Новина:
"Муффакіра аль-Іслям" та інші інформаційні агентства повідомили: «Найбільша ісламська партія Алжиру «Громадський рух за мир» піддала критиці заяви міністра зі справ релігії Абу Абдулла Гуламулла, який закликав жінок поважати рішення деяких органів влади, які відмовилися приймати на роботу представниць прекрасної половини людства в хіджабі. Свою заяву міністр зробив у відповідь на звернення алжирських жінок відносно того, що деякі органи влади відмовляють їм у працевлаштуванні з тієї причини, що ті покривають свої голови хіджабом. Абу Абдулла Гуламулла заявив, що істинне носіння хіджабу – це питання моральних цінностей, однак для кожної роботи є свій одяг і жінки повинні поважати це».
Коментар:
Продовжуються нападки на положення соціальної системи, які стосуються жінки і зокрема її шаріатського одягу. Цілком природно, коли боротьба з хіджабом і утиски у відношенні жінок, які носять хіджаби, відбувається з боку Заходу з причини його ворожості до Ісламу і побоювань з його боку. Але незрозумілим і неприйнятним є подібна атака проти цього усім відомого шаріатського обов’язку в такій ісламській країні як Алжир, народ якої на протязі століть відомий своєю відданістю істинній релігії Іслам. Ця атака незрозуміла і неприйнятна з вуст міністра зі справ релігії, який повинний захищати Іслам і його закони, включаючи шаріатський одяг. Своїми словами «істинне носіння хіджабу – це питання моральних цінностей» даний міністр у своїй атаці перейшов від натяків до відкритих однозначних заяв, у яких зачіпає один із законів ісламського шаріату, який вимагає від жінок носіння хіджабу. Своєю заявою він применшує важливість цього обов’язку і немовби дає дозвіл на нескромний і зухвалий зовнішній вигляд жінок в алжирському суспільстві. Дивно, як у мусульманській країні з боку мусульман може вестися боротьба проти хіджабу!
Пов’язавши дотримання релігійного припису лиш із мораллю, незважаючи на шаріатський одяг, цей міністр провів розділення між дотриманням обов’язку і його наслідком, який виражається у збереженні цнотливості і моральності. З його слів наче розуміється, що головним є мораль, а не дотримання шаріатських приписів. Він нібито засуджує хіджаб і натякає на те, що хіджаб не запобігає появі аморальної поведінки, посилаючись можливо у своїх словах на присутність деяких мусульманок з непристойно моральністю, не дивлячись на носіння ними хіджабів, що, звісно ж є виключенням із загальної поведінки. Також він говорить: «для кожної роботи є свій одяг і жінки повинні поважати це». Хочеться запитати: А де робота, призначена для жінок, які носять хіджаб? Чи усе, що дозволено жінкам без хіджабу, заборонено тим жінкам, які носять хіджаб?
З іншого боку, відмова алжирським жінкам у наданні роботи деякими алжирськими установами з причини їх одягу є порушенням конституції, придушенням свобод і дискримінацією між алжирськими жінками у той час, коли ця конституція закріплює рівність між чоловіками і жінками. Ці факти показують іще більшу порочність встановлених людьми конституцій і виявляють застосування подвійних стандартів у реалізації конституції і законів в ісламських країнах. При цьому немає жодного конституційного або юридичного положення, яке б забороняло працевлаштування жінок в хіджабах. Також трудове законодавство Алжиру не вимагає того, щоб жінка на роботі була без хіджабу. Однак, у місцевих ЗМІ постійно звучать скарги жінок і дівчат, які підтверджують випадки відмов у прийнятті їх на роботу в місцевих і іноземних організаціях та компаніях з причини носіння ними хіджабу. Де ж реальне підтвердження цих законів? Де рівність застосування законів у відношенні усіх алжирців? Власне ці встановлені людьми і шановані вами світські закони легко змінюються. Але ця зміна, як правило, відбувається на користь тих, хто їх встановлює, на користь нового президента або нового уряду, з метою реалізації ними своїх цілей та інтересів. Усі ці закони однозначно не звернені до Ісламу як до шаріату і державного ладу.
Звертаємося до нашого народу в Алжирі, країні мільйону мучеників, а також до інших мусульманських країн і до тих, хто проголошує і схвалює світські конституції. Хіба рівність у застосуванні законів і конституції повинна стосуватися лише прав не мусульман або не мусульманок, а коли справа стосується прав мусульман, то чомусь починаються усілякі відхилення від текстів цих конституцій і законів! Невже ви будете згодні з тим, що нападки на Іслам почнуться з боку деяких мусульман і влади?! Посланець Аллаха (мир йому і благословіння) сказав: «Коли буде згублено ввірене, чекай Останнього часу». Абу Хурайра спитав його: «Як будуть губити ввірене, о Посланець Аллаха?». «Коли влада буде ввірена тим, хто не заслуговує її, чекай Останнього часу» – відповів Пророк. (передав аль-Бухарі). Лише ісламське правління і лише шаріат Аллаха повинні реалізовуватися в ісламській державі в особі її правителя. Просимо Всевишнього Аллаха про близькість цього дня.
Для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Умму Сухайб аш-Шамі
17 Джумада аль-уля 1435
18/03/2014
