Хізб ут-Тахрір – політична партія, основою якої є ісламська доктрина і шаріатські закони, що виходять з неї.
Хізб ут-Тахрір працює та дбає про інтереси Умми у відповідності з аятом:
وَلْتَكُنْ مِنْكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنْكَرِ وَأُولَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
"Нехай серед вас буде група людей, які закликатимуть до добра, велітимуть схвалюване і заборонятимуть засуджуване. Саме вони виявляться тими, хто досяг успіху" (03:104)
У цей історичний період, у якому відбуваються остаточна та реальна зміна з революцією народу Тунісу, Хізб ут-Тахрір стверджує провал нинішньої політичної реалії:
1) Провал у законодавстві:
Основні рішення суперечать Ісламу та громадській думці, і не були в інтересах країни і її жителів.
Перше з цих рішень це конституція, її провал та нездатність проявляється із самого початку і до самого кінця: із самого початку і в своїй основі конституція позбавлена від шаріату, і ми говоримо, що це була свідома відмова від шаріату у якості основи для конституції і явне порушення аяту:
فَلا وَرَبِّكَ لا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجًا مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا
"Але ні, клянусь твоїм Господом! Вони не увірують, поки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не припинять відчувати в душі ніяковість від твого рішення і не підкоряться повністю." (04:65)
Так само справа виглядає і у зіткненні з громадською думкою, представник конституції, після національного діалогу під егідою ООН схвалив те, що «якщо б справа була пов’язана з думкою більшості, то вона заборонила б видання конституції, тому що це суперечить Ісламу». Це відкрите проголошення того, що сенсом демократії і громадянської держави є світськість і ніщо більше, і якщо вони не на боці світського ладу, то питання зовсім не пов’язане з більшістю або меншістю. У відносинах з ворогами Умми вони відкрито і нахабно ухиляючись, уникнули криміналізації відносин з єврейською структурою на підставі того, що це повинно розглядатися законом, а не конституцією. Усі пам’ятають ганебну заяву голови установчих зборів, під час його візиту до Європи, про те, що криміналізацію відносин з єврейською структурою бажають тільки кілька ультра націоналістів. Що стосується відсікання руки грабіжникам багатств країни, то цей пункт був змінений іще до його представлення на пленарному засіданні. Не дивлячись на те, що пункт був відкинутий комітетом, заявою заступника голови установчих зборів про те, що законодавство дивиться у майбутнє, а не на даний момент безпосередньо, у той час як суперечки між двома депутатами було достатньо, щоб змінити розділ конституції і додати криміналізацію обвинувачення у невір’ї і свободи совісті! Потім, завершенням була ратифікація конституції, під обмеженнями та погрозами міжнародного валютного фонду, на тлі колючого дроту, який захищає будівлю установчої комісії від гніву жителів країни. Потім послідував провал нещодавньої спроби просування конституції під егідою ООН, через прояв народного гніву, що змусило очільника ради призупинити процес, словами, що «частина народу відкидають конституцію».
Це відносно конституції, що ж стосується прийняття законів, то період їх видання був під тиском вимог: ратифікацію фінансових законів, закони додаткового фінансування, правки у сфері інвестицій, голосування за виборчим правом та закони правосуддя перехідного періоду тощо. Усе перелічене повинно було здійснитися в обмежені строки в обов’язковому порядку, затримки не приймаються, зобов’язали усе це МВФ, міжнародні банки та західні країни, у якості умови для розграбування країни під приводом інвестування! Кращим доказом цьому є слова міністра фінансів, після нещодавньої конференції «Інвестиції в Тунісі», де він зажадав у ради прискорити ратифікацію 5 законопроектів, натякаючи на майбутню фінансову кризу і потенційні втрати 700 мільйонів доларів, з них 500 млн від всесвітнього банку і 200 млн від МВФ.
2) Провал у виборі уряду
Питання вибору уряду за допомогою референдуму перетворилося на питання прийняття і визнання уряду, який може прискорити реалізацію інструкції і болісних процедур, і якому народ не зможе протистояти. Тому у першому етапі був консенсус у тому, щоб тільки партій могли виправдовувати операції. Але коли ця справа провалилася, то довелося здійснювати другий етап, уряд технократів, щоб народ остаточно не відмовився від партій і їх ролі у наступному етапі, коли прийдуть наслідки болісних процедур у повсякденному житті людей. І завжди валютний фонд і Європа визначають терміни і навіть призначають людей.
