Новина:
Іракська газета «Орієнт» (http://www.al-mashriq.net/) у неділю 18.05.2014 оприлюднила новину під назвою: «Тегеран виступає посередником у стабілізації відносин у внутрішньому протиборстві серед шиїтів». У статті говориться: «Джерело у національному альянсі запевняє, що Іран думає над реальним покращенням відносин між Малікі і його опонентами з інших шиїтських сил, заради того щоб подолати проблему формування нового уряду на основі блоку більшості представників національного альянсу, замість того щоб половина шиїтів пішла до проекту національної карти!...»
Також у ній говориться: «Зустріч відбудеться у Тегерані і на ній уряд Ірану здійснить тиск на обидві сторони: Малікі і його супротивників, аль-Хакіма та ас-Садра, які є опонентами для Малікі у його головуванні у новому уряді у трьох провінціях…від страху Ірану перед дробленням національного альянсу, адже якщо не буде досягнуто єдність в структурі внутрішніх справ і альянс припинить існування, то це буде означати кінець шиїтського блоку, з якого сформовані парламент і уряд, а це те, чого не бажає Тегеран для шиїтів Іраку, які досягли того, що є за нинішнього законодавства і інших блоках» - новину приведено у скороченні.
Коментар:
Іран не приховує своєї зацікавленості в Іраку під приводом загальних інтересів між ними. Навпаки, він став діючим правителем в Іраку після американської окупації, коли Америка надала Іранові цю країну на «золотому блюдці», як кажуть. Раніше говорилося вже як минулий президент Ахмадінеджад запропонував послугу по заповненню порожнечі після уходу сил невірних, при тому що навряд чи було перервано зв'язок між сторонами щоб заспокоювати ісламських сусідів у дотриманні інтересів народу Іраку, який став державою свого уряду – хибно і несправедливо – і символічних суддів «релігійних лідерів» з усіх сторін.
Той, хто спостерігає за політичною обстановкою у регіоні утверджується у розумінні, що чиясь рука була запущена у сумку наповнену причинами, що несе за собою грубе втручання в Ірак, з якого зробили штати або провінції, які слідують за Іраном, який поводить себе у них як побажає і не дозволяє нікому боротися проти цього, що є само о собі червоною лінією…з числа цих причин наступні:
1. Приведення адміністрації зі справ Іраку у відповідність з американською політикою, яка висловлюється у конституції іудея Ноя Фельдмана і домовленість про стратегічні межі, які посилили свій контроль над усіма аспектами політики, економіки, думками і просвітленням…разом із підтриманням лояльності нової політики до Америки, яка створила цих політиків і нав’язала їх правителями для народу під гаслами хибної демократії і мирної передачі фіктивної влади.
2. Щоб залишити Ірак – нехай навіть у даний момент – опорою, яка допомагає режимові злочинця Башара на його території за допомогою надання військової і економічної допомоги від Іраку та Ірану, для того щоб врятувати режим Башара або уповільнити його падіння. Подібно до його покійного батька, Башар діє в інтересах Америки і забезпечує безпеку іудеїв.
3. Продовження політики знищення Іраку за допомогою дроблення його єдності через «регіоналізацію», руйнування його інфраструктури, саботування економіки за допомогою крадіжки його нафти з відому Америки, штучних підривів торговельних та економічних центрів, навіть спалювання садів закладених десятиліття тому, залишання заводів непрацюючими із дня окупації, арештів і вбивств синів цієї країни на сектантському підґрунті під приводом боротьби з тероризмом, розправи руками іранського збройного ополчення і служб безпеки…Усе це для того, щоб Ірак залишився країною-невдахою, яка не здатна знову стати небезпечною для огидного Заходу.
Ось так…не отримають вилікування мусульмани в Іраку і у будь-якій іншій країні від своїх ран, допоки своїми кістьми не усвідомлять злочинність правління людських систем, недосконалих і несправедливих, оскільки це і є причина їх страждань. Мусульмани повинні стряхнути з себе прах мракобісся й лінощів, кинути принципи і правила невір’я під ноги, залишити хибні прагнення, почати розвиватися покладаючись на Господа Святого тим, що будуть нести Його релігію Іслам як акиду (основу віри), шаріат (зведення законів і правил) та ідейне керівництво в усіх їх життєвих справах, будуть працювати з волі Аллаха, разом із тими, хто щиро старається для узаконювання істинного поклоніння лише їх Господу і над відновленням ісламського образу життя тим, що встановлюють Державу їх міці, Державу Другий праведний Халіфат за методом пророкування, щоб дати відплату для своїх ворогів, щоб вивести народи Землі від темряви невігластва і огидних законів до світла Милостивого Творця, і цією Державою будуть вдоволені мешканці землі й небес.
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він – Могутній, Милосердний» (30:4-5)
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Зейд
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір/Вілаят Ірак
23 Раджаб 1435 р.х.
22.05.2014 р.
