بسم الله الرحمن الرحيم
وَدُّوا لَوْ تُدْهِنُ فَيُدْهِنُونَ
«Вони хотіли б, щоб ти був поступливий, і тоді вони також стали б поступливі». [Аль-Калям: 9]
Тепер, коли насувається час виборів, мусульмани раптово опинилися занадто популярними і політики прагнуть заручитися їх голосами. Кандидати і прибічники прагнуть «вислухати» проблеми виборців. П’ятничні хутби відкладено через те, що не мусульманські політики проголошують свої світські проповіді, обіцяючи краще життя мусульманській конгрегації.
Мусульмани, поінформовані про подібну тактику, загалом ставляться до них із цинізмом, якого вони заслуговують. Ті, хто у минулому голосував за мусульманських кандидатів, залишилися вкрай розчарованими, оскільки вони інколи просували політику, яка могла б ґрунтуватися на інтересах мусульманської общини. Ті, хто голосував за «менше з двох зол» серед більшості партій, також стали свідками збільшення ворожості тих самих партій у відношенні до Ісламу і мусульман, як всередині, так і за межами країни. Не дивлячись на цей жахаючий підхід, мусульмани сьогодні усе частіше опиняються під сильним впливом, щоб приймати участь в офіційному політичному процесі.
Реальністю демократичного процесу є те, що він призначений для забезпечення тривалого домінування інтересів правлячої еліти. Вони не хочуть бачити ісламський порядок денний, що замінює їх гегемонію, тому вони працюють, щоб не допустити того, що могло б надати хоча б найменший простір для Ісламського заклику. Мусульман спонукають взяти участь в управлінні шкіл у Великобританії лише для того, щоб вимусити їх опинитися обвинувачуваними у спробі «ісламізації» цих шкіл.
Не дивлячись на цілковитий провал у досягненні чогось значущого від участі у політичному процесі, однак псевдошаріатські аргументи інтенсивно просуваються з усіх сторін, щоб виправдати, а у деяких випадках навіть зобов’язати зростаючу участь мусульман у світській демократичній системі.
Мусульманам кажуть, що ісламським обов’язком є об’єднання у цілях одержання перемоги над більш шкідливими політиками, щоб найменш шкідливі з їх числа прийшли до влади. Нам кажуть, що Іслам закликав нас шукати суспільний інтерес усюди, де б ми не знаходилися, і як би це не досягалося. Уважне дослідження цих аргументів викриває їх сумнівну основу, навіть суперечливу фундаментальним положенням релігії.
Однак, реальною небезпекою є послаблення прихильності шаріатові з боку спільноти та індивідів, що є результатом прийняття подібних слабких виправдань. Істинною втратою мусульман сьогодні буде схвалення ними пошуку досягнення зиску у якості основи для прийняття законів. Шаріат, принесений Посланцем Аллаха ﷺ у якості останнього і завершального шаріату для всього людства, а також замінюючого усі шаріати до нього, буде підкорений інтересам мусульман, і вони можуть зрозуміти це з шаріату.
وَأَنْزَلْنَا إِلَيْكَ الْكِتَابَ بِالْحَقِّ مُصَدِّقًا لِمَا بَيْنَ يَدَيْهِ مِنَ الْكِتَابِ وَمُهَيْمِنًا عَلَيْهِ فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ عَمَّا جَاءَكَ مِنَ الْحَقِّ لِكُلٍّ جَعَلْنَا مِنْكُمْ شِرْعَةً وَمِنْهَاجًا
«Ми ниспослали тобі Писання з істиною у підтвердження минулих Писань, і для того, щоб воно захищало їх (або свідчило про них; або піднеслося над ними). Суди ж їх згідно з тим, що ниспослав Аллах, і не потурай їх бажанням, ухиляючись від істини, що з’явилася до тебе. Кожному з вас Ми встановили закон і шлях». [Аль-Маїда: 48]
Підкорення Аллахові, що є шляхом до успіху, буде у даному випадку обмежене певними умовами. Немовби кажучи «ми будемо підкорятися лише Аллаху тоді, коли побачимо зиск у цьому». Аллах відповів тим, хто виступав проти військових походів Посланця ﷺ, вказавши на їх недієздатність у розумінні того, у чому полягає добро для них:
((كُتِبَ عَلَيْكُمُ الْقِتَالُ وَهُوَ كُرْهٌ لَكُمْ وَعَسَى أَنْ تَكْرَهُوا شَيْئًا وَهُوَ خَيْرٌ لَكُمْ وَعَسَى أَنْ تُحِبُّوا شَيْئًا وَهُوَ شَرٌّ لَكُمْ وَاللَّهُ يَعْلَمُ وَأَنْتُمْ لَا تَعْلَمُونَ))
«Вам приписано битися, хоча це вам неприємно. Можливо вам неприємно те, що є благом для вас. І можливо ви любите те, що є злом для вас. Аллах знає, а ви не знаєте». [Аль-Бакара: 216]
Страх шкоди від політиків, що становлять «більше зло», стане виправданням у тому, щоб зробити дозволеним те, що Аллах зробив забороненим. Прибічність Ісламові, не дивлячись на винесені труднощі, вже не буде стимулювати у якості благородної мети, а скоріше компроміс зі злом буде сприяти замість цього. І це не дивлячись на похвалу Посланця ﷺ відносно тих, хто міцно дотримувався Ісламу: «Настане такий час для людей, коли той, хто міцно тримався своєї релігії, буде схожим на того, хто тримає розпечене вугілля». (Передано Ат-Тірмізі)
І це не дивлячись на те, що Аллах заслуговує, щоб його боялися навіть більше за найбільше зло у цьому тлінному житті.
