітарної допомоги. Потім ми дізналися від надійних осіб, що машинам з гуманітарною допомогою сьогодні також було заборонено в’їзд.

Люди стали сильно шуміти та хвилюватися по обидва боки кордону, залишившись між обіцянками влади та натовпом прикордонників та військових на переходах. Здивування та розчарування було видно на обличчях у всіх сирійців, перед якими були зачинені усі шляхи. І їм не залишилося жодного виходу, щоб втекти від розпалу вируючої війни між коаліцією, режимом, «ІДІЛ» та іншими. Це повідомлення є сумним, особливо коли ми знаємо, що на північному кордоні існує лише два переходи для сирійського народу – це Баб ас-Саляма та Баб аль-Хава, і що інші прикордонні пункти знаходяться далеко, розташовуючись у лещатах ворогів революції.

Дані обмеження вносять у той час, коли президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що Туреччина не зачинить свої двері для гостів з Сирії. Однак більш за все викликало гнів людей те, що коаліція, яка стверджує що вона представляє революцію та відстоює права свого народу, - що ця коаліція з усіма її апаратами зустрічалася сьогодні в Анкарі з прем’єр-міністром Туреччини Ахметом Давутоглу. Прем’єр-міністр урочисто прийняв делегацію коаліції та запевнив її у тому, що його позиція та позиція його уряду знаходяться на боці сирійського народу проти режиму Башара та «ІДІЛ». У той самий час прикордонні війська жорстоко поводилися з народом Шаму на переходах, у вигляді проклять, побоїв, штовхання жінок та дітей, залякування кожного, хто наближався до них. Більше того, активісти зафіксували навіть снайперські атаки, здійснювані турецькими прикордонниками у відношенні тих, хто намагався перетнути кордон у напрямку Туреччини. На подібну атаку наразилася навіть жінка з дитиною!

О мусульмани, сини єдиної Ісламської Умми!

Це – ваші сини на землі Османського Халіфату, там, де султан Мехмед Фатіх встав і вигукнув голосно «Аллаху Акбар!» так, що від його вигуку здригнулася уся Європа і здригнулася від усієї Умми, що стояла за ним, яку об’єднав Великий Аллах. Хіба можна уявити, щоб онуки Фатіха вбивали знедолених дітей Шаму і жорстоко поводилися з ними, у той час як ви насолоджуєтеся у своїх оселях затишком та спокоєм?!

Або ж президент Туреччини бреше народу Сирії, що його країна не зачинятиме дверей перед обличчям мусульман Сирії?! І в той самий час він благословляє свою армію, розтягуючи її по всьому кордону для снайперських відстрілів мусульман з метою задоволення своїх хазяїв у Білому домі. А мусульмани, які живуть на землі султанів, мовчать перед його тиранією та порожніми словами?!

Як може Давутоглу стверджувати, що він на боці пригноблених Шаму, і в той самий час розташовувати свої сили на прикордонних переходах Сирії?! Як він може стверджувати це, і в той самий час ображати гідність мусульман та зачиняти двері перед обличчям хворих і бездомних, забороняючи їм перетинати кордон на очах у гуманітарних організацій, або, скоріше, антигуманітарних, сморід від яких душить всіх? Через що не видно ніяких вчинків з боку щирих, шанованих та правдивих людей?

При усій значущості сирійської справи, з часів керівництва Ердогана та до Давутоглу турецький уряд використовував це питання у своїх інтересах та інтересах своїх політиків, особливо у виборчих кампаніях, - усі вони танцювали на ранах цієї понівеченої Умми, яка залишилася розірваною перед безліччю шляхів. І в усьому цьому уряд Туреччини додав мусульманам іще більше стресу та принижень за допомогою свого нелюдського ставлення, а потім  - зачиненням цих переходів, передбачених для неї зловісною домовленістю Сайк-Піко після того, як Британія окупувала Стамбул та усунула нашу Ісламську державу Халіфат у 1924 р. А тому усі страждання сирійського народу відбуваються лише з причини відмови від них правителів Туреччини. Хоча вони були раніше однією країною під захистом османської армії, знаходячись у безпеці від зовнішнього ворога… Сьогодні ж ця армія відсиджується у казармах, неначе ця справа її не стосується, навіть навпаки – вона стоїть на кордонах Сайкс-Піко, щоб захищати їх і навіть відстрілювати людей, яких іще вчора захищала…Усе це відбувається тому, що невірний колонізатор призначив нинішніх правителів для розриву єдиних зв’язків між мусульманськими країнами.

Хіба немає в усій турецькій армії праведної людини з числа нащадків Фатіха та Кануні (Сулеймана Пишного), який вдарив би по руках американських маріонеток, зняв цю несправедливу облогу, усунув кордони Сайкс-Піко та повернув нащадків султанів та халіфів, які сиділи у «Шамі аш-Шаріф» («Шанованому Шамі») у високому та почесному положенні, не роблячи надмірностей та не дозволяючи принижувати його?

Всевишній Аллах відтягує (вичікує), але не забуває…І те, що відбувається сьогодні – боротьба турецьких правителів з Аллахом, усе це відбувається лише з причини мовчання володарів влади і сили в Туреччині перед цими правителями, які перешкоджають виконанню чистого ісламського Шаріату, який поверне нас у єдину Умму. Адже мусульмани – єдина Умма серед усіх інших народів, і у нас одна війна і один мир, ми разом мстимося за свою пролиту кров, несемо відповідальність за надану опіку найслабшим з нас, будучи єдиною силою проти усіх інших. Всевишній сказав:

وَإِنِ اسْتَنْصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ

«Якщо вони попрохають вас про допомогу у справах релігії, ви повинні допомогти» (8:72).

О армії мусульман! Воістину, обіцянка Аллаха – істина, і Всевишній Аллах обіцяв перемогу цій релігії з вашою допомогою або з допомогою когось іншого. Однак покарання Аллаха, приготоване для зрадників, є великим:

وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ ٥٥

«Аллах обіцяв тим з вас, які увірували та робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати свою релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені  і не долучають товаришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).


Центральний Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
Понеділок, 25 Джумада аль-уля 1436 р.х.
16.03.2015
№ 027/1436h