Підсилення репресій з боку тиранів Середньої Азії викриває їх брехню про перемогу у боротьбі з Ісламом

Прес-релізи
Друкарня

Новина: 13 серпня 2019 р. в аеропорту м. Одеса (Україна) у межах екстрадиційного запиту по лінії Інтерполу від Киргизії був затриманий Махмуд Абдульмумін (Махмуджон Холдаров).

19 серпня українським судом у відношенні нього був обраний запобіжний захід у вигляді тимчасового арешту на 40 діб.

Джерело: http://khpg.org/en/index.php?id=1566096342

Коментар: Махмуд Абдульмумін (Махмуджон Холдаров) є відомим проповідником і блогером в узбецькому сегменті Інтернету. Його ідейні, далекі від будь-яких проявів тероризму чи екстремізму лекції відомі широкому колу людей.

Таким чином, стає ясно, що Махмуда переслідують лише за те, що він вірить в Аллаха - Господа світів. Аллах говорить у сурі «Аль-Бурудж»:

وَمَا نَقَمُوا مِنْهُمْ إِلَّا أَنْ يُؤْمِنُوا بِاللَّهِ الْعَزِيزِ الْحَمِيدِ﴿٨﴾ الَّذِي لَهُ مُلْكُ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ ۚ وَاللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيْءٍ شَهِيدٌ﴿٩﴾

«Вони мстилися їм лише за те, що ті увірували в Аллаха Могутнього, Достохвального, Якому належить влада над небесами і землею. Аллах же – Свідок усілякої речі!». (85:8-9).

Це не перший і швидше за усе не останній випадок, коли злочинні тиранічні режими країн Центральної Азії, використовуючи такі міжнародні інститути як Інтерпол, намагаються роздобути своїх громадян для того, щоб здійснити над ними розправу.

Правителі цих мусульманських країн, не обмежившись лише тим, що по суті перетворили свої країни на в’язниці під відкритим небом, але також почали надсилати запити щодо своїх громадян, шукаючих притулку у країнах третього світу через процедуру екстрадиції.

Вони переслідують мусульман, незалежно від їх приналежності до того чи іншого ісламського джемаату, для них будь-який прояв Ісламу – це загроза їх тиранії, яка позбавляє їх сну і спокою.

Такою є сьогоднішня плачевна реальність Центральної Азії. І це, незважаючи на те, що мусульмани цього регіону на протязі сторіч вільно сповідували Іслам і насолоджувались його правлінням. Центральна Азія дала миру таких відомих вчених як Імам Бухарі та Імам Тірмізі.

Тим не менш, на тлі загального занепаду в Ісламській Уммі цей регіон на протязі останніх двох сторіч стикнувся з експансією та репресіями з боку немусульманських держав.

З XIX ст. Царська Росія починає своє вторгнення у Середню Азію. Після 1917 р. мусульмани Центральної Азії на протязі тривалого часу чинили опір встановленню радянської влади, що вилилось у масові репресії і чистки з боку комуністів.

Після розпаду атеїстичного СРСР мусульмани регіону, незважаючи на 70 років войовничого атеїзму, стали стрімко повертатись до дотримання Ісламу. У перші роки розпаду СРСР у цих країнах стрімко відновлялись мечеті, відкривались державні і приватні медресе, кількість мусульман, навчаючих Ісламу, нараховувало тисячі.

Ісламське відродження регіону Центральної Азії на тлі його стратегічної важливості і близькості до Ісламському світу викликали занепокоєння головуючих капіталістичних держав, а також Росії та Китаю.

Тому вже з другої половини 90-х років у цих мусульманських країнах крок за кроком встановлюються репресивні режими, які із року у рік підсилюють антиісламську політику.

14 червня 2001р. з метою протидії ісламізації регіону та найближчих країн утворюється Шанхайська організація співпраці (ШОС). З того часу ШОС під керівництвом ворогів Ісламської Умми, Росії і Китаю, стає головною структурою у боротьбі проти Ісламського відродження мусульман Центральної Азії.

Окремо варто відзначити лицемірну позицію держав Заходу. Це є вкрай важливим на тлі того, що деякі мусульмани продовжують покладати надії на ці держави. Мусульмани повинні розуміти, що тиранія, жертвами якої вони стають, підсилюється з подачі західних держав, які з метою продовження розкрадання багатств регіону і збереження стабільності перед обличчям т.з. «ісламської загрози» підтримують диктаторів Центральної Азії, виражаючи удавану стурбованість.

Мусульмани були свідками численних викриттів подвійних стандартів держав Заходу у відношенні мусульман Центральної Азії. Одним із таких волаючих викриттів є книга «Вбивство у Самарканді», автором якої є колишній посол Великобританії в Узбекистані Крейг Мюррей, звільнений з дипломатичної служби британським урядом за різку критику держав Заходу, які, по ствердженням британця, прикриваючись боротьбою з міжнародним тероризмом, потурали злочинам режиму Іслама Карімова.
Тут також необхідно зазначити дуже важливий аспект:

Сьогодні із вуст центральноазіатських тиранів та представників спецслужб можна часто почути їх звіти про успіхи боротьби з т.з. тероризмом та екстремізмом, якими вони прикривають боротьбу з Ісламом. Тут необхідно зазначити, що усі ці звіти є не більше, аніж містифікацією.

Їх власні дії викривають їх брехню. Адже говорячи про свої успіхи, вони продовжують підсилювати драконівські закони і тиск на мусульман.

Виникає питання: Чому вони підсилюють тиск на мусульман, якщо вважають, що отримали перемогу у своїй боротьбі з Ісламом?

Активізація екстрадиційних запитів від країн Центральної Азії в останній час і зокрема екстрадиційний запит Киргизії у відношенні Махмуда Абдульмумина є кращим підтвердженням того, що тирани Середньої Азії терплять поразку у своїй боротьбі проти Ісламу.

Говорячи про кінець цього протистояння між вірою і невір’ям, між правдою і брехнею,між пригнобленими і тиранами, то відповідь на це ми знаходимо у Священному Корані:

إِنَّ الَّذِينَ فَتَنُوا الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ ثُمَّ لَمْ يَتُوبُوا فَلَهُمْ عَذَابُ جَهَنَّمَ وَلَهُمْ عَذَابُ الْحَرِيقِᄉ﴿١٠﴾

«Тим, які піддали спокусі (або спалили у вогні) віруючих чоловіків і жінок і не покаялись, уготовані муки у Пеклі, муки від обпалюючого Вогню». (85:10).

وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَىٰ لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا ۚ

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку». (24:55).

Наближається день, коли мусульмани Центральної Азії позбудуться від тиранії своїх урядів і знов почнуть насолоджуватись благом своєї релігії і багатствами своїх земель.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
03.09.2019