Невже не залишилось захисників у країни?!
Британія, колоніальна країна, відправила свого посла курирувати по Тунісу уздовж і упоперек, плануючи і розробляючи політику. Вона вдирається у парламенті зустрічається зі спікером Рашідом аль-Ганнуші, який довгі роки провів у Лондоні, що приютив його, а потім на цілих два дні летить у найбільш віддалену південну провінцію країни — Кебілі... З якою метою? Які справи провертає британський посол у Тунісі? Хіба посли не повинні займатись справами своїх громадян на чужині? Хіба є британська спільнота у Кебілі, найбільшій і найбагатшій провінції Тунісу? Чи британська спільнота є у передмісті столиці Ле Бардо, де розташований парламент країни — центр влади?
За два дні (18 і 19 грудня) посол Британії у Тунісі Луїза Де Соуза (LouiseDeSousa) зустрілась з губернатором провінції Кебілі Самі аль-Габі, з мерами міст Кебілі, Дуз, Раджім Маатук, з головами регіональних управлінь по туризму, культурі, сільському господарству і розвитку, а також з головою регіонального союзу промисловості, торгівлі і ремесел. Усі ці люди зібрались у центральному закладі провінції, щоб привітати і поклонитись британському послу, сподіваючись, що вона поділиться з ними секретами і можливостями країни. Але, не обмежившись цим зібранням, вона їде у штаб-квартиру муніципалітету і головує у раді, у якій беруть участь мер міста Кебілі Ахмад Якуб та його перший помічник Набіха Мурабіт, а також усі інші члени муніципальної ради і група представників регіональних асоціацій з питань оточуючого середовища. Дискусія між ними і послом Британії відбулась практично по тим же питанням, що і попереднє зібрання. Отож, здавалось, що ініціаторами цих зібрань є місцеві сили, які чекали подальших розпоряджень від свого господина.
Губернатор провінції Кебілі, мер однойменного міста та інші вважають, що своїми діями вони прагнуть розвивати майбутні відносини і співпрацю провінції з британськими державними і приватними організаціями за допомогою:
• укладання партнерських і побратимських угод між регіональною радою і муніципалітетами провінції з британськими провінціями,
• заснування філіалів Британського культурного центра, головний офіс якого розташований у Кебілі, і створення інших платформ, які надають Британії можливість втручатись у південні провінції Тунісу,
• запрошення британських інвесторів для створення у Кебілі проектів по введенню обробляючої промисловості у сектор фініків і по відновлюваним джерелам енергії.
Хіба це не вважається британським вторгненням у найбільшу провінцію Тунісу?! Це вторгнення не коштувало Британії ані солдатів, ані зброї, ані спорядження, а лише вартість квітка, решту оплачують самі тунісці. Чи є у нас своя держава?!
Хізб ут-Тахрір у Тунісі виступає проти цього візиту, проти неповаги до країни та суверенітету. Ми рішуче заявляємо:
По-перше, Британія — це колоніальна країна і одна із найбільш ворожих країн по відношенню до мусульман. Вона зруйнувала державу мусульман у 1924 році, розірвала тіло Умми на дрібні частини, заснувала сіоністське утворення у самому серці ісламського світу і по сьогоднішній день допомагає йому грошима і зброєю.
По-друге, Британія — кровопивця, яка вміє лише грабувати, плести інтриги і поневолювати народи. Нинішній британський посол, як і усі інші посли у регіонах впливу, була направлена лише для рішення своїх фінансових та економічних криз. Це пояснюють укладання низки угод, підписаних британським послом, де б вона не прибувала під час своїх подорожей по усім регіонам країни. Ці угоди зв’язують дві країни так, що тунісці будуть служити Британії та її компаніям в обмін на декілька проектів, які навіть неможна назвати інвестиціями. Виходячи із угод, туніський режим, перевантажений зовнішніми боргами і кредитами, навіть не може визначати пріоритети і сфери цих «інвестицій».
Тим, хто називає себе правителями, і тим, хто радий принижено служити рабами, ми повторюємо питання: ваші очі осліпли і не бачать, як резидент колоніальної Британії спотворює усе, що може?! Вона виконує роль правителя, віддаючи вас накази, які ви передаєте усім держслужбовцям без винятку, прикриваючись тим, що вас обрав народ.
Тим жителям Тунісу, у яких іще залишилась крапля гордості і честі, ми нагадуємо, що правителі ваших країн стверджують, що їх обрали ви. Від вашого імені вони продають країну та увесь весь народ. Вони шукають підтримки у невірного колонізатора, заклятого ворог хрестоносця, який не буде дотримуватись перед вами ані родинних, ані договірних зобов’язань. Всевишній Аллах говорить:
أَيَبْتَغُونَ عِنْدَهُمُ الْعِزَّةَ فَإِنَّ الْعِزَّةَ لِلَّهِ جَمِيعاً
«Невже вони хочуть набути могутності з ними, якщо могутність цілком притаманна Аллаху?» (4:139).
Усунення колоніалізму — це умова гідного життя і вимога нашого Господа. Вісник закликає вас допомогти своїй релігії — в Ісламі і Халіфаті знаходяться ваша велич і слава.
وَلِلَّهِ الْعِزَّةُ وَلِرَسُولِهِ وَلِلْمُؤْمِنِينَ وَلَكِنَّ الْمُنَافِقِينَ لَا يَعْلَمُونَ
«Могутність притаманна Аллаху, Його Посланцю і віруючим, але лицеміри не знають цього» (63:8),
وَللهِ عَاقِبَةُ الأُمُورِ
«А завершення усіх справ — у Аллаха» (22:41).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір у Тунісі
№ 19/1441
Четвер, 22 Раб ас-сані 1441 р.х.
19.12.2019 р.