Потім, в останні дні, роль уряду різко перейшла з виконуючого певні процедури, усуваючого законодавчі бар’єри і навіть порушуючого конституцію у роль уряду просто виконуючого певні завдання. Те, що відбувається у ці дні з урядом доводить це, воно визнає контракти і продовжує їх, суперечне конституції, спираючись на основний закон, що регулює державну владу, термін дії якого сплинув зі вступом конституції у силу. Вони відкрито заявляють, що у першу чергу повинна бути реалізація інструкцій та інтересів капіталістичних компаній і лише потім конституція та закони, якщо вони не заважають реалізації задач, і що святість конституції іде після вимог, до яких закликає конституція, якщо тільки справа не пов’язана з інтересами країни і народу!
Як кажуть політики про договори, які укладатимуться після виборів, що громадська думка стане незначною, перед прихованими та відкритими домовленостями та консультаціями політичних партій, а це робить вибори і голоси людей другорядними та незначними. І ми вважаємо, що це відкрите проголошення, на місцевому та міжнародному рівні, провалу західної демократичної моделі, навіть у таких цінностях заходу, про які він так голосно заявляє, що народ обирає своїх правителів.
3) Провал у вирішенні економічної кризи:
Уряди постреволюційного періоду доручили міжнародним фінансовим інститутам, на чолі з «Міжнародним валютним фондом» підготувати економічну політику, щоб уряди отримали інструкції, але лише детально і з можливостями реалізації. Політика була накладена у відповідності з простим і огидним рівнянням «брати в народу, давати фінансовим установам і розширити можливості для іноземних компаній та приватних осіб».
Відносно народу, зубожіння та несправедливість: збільшення податків, цін на електроенергію та інші основні потреби, скасування субсидій на паливо, урізування заробітної платні, спроба сформулювати скорочення витрат за доглядом, в області охорони здоров’я та освіти…
Для фінансових установ впевненість та щедрість: запевняння у продовженні урядом своєчасного загашення боргів, збільшення позик для руху капіталу фінансових установ, щоб витрачалися кредити в обумовлені інфраструктурні проекти і в проекти, ведені в інтересах компаній.
Розширення можливостей іноземних осіб та компаній: зняття законодавчих та адміністративних бар’єрів, для прискорення процедури оформлення іноземної власності, пропозиція широкого спектру стимулів, яка надає їм більше прибутку. Потім спроби гальмування і спроби видавати за помилковість грабування і зловживання…а потім продовження виконання небезпечних проектів, які привели до революції, в області надання джерел енергії для Європи за нікчемні копійки…
Отже, немає уряду над багатствами країни, у відповідності із законами шаріату, і немає бажання поставити проблему забезпечення основних потреб для людей у житлі, одязі, продуктах харчування і у забезпеченні медицини, освіти та безкоштовної безпеки, у відповідності з тим, чому зобов’язують закони Шаріату. Необхідне утворення реальної структури, яка здатна керувати ресурсами і надати основні потреби, забезпечить силу для безпеки і армії, у відповідь на слова Аллаха:
وَأَعِدُّوا لَهُمْ مَا اسْتَطَعْتُمْ مِنْ قُوَّةٍ
"Приготуйте проти них скільки можете сили." (08:60)
Найнебезпечніше не те, що не міркують про те, як зупинити заставні процесори, щоб покінчити із заборгованістю, і навіть не спроба встановити витрати державних грошей на проекти, які не є продуктивними в інфраструктурі. Найнебезпечніше з усього цього те, що дали намалювати економічну політику фінансовим установам грабіжникам.
4) Катастрофічний провал у вирішенні проблеми безпеки
Уряд ніколи не розглядав дійсну загрозу безпеці країни з жодного боку, він часто прагнув зв’язати загрозу, політичне вбивство та тероризм з Ісламом, у відповідності з форматом Заходу. Питання розглядалося з одного боку, не дивлячись на присутність категоричних фактів і багатобічність загрози, з міжнародних спецслужб і їх агентів, долучення іноземними посольствами політичний партій, згідно з офіційними заявами, іноземці, які володіють зброєю та боєприпасами і провезення через порти та аеропорти для відомих сторін. Нехтуючи сильними свідченнями у питанні боротьби з тероризмом і політичним вбивством, відмова відкрити розслідування у відповідності з вимогою власників, які мають вагомі підстави, і знову питання не помічалося, не дивлячись на те, з доказами він або без доказів.
