Листопад 2019 р. ознаменувався у Росії винесенням в двох вироків по т. з «справам Хізб ут-Тахрір».
12 листопада Південний окружний військовий суд приговорив 6-х кримських мусульман на строки від 7 до 19 років позбавлення волі. 22 листопада Центральний окружний військовий суд приговорив Гілязова Аміра до 11 рокам позбавлення волі. У силу того, що Гілязов є інвалідом I групи, він був звільнений від відбування покарання.
Позиція прокуратури, як зазвичай, побудована на сумнівних експертизах аудіо та відео записів розмов засуджених мусульман, а також на свідченнях т.з. «секретних свідків» , достовірність яких довести фактично неможливо.
Для цих та інших т.з. «справ Хізб ут-Тахрір» характерні відсутність найменшого планування, підготовки і скоєння терактів або інших насильницьких дій, у матеріалах справ немає ані зброї, ані вбитих, ані постраждалих.
Незважаючи на те, що увесь судовий процес і кожен абзац вироку по даним справам викриває абсурдність звинувачень у тероризмі , мені хотілось би звернути особливу увагу на ту частину вироків, у яких перераховуються т.з. «знаряддя злочину».
У вироку 6-х мусульман із Криму сказано:
«Мобільний телефон Nokia, мобільний телефон Samsung, мобільний телефон Samsung, мобільний телефон Sony Xperia, мобільний телефон Nokia, а також лазерні компакт-диски – знищити як засоби скоєння злочинів».
У вироку Гілязова А. сказано:
«2 флеш-накопичувача, карту пам’яті, мобільний телефон і жорсткий диск, друкований матеріал, журнали, книгу, копії скарг і вироку, 2 настільних прапори, 6 паперових конвертів з листами передати до УФСБ Росії по Челябінській області для знищення як знаряддя злочину».
Із даного списку «знарядь злочину» можна з упевненістю заключити , що наших братів по вірі піддають судовому переслідуванню лише за те, що вони несуть слово Ісламу у суспільство. Їх виною не є вбивства, розбій чи загроза громадській безпеці. Їх вина у тому, що вони мусульмани, які вірують у Всевишнього Аллаха і закликають до цього інших.
Всевишній Аллах сказав у сурі «Аль-Бурудж»:
وَمَا نَقَمُوا مِنْهُمْ إِلَّا أَنْ يُؤْمِنُوا بِاللَّهِ الْعَزِيزِ الْحَمِيدِ الَّذِي لَهُ مُلْكُ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ ۚ وَاللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيْءٍ شَهِيدٌ
«Вони мстилися їм лише за те, що ті увірували в Аллаха Могутнього, Достохвального, Якому належить влада над небесами і землею. Аллах же – Свідок усілякої речі». (85:8-9).
У коментарях до цих аятів Ібн Касір приводить у своєму тафсірі відому історію, розказану Пророком Мухаммадом ﷺ про те, як правитель-тиран не міг вбити юнака, який увірував у Всевишнього Аллаха. Будь-які спроби нашкодити йому і відвернути від істинної релігії завершувались поразкою. Так тривало доти, доки цей юнак не сказав правителю, що якщо він хоче вбити його, то повинен зібрати усіх своїх підданих в одному місці і вистрелити у нього із лука, проте перед цим він обов’язково повинен буде сказати «В ім’я Аллаха, Господа цього хлопця». Лише вчинивши таким чином, правитель зміг вбити юнака. Проте внаслідок цього усі люди вигукнули «Ми віруємо в Аллаха, Господа цього хлопця».
Таким чином, усі зусилля правителя відвернути від віри обернулись проти нього самого, результатом чого стала втрата своїх підданих, бо усі вони увірували у Всевишнього Аллаха.
Історія повторюється. У своєму бажанні загасити світло істини тирани сучасної Росії навпаки лише проявляють її своїми незграбними діями.
Виносячи вироки, де зброєю злочину є телефони, флеш-карти, брошури, журнали та ісламські прапори , російський суд нібито намагається загасити світло Ісламу зі словами «В ім’я Аллаха, Господа цього хлопця».
Таким чином, репресії , судове переслідування і позамежні терміни ув’язнення, яким сьогодні піддають мусульман у Росії, обертаються лише тим, що усе суспільство, включаючи немусульман, починає задаватись питаннями: У чому вина цих людей? За що вони отримують такі великі строки? Яка ідея виховала таких сильних особистостей? Усе це лише сприяє поширенню у суспільстві ісламського світогляд.
Навіть відомі західні аналітики, природно, не із любові до Ісламу попереджають тиранічні режими про те, що силові методи в утисканні ненасильницьких ісламських організацій марні і лише сприяють їх популяризації у суспільстві.
Проте тирани сучасної Росії подібні згаданому вище правителю, який у своєму шаленому бажанні заперечити Істину сам того не розуміючи, став її кращою зброєю та аргументом. Такою є сутність тиранів, осліплених тимчасовою владою, якою їх наділив Всевишній Аллах.
Таким образом:
وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰ أَمْرِهِ وَلَٰكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لَا يَعْلَمُونَ
«Аллах переможно завершує Свою справу , але більша частина людей не знає!». (12:21).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
04.12.2019