((إِذَا فَرِيقٌ مِنْهُمْ يَخْشَوْنَ النَّاسَ كَخَشْيَةِ اللَّهِ أَوْ أَشَدَّ خَشْيَةً))
«…деякі з них стали боятися людей так, як бояться Аллаха або навіть більше цього…». [Ан-Ніса: 77]
Зробивши зиск, отримуваний британською мусульманською общиною основою для згуртування разом, ми замінимо ісламські вузи братства націоналістичними вузами британськості, які були охарактеризовані Пророком ﷺ як «асабійа» (націоналізм), і він уникав цього: «Не з нас той, хто закликає до «асабійї» (передано Абу Даудом).
Вершиною усього цього є те, що деякі з тих, хто прагне виправдати участь у неісламських політичних системах, стверджують що Пророк Юсуф (а.с..) робив подібне до нас. СубханАллах! Якщо б мусульмани погодилися з подібним твердженням, тоді вони дозволили б забруднити Ісламську акиду до такого степеню, що ми змогли б звинуватити Пророка Аллаха у підкоренні куфру, у той час як йому було наказано підкорюватися Аллахові.
Політично поінформовані мусульмани ніколи не віднесуть цього до інтересів Ісламу і мусульман, щоб зв’язати свою долю із задумами неісламської більшості. Аллах ﷻ говорить:
((وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلًا))
«…Аллах не відкриє невіруючим шляху проти віруючих». [Ан-Ніса: 141]
І вони продовжують застерігати їх від планів тих, хто заперечує Істину:
((إِنَّ رَبَّكَ هُوَ أَعْلَمُ بِمَنْ ضَلَّ عَنْ سَبِيلِهِ وَهُوَ أَعْلَمُ بِالْمُهْتَدِينَ فَلَا تُطِعِ الْمُكَذِّبِينَ وَدُّوا لَوْ تُدْهِنُ فَيُدْهِنُونَ))
«Твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і краще знає тих, хто слідує прямим шляхом. Тому не підкоряйся тим, хто звинувачує у брехні! Вони хотіли б, щоб ти був поступливий, і тоді вони також стали б поступливі». [Аль-Калям: 7-9]
І у цьому полягає істинна небезпека та істинна нагорода для тих, хто будує підступи проти Ісламу і сподівається ніколи знову не бачити сходження істини а світі у якості держави і системи. Якщо мусульмани приймають слабкі докази тих, хто виправдовує участь у цій неісламській політичній системі, тоді вони підуть на компроміс у своїй релігії, в Корані і Сунні Посланця ﷺ. Релігія більше не буде їх дороговказною зорею, що освітлює шлях до керівництва з гнітючої темряви, а скоріше темрява і пригнічення будуть переважати, не залишаючи для мусульман шляху і можливості відрізнити їх.
((قُلْ هَلْ يَسْتَوِي الْأَعْمَى وَالْبَصِيرُ أَمْ هَلْ تَسْتَوِي الظُّلُمَاتُ وَالنُّورُ))
«…Скажи: «Хіба рівні сліпий і зрячий? Або ж рівні темрява й світло?»…» [Ар-Рад: 16]
((الر كِتَابٌ أَنْزَلْنَاهُ إِلَيْكَ لِتُخْرِجَ النَّاسَ مِنَ الظُّلُمَاتِ إِلَى النُّورِ بِإِذْنِ رَبِّهِمْ إِلَى صِرَاطِ الْعَزِيزِ الْحَمِيدِ))
«Аліф. Лам. Ра. Ми ниспослали тобі Писання, щоб ти вивів людей з дозволу їх Господа з темряв до світла на шлях Могутнього, Хвалимого». [Ібрахім: 1]
Ми закликаємо мусульман Великобританії бути обачними у відношенні подібних «шаріатських» доказів, які схвалюють участь у світській політичній системі. Скоріше, ми закликаємо мусульман до співпраці один з одним у добрі на основі богобоязливості, у підкоренні шаріатським постановам з їх сильними доказами.
((وَتَعَاوَنُوا عَلَى الْبِرِّ وَالتَّقْوَى وَلَا تَعَاوَنُوا عَلَى الْإِثْمِ وَالْعُدْوَانِ وَاتَّقُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ شَدِيدُ الْعِقَابِ))
«Допомагайте один одному у доброчесності і богобоязливості, але не допомагайте один одному у гріху і ворожнечі. Бійтеся Аллаха, адже Аллах суворий у покаранні». [Аль-Маїда: 2]
23 Раджаб 1435
2014/05/22
Хізб ут-Тахрір Великобританія