Новина:
Міністр закордонних справ США став настільки часто відвідувати регіон, що стало здаватися, наче він вже і взагалі мешкає в ньому. Аббас уклав декілька угод, пов’язаних з міжнародними питаннями, але іудеї відкинули пропозицію про визволення ув’язнених, зупинили переговори, обмінялися обвинуваченнями і зробили барвисті заяви.
Коментар:
По-перше, неодноразові візити Керрі і міністра закордонних справ найпотужнішої країни світу є сильним доказом її неспроможності,послаблення і пониження її міжнародного статусу. Це правда, що папірці завжди залишалися у її руках, проте вона втратила здатність приводити в рух інших, або впливати і керувати. Усе це є результатом виникнення у неї слабкості і розгубленості, вона повторювала одні й ті ж помилки, доки не втратила свій престиж. Доходить до такого, що міністр оборони іудейської держави говорить: «До нас прибув Керрі, повний рішучості, він переходить від однієї думки до іншої, незрозуміло, що має на увазі. Він відчуває себе Мессією, але не може нас навчити нічому зрозумілому в тому, як нам чинити у конфлікті з палестинцями».
По-друге, позиції американського керівництва зникли, сильна слабкість, що охопила США у результаті внутрішньої кризи (політичної, економічної, фінансової і соціальної), багато зовнішніх конфліктів в інтересах на міжнародній арені між США і деякими регіональними державами – усе це послаблює можливість використовувати зовнішні ресурси, у порівнянні з тим, як було раніше.
По-третє, тло удавання США у регіоні також більше не повернеться у минулий стан через революцію Умми. Слабкість маріонеткових правителів регіональних країн, падіння бар’єру страху перед правителями і пошук Уммою свого проекту, що надходить з її доктрини, на чолі з благословенною революцією в Шамі, котра змішала Америці плани…, і Шам став авангардом великої Умми з великою історією!
По-четверте, американський проект «миру» - це проект домовленості, тобто в ньому немає чіткого плану, немає дорожньої карти, немає концепції рішень, немає відповідності з реальністю регіону. Можна подумати, що насправді він для того, щоб зняти на фотоапарат те, як цілуються дві сторони. А твердження, що Америка усе іще присутня, і що нинішнє положення усе іще підконтрольне їй, у світлі усвідомлення її послаблення не дає робити такі висновки. Це усе від того, що є загроза іудейській концепції безпеки і міжнародних санкцій, а також від їх присутності посеред моря арабів і мусульман, оскільки землі мусульман повстають і їх народи об’єднуються на основі однієї ідеї і у них є поняття про те, як перемогти іудеїв. Америка хоче попередити події, боячись появи нового проекту в регіоні, намагаючись усунути його і його вплив, і на чолі цієї справи її падчерка – Ізраїль, а інструментами виконання слугують правителі мусульман, їх прихвосні і слуги.
Висновок: воістину, Сунна Аллаха – утверджена, вона не змінюється і не замінюється. Падіння сил Америки насправді наочно видне і є неминучим! Цій кризі немає вирішення. Більше того, мислителі Америки і більшості західних країн вже усвідомили неминучість її кінця. Більша частина книг веде розмову про скорий підйом Америки і скоре падіння у прірву. Вона подібна до інших культур і країн старого світу. Ступні Америки в пилу, але не мають опори у регіоні. Британія, у якої є коріння, зникає з регіону, а падіння Америки буде гучним і грандіознім, як і приписав Аллах, Господь світів впасти невір’ю.
Сказав Всевишній:
وَمَن يُشْرِكْ بِاللَّهِ فَكَأَنَّمَا خَرَّ مِنَ السَّمَاءِ فَتَخْطَفُهُ الطَّيْرُ أَوْ تَهْوِي بِهِ الرِّيحُ فِي مَكَانٍ سَحِيقٍ
«А хто долучає співтоваришів до Аллаха, той наче падає з неба, і птахи підхоплять його, або ж вітер закине його у далеке місце» (22:31).
Америка не у змозі залишитися на сталому місці на міжнародній арені, і їй доведеться повернутися до свого початку в межах своїх кордонів, які стануть для неї місцем існування. Що ж стосується нашої Умми, то вона буде підніматися усе вище і вище, нехай навіть з жертвами і терпінням, оскільки немає перемоги без жертв і немає могутності без крові.
Сказав Всевишній:
وَلَنَبْلُوَنَّكُم بِشَيْءٍ مِّنَ الْخَوْفِ وَالْجُوعِ وَنَقْصٍ مِّنَ الْأَمْوَالِ وَالْأَنفُسِ وَالثَّمَرَاتِ ۗ وَبَشِّرِ الصَّابِرِينَ * الَّذِينَ إِذَا أَصَابَتْهُم مُّصِيبَةٌ قَالُوا إِنَّا لِلَّـهِ وَإِنَّا إِلَيْهِ رَاجِعُونَ * أُولَـٰئِكَ عَلَيْهِمْ صَلَوَاتٌ مِّن رَّبِّهِمْ وَرَحْمَةٌ ۖ وَأُولَـٰئِكَ هُمُ الْمُهْتَدُونَ
«Ми обов’язково випробуємо вас незначним страхом, голодом, втратою майна, людей і плодів. Обрадуй же терплячих, які, коли їх спіткає лихо, кажуть: «Воістину, ми належимо Аллаху, і до Нього ми повернемося». Вони вдостоюються благословення свого Господа і Милості. Вони слідують прямим шляхом» (2:155-157).
Спеціально для радіо центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хасан Хамдан/Абу аль-Бараа
10 Джумада ас-сани 1435 р.х.
10.04.2014
http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_35016