Тому ми підкреслюємо відсутність серйозності уряду у вирішені питання безпеки і навмисне ігнорування виявлення істини, уряд слідує за спрощеним шляхом, тому він бере участь у гальмуванні радикального вирішення питання безпеки в Тунісі. І ми повинні звітувати уряд за це, розкривати їх реальність для громадськості.
По друге, за зобов’язуючими причинами, викладеними вище, Хізб закликає щирих до:
1) Проголошенню провалу «установчої стадії» за всіма стандартами, за ігнорування Ісламу, доктрини народу і прийняття світської основи. А також через те, що контроль здійснюють міжнародні організації які будують змови проти Умми, через свідоме віддалення від реальних проблем народу, і навпаки рішення і надання політики країни до рук міжнародних організацій, які прагнуть служити лише інтересам колоніальних країн і грошових акул капіталізму, які в обмін залишають тільки злидні й бідність.
2) До громадського відкидання політичного процесу і виборів, і до продовження роботи з головних питань, від яких хочуть відволікти громадську думку, використовуючи для цього різні засоби і методи. Це питання відносно шаріату, рішення проблем, забезпечення гідного життя для народу, відновлення багатств, єдності Умми, питання про використання голосів людей раніше і тепер, урядами технократами, питання про маніпуляцію з безпекою країни, утворення реальної промисловості, забезпечення основних потреб країни, створення самостійної сили і обладнання армії і безпеки, кінець заборгованості і витраті державних грошей.
Ці основні питання хочуть повністю прибрати з досліджень, не кажучи вже про серйозне мислення про них. Тому Хізб ут-Тахрір закликає підняти важливі питання і не займатися відволікаючими, не заслуговуючими на увагу питаннями, які виходять від «виконавчої адміністрації», яка ніколи не насмілиться наблизитися до питань реальних змін. Посланець Аллаха ﷺ каже: «Воістину, Аллах Всемогутній і Великий щедрий і Він любить щедрих, і Він любить гідні справи і ненавидить справи порожні» (Ат-Табарані в "Аль-Кябірі")
По-третє, ми проголошуємо, що:
1) Наша робота відрізнятиметься і ми зв’яжемося з усіма, хто володіє силою в усіх країнах, щоб проблемою нас усіх стало «утворення уряду» а не продовження «виконавчого відомства», іншими словами це буде вихід з «правління тиранії» до «праведного Халіфату, побудованого на принципах пророкування», як сказав Посланець Аллаха ﷺ.
2) Дасть Аллах, ми надамо сильні аргументи, що пояснюють реальність криз і безпосередніх докорінних рішень у кризах правління, економіки та безпеки, спрямовані на вирішення проблем на основі великого Ісламу, і сильний звіт правителів у Тунісі за те, що вони згубили аманат правління і турботу про справи людей.
3) Потім ми виконаємо ту роботу, яка зв’язана з повсякденним життям народу, тому що те, що відбувається з несправедливості з боку урядів у праві народу, є злочином та зрадою. Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Кожний віроломний матиме стяг позаду себе, який підніматиметься для нього пропорційно до його віроломства. О так! І немає більш великого серед віроломних, ніж всезагальний очільник». (Муслім).
І ми хочемо заспокоїти громадськість тим, що цей час є часом Умми, і зовсім не часом Заходу. Оскільки існує величезне прагнення, робота і сподівання на Всемогутнього Аллаха, також серед Умми Хізб ут-Тахрір, який завжди буде очільником який не бреше своєму народу, якого ніщо не зупинить і не завадить продовжувати займатися головним питанням. І Хізб ут-Тахрір як і раніше буде протистояти Заходу і його планом в обличчі зловживаючих урядів і політиків. Хізб разом зі щирими віруючими з ісламської Умми буде працювати для встановлення другого праведного Халіфату на принципах пророкування, щоб зміцнити Іслам шляхом надання «панування шаріату» і поверненням реальної влади людям. Забезпечивши їм можливість обрати щирого правителя, Халіфа, якого оберуть люди, виконавши наказ Шаріату і виказавши турботу про справи народу країни, а не колонізатора». І тоді буде «влада народу» і здійсниться безпека країни та безпека людей, «безпека під захистом Ісламу і мусульман», і тоді Аллах змінить наш страх на безпеку.
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
"Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями" (24:55)
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Туніс
17 Зуль-када 1435 р.х.
12/09/2014
№ 28/2014
